ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2021Справа № 910/15772/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙТЕН КОМПАНІ"
до Міністерства оборони України
про стягнення 716042,82 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙТЕН КОМПАНІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 716042,82 грн заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати заборгованості за поставлений за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (харчові продукти (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів харчування) для особового складу та годування штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2020 рік).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 дану позовну заяву залишено без руху.
20.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.10.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15772/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
25.11.2021 через відділ діловодства суд від позивача надійшли пояснення, в яких позивачем зазначено, що заборгованість відповідача станом на 21.11.2021 становить 716042,82 грн.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 23.10.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 29.10.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105481382781.
Отже, за змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Згідно з частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою про відкриття провадження відповідачу було надано строк для подання до суду відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Оскільки, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 29.10.2021, то останнім днем встановленого судом строку для подання відзиву є 15.11.2021 (перший робочий день після 13.11.2021 - 15-й день після вручення ухвали про відкриття провадження у справі).
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подав, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
17.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЙТЕН КОМПАНІ" (далі - постачальник) та Міністерством оборони України (далі - замовник) укладений договір №286/2/20/11 на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (харчові продукти (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів харчування) для особового складу та годування штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2020 рік), надалі - договір.
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується у 2020 році здійснити постачання замовнику у зумовлені строки продуктів харчування та сушених продуктів різних 15890000-3) (харчові продукти (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів харчування) для особового складу та годування штатних тварин військових частин, установ та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2020 рік) а замовник прийняти та оплатити вказані харчові продукти відповідно до умов договору.
Продукти постачаються у військові частини: Військова Академія СВ ЗСУ, ВМКЦ Південного Регіону, НОМЕР_1 , Інститут ВМС Національного університету "ОМА", А2171, А2756, НОМЕР_2 , упр А1620, НОМЕР_3 у м. Одеса, НОМЕР_4 с. Радісне Біл-кий р-н, НОМЕР_5 смт. Чорноморське, НОМЕР_6 м. Білгород-Дністровський, НОМЕР_7 смт. Сарата, НОМЕР_8 с. Дачне Біляєвський р-н, НОМЕР_9 смт. Чорноморське Лиманський р-н, НОМЕР_10 м. Білгород-Дністровський, НОМЕР_11 м. Болград, НОМЕР_12 с. Раухівка, НОМЕР_13 с. Арциз, НОМЕР_14 с.Тузли Татарбунарський р-н, НОМЕР_15 , НОМЕР_16 м. Подільськ, НОМЕР_17 с. Лиманське, НОМЕР_18 с. Радісне, НОМЕР_19 с. Лощинівка, НОМЕР_20 с. Красносілка Комінтерновський р-н, НОМЕР_21 с. Великий Дальник Біляєвський р-н, НОМЕР_22 с. Біленьке Б.Дністровський р-н, НОМЕР_23 м. Балта, НОМЕР_24 смт. Хлібодарське Біляєвський р-н, НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 с. Дачне Біляєвський р-н Одеська обл., у тому числі військові частини (установи, заклади) та підрозділи, прикріплені до них на продовольче забезпечення, для особового складу (штатних тварин) яких будуть постачатися харчові продукти (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів харчування).
Пунктом 1.4. договору встановлено кількість, асортимент та строки постачання харчових продуктів визначаються представником замовника заявками, відповідно до Каталогу продуктів (Додаток 14.1.). Заявки оформлюються встановленим порядком та у строки, встановлені умовами цього Договору, та надаються на електронну адресу Постачальника в форматі xml. Постачальник, після отримання заявки надсилає повідомлення наступного змісту: "Заявку отримано. ПІБ. Дата прийняття заявки" на електрону адресу, з якої надійшла заявка. У разі неможливості надання заявки у вищезазначений спосіб, заявка надається в інший зручний спосіб.
Згідно із п.1.6. договору, постачання продуктів харчування здійснється з 01 лютого по 31 грудня 2020 року. Загальна вартість харчових продуктів (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів харчування) становить 215614589,40 грн.
За змістом пункту 2.3. договору, передача харчових продуктів представнику замовника здійснюється представником постачальника.
Відповідно до п.4.1. договору, приймання харчових продуктів згідно Каталогу продуктів за кількістю та якістю здійснюється представником замовника відповідно до законодавства у присутності представника постачальника.
Представник замовника розпочинає приймання харчових продуктів згідно Каталогу продуктів при наявності у представника постачальника, встановлених нормативно-правовими актами України, супровідних документів (або копій документів), що засвідчують його якість, безпечність та придатність, дату та місце його виготовлення, примірник товарно-транспортної накладної (п.4.2. договору).
Згідно із п. 4.4. договору, приймання харчових продуктів у вигляді комплектів згідно каталогу продуктів за кількістю та якістю оформляється зведеним актом приймання-передачі (Додаток 14.3.), який складає представник замовника щотижнево. Зведений акт складається в чотирьох: перший примірник - замовнику, другий, четвертий - представнику замовника, третій - постачальнику. Належним чином оформлені документи: Зведений акт приймання-передачі, видаткова накладна постачальника та повідомлення-підтвердження (додаток 14.4.), відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757 є підтвердженням приймання харчових продуктів.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за фактично поставлені комплекти продуктів харчування проводяться замовником безготівковим розрахунком з його розрахункового рахунку протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міноборони за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого комплекту документів на відвантажених та прийнятих харчових продуктів, а саме: рахунка-фактури (підписаного керівником та головним бухгалтером постачальника чи уповноваженою особою представника постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначаються у рахунку-фактурі); Зведеного акту приймання-передачі (оформлений та підписаний сторонами); видаткової накладної постачальника (оформленою та підписаною сторонами); повідомлення-підтвердження, яке заповняється представником замовника.
Відповідно до п.6.2. договору, зазначені у пункті 6.1. документи надаються постачальником та представником замовника не пізніше 5 календарних днів з дати прийняття харчових продуктів згідно Каталогу продуктів. Без належним чином оформлених документів, що зазначені у пункті 6.1. договору та відсутності в них обов'язкових реквізитів оплата за комплекти продуктів харчування за Каталогом продуктів не здійснюється. Оплата здійснюється лише за фактично прийняті харчові продукти.
Згідно із п.7.6. договору постачальник зобов'язаний постачати харчові продукти для визначених підрозділів, які зараховані на продовольче забезпечення до військової частини, у місця, визначені представником замовника, та здійснювати підвіз харчових продуктів з періодичністю, визначеною поточною заявкою представника замовника. Розвантаження харчових продуктів в місці приймання здійснюється представником замовника.
21 січня 2021 року сторони підписали акт звіряння розрахунків за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020.
Відповідно до даного Акту від 21.01.2021, за період з 21.03.2020 по 31.12.2020р. Постачальник виконав умови договору належним чином без будь - яких зауважень. Сальдо станом на 31.12.2020р. становило 0,00 грн
Додатковою угодою №6 від 19 січня 2021 року до договору №286/2/20/11 від 17.03.2020 були внесені зміни в договір та визначено що постачання здійснюється з 01 січня до 31 березня 2021 року.
Загальна вартість харчових продуктів (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) на 2021 рік становить 34000035,30 грн.
У відповідності до п.6.1. договору у редакції додаткової угоди №6 від 19 січня 2021 року постачання харчових продуктів за Каталогом продуктів харчування для військових частин: Військова академія СВ ЗСУ, ВМКЦ Південного Регіону, НОМЕР_1 , Інститут ВМС Національного університету "ОМА", А2171, НОМЕР_28 , А 3571, упр. А1620, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , 1869, НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 здійснювати з 01 січня до 31 березня 2021 року
Додатковою угодою №6 від 19 січня 2021 року пункт 5.1. договору викладено в наступній редакції: Ціна цього договору становить 207843000,12 грн; у 2020 році: 173842964,82 грн; у 2021 році: 34000035,30 грн.
04 серпня 2021 року сторони підписали акт звіряння розрахунків за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020.
Відповідно до акту від 04.08.2021 у 2021 році за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020 позивач поставив відповідачу харчові продукти на суму 34716078,12 грн, відповідачем здійснено оплату на суму 34000035,30 грн; заборгованість Міністерства оборони України перед ТОВ "РЕЙТЕН КОМПАНІ" складає 716042,82 грн.
На підтвердження заборгованості відповідача за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020 у суму 716042,82 грн позивач надав у матеріали справи: повідомлення-підтвердження, видаткові накладні за період з 03.01.2021 по 21.02.2021 та акти приймання-передачі: №1 від 03.01.2021 на суму 2078,53 грн; №1 від 03.01.2021 на суму 809,11 грн; №1 від 03.01.2021 на суму 353,74 грн; №1 від 03.01.2021 на суму 3775,94 грн; №1 від 03.01.2021 на суму 61873,67 грн; №1 від 03.01.2021 на суму 2365,48 грн; №2 від 10.01.2021 на суму 795,35 грн; №2 від 10.01.2021 на суму 626,93 грн; №2 від 10.01.2021 на суму 3436,90 грн; №2 від 10.01.2021 на суму 116060,36 грн; №2 від 10.01.2021 на суму 4526,88 грн; №3 від 17.01.2021 на суму 122396,65 грн; №3 від 17.01.2021 на суму 2408,89 грн; №3 від 17.01.2021 на суму 765,36 грн; №3 від 17.01.2021 на суму 3040,02 грн; №3 від 17.01.2021 на суму 471,94 грн; №3 від 17.01.2021 на суму 6475,13 грн; №4 від 24.01.2021 на суму 1996,86 грн, №4 від 24.01.2021 на суму 2598,75 грн; №4 від 24.01.2021 на суму 7714,36 грн; №4 від 24.01.2021 на суму 133688,15 грн; №4 від 24.01.2021 на суму 6295,55 грн; №5 від 31.01.2021 на суму 1365,46 грн; №5 від 31.01.2021 на суму 4219,03 грн; №5 від 31.01.2021 на суму 2947,46 грн; №5/1 від 31.01.2021 на суму 668,34 грн; №6 від 07.02.2021 на суму 1596,37 грн; №6 від 07.02.2021 на суму 4845,89 грн; №6 від 07.02.2021 на суму 2235,53 грн; №6/1 від 07.02.2021 на суму 1002,43 грн; №7/1 від 14.02.2021 на суму 1336,60 грн; №7 від 14.02.2021 на суму 1553,98 грн; №7 від 14.02.2021 на суму 4751,80 грн; №7 від 14.02.2021 на суму 2295,96 грн; №7 від 14.02.2021 на суму 14.02.2021; №8 від 21.02.2021 на суму 1809,94 грн; №8 від 21.02.2021 на суму 2634,13 грн; №8 від 21.02.2021 на суму 2372,96 грн; №8/2 від 21.02.2021 на суму 63138,35 грн; №8/1 від 21.02.2021 на 1140,07 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 716042,82 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов'язань за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020 у період з 03.01.2021 по 21.02.2021 позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 716042,82 грн, що підтверджується актами приймання-передачі: №1 від 03.01.2021; №1 від 03.01.2021; №1 від 03.01.2021; №1 від 03.01.2021; №1 від 03.01.2021; №1 від 03.01.2021; №2 від 10.01.2021; №2 від 10.01.2021; №2 від 10.01.2021; №2 від 10.01.2021; №2 від 10.01.2021; №3 від 17.01.2021; №3 від 17.01.2021; №3 від 17.01.2021; №3 від 17.01.2021; №3 від 17.01.2021; №3 від 17.01.2021; №4 від 24.01.2021; №4 від 24.01.2021; №4 від 24.01.2021; №4 від 24.01.2021; №4 від 24.01.2021; №5 від 31.01.2021; №5 від 31.01.2021; №5 від 31.01.2021; №5/1 від 31.01.2021; №6 від 07.02.2021; №6 від 07.02.2021; №6 від 07.02.2021; №6/1 від 07.02.2021; №7/1 від 14.02.2021; №7 від 14.02.2021; №7 від 14.02.2021; №7 від 14.02.2021; №7 від 14.02.2021; №8 від 21.02.2021; №8 від 21.02.2021; №8 від 21.02.2021; №8/2 від 21.02.2021; №8/1 від 21.02.2021; видатковими накладними за період з 03.01.2021 по 21.02.2021 та повідомленнями-підтвердженнями отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених Міністерством оборони України в централізованому порядку.
Акти приймання-передачі та видаткові накладні підписана відповідачем без заперечень та зауважень.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підписання відповідачем видаткових накладних та актів приймання-передачі, які за умовами договору є первинними обліковими документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані продукти. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом п.6.1. договору передбачено, що розрахунки за фактично поставлені комплекти продуктів харчування проводяться замовником безготівковим розрахунком з його розрахункового рахунку протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міноборони за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого комплекту документів на відвантажених та прийнятих харчових продуктів, а саме: рахунка-фактури (підписаного керівником та головним бухгалтером постачальника чи уповноваженою особою представника постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначаються у рахунку-фактурі); зведеного акту приймання-передачі (оформлений та підписаний сторонами); видаткової накладної постачальника (оформленою та підписаною сторонами); повідомлення-підтвердження, яке заповняється представником замовника.
З огляду на погоджений сторонами порядок оплати, відповідач оплату за поставлені продукти харчування мав здійснити у такі строки: за поставлені продукти харчування 03.01.2021 у строк до 02.02.2021; за поставлені продукти харчування 10.01.2021 - у строк до 09.02.2021; за поставлені продукти харчування 17.01.2021 - у строк до 16.02.2021; за поставлені продукти харчування 24.01.2021 - у строк до 23.02.2021; за поставлені продукти харчування 31.01.2021 - у строк до 02.03.2021; за поставлені продукти харчування 07.02.2021 - у строк до 09.03.2021; за поставлені продукти харчування 14.02.2021 - у строк до 16.03.2021; за поставлені продукти харчування 21.02.2021 - у строк до 23.03.2021.
Отже, строк оплати поставлені продукти за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020 є таким, що настав.
Судом враховано, що за умовами п. 6.1 договору розрахунки за фактично поставлені товари проводяться замовником протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міноборони за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику документів, зазначених у вказаному пункті.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В свою чергу, бюджетним зобов'язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п.7 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).
Таким чином, чинне законодавство розрізняє поняття "бюджетне зобов'язання" та "господарське зобов'язання".
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Окрім того, судом враховано, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" встановлено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
З урахуванням наведеного враховуючи приписи статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того судом враховано, що згідно із акту звіряння розрахунків за договором №286/2/20/11 від 17.03.2020 позивачем поставлено продукти харчування на суму 603844,73 грн понад суму договору. Проте, згідно із положеннями ч.2, 3 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця; якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором; якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Отже, прийняття товару на більшу суму, ніж передбачено договором, жодним чином не нівелює обов'язок відповідача оплатити отриманий товар.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань оплату поставлених позивачем продуктів харчування за період з 03.01.2021 по 21.02.2021 не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем, становить 716042,82 грн.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому суд зазначає, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог. відповідача, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.
Невиконане зобов'язання за договором у сумі 716042,82 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлені продукти харчування у сумі 716042,82 грн відповідачем не надано.
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 716042,82 грн належним чином доведена, відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 716042,82 грн.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙТЕН КОМПАНІ".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Також суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв'язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6; ідентифікаційний номер 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙТЕН КОМПАНІ" (65042, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ПЕРЕСИПСЬКА 7, будинок 2, ідентифікаційний код 4326934) заборгованість у сумі 716042,82 грн та судовий збір у сумі 10740,64 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 24.12.2021.
Суддя С.О. Турчин