ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2021Справа № 910/15147/21
За позовомАкціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернівецької філії Акціонерного товариства "Укртелеком"
доДержавної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
простягнення 4043,81 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернівецької філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) 4043,81 грн, з яких 3666,92 грн основного боргу, 277,70 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 99,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №6618 про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства від 30.05.2019 в частині своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/15147/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали та строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
26.10.2021 та 02.11.2021 від відповідача надійшли тотожні за змістом відзиви на позов, в яких останній, зокрема, зазначив про те, що не погоджував надсилання позивачем рахунків-актів через систему електронного документообігу, у зв'язку з чим додані позивачем до позовної заяви рахунки-акти не є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт надання послуг за договором і, як наслідок, існування у відповідача відповідної заборгованості.
Також відповідач зауважив, що строк дії договору №6618 про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства від 30.05.2019 закінчився 31.12.2019, а позивачем, в свою чергу, не надано укладених між сторонами додаткових угод до вказаного правочину, які б свідчили про продовження строку його дії на 2020 та 2021 бюджетні роки.
Можливістю подання відповіді на відзив відповідно до положень ст.166 Господарського процесуального кодексу України позивач не скористався.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
30.05.2019 між Акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернівецької філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - оператор) та Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі- бізнес-абонент) укладено договір №6618 про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства (далі - договір) відповідно до умов п.1.1 якого оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі (далі-послуги), що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах до цього договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства у сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор та бізнес-абонент зобов'язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству.
Перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначаються в замовленні послуг та в окремих угодах до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору).
Бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та умовами Укртелекому. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг: здійснюється за послуги надані за попередній місяць. Оплата послуг проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Система розрахунків, що застосовується оператором: з надсиланням рахунків в електронному вигляді на електронну поштову адресу зазначену в реквізитах та обов'язковим надсиланням рахунків у паперовому вигляді (з надсиланням рахунків у паперовому вигляді/з надсиланням рахунків в електронному вигляді на електронну поштову адресу зазначену в реквізитах/отримання засобами системи електронного документообігу М.Е.Dос IS в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом розрахункових документів/бізнес-абонент забирає рахунок самостійно). Бізнес-абонент погоджується на отримання засобами системи електронного документообігу М.Е.Dос IS в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом розрахункових документів: рахунку-акту тощо. Рахунок-акт, надісланий бізнес-абоненту в електронному вигляді є первинним документом, який підтверджує факт надання послуг за договором ні (так/ні) (п.п.4.1, 4.2, 4.3, 4.6, 4.8 договору).
Пунктом 5.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2019.
У разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах (п.5.2 договору).
Пунктом 7.8 договору сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви бізнес-абонента оператор припиняє надання послуг протягом тридцяти календарних днів з дати отримання оператором такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві бізнес-абонента.
За змістом угоди №6618/1 від 30.05.2019 до договору оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги телефонного зв'язку (далі - послуги "ТЗ"), а бізнес-абонент отримує зазначені послуги "ТЗ" користується ними на умовах договору і цієї угоди та сплачує їх вартість в порядку, передбаченому договором та визначені у замовленнях про надання/зміну послуг "ТЗ" (додатках до цієї угоди). Ця угода набирає чинності з дати її підписання і діє до дати припинення договору.
На підтвердження факту надання послуг у спірний період позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-акти №2.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за лютий 2020 року на суму 345,14 грн, №3.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за березень 2020 року на суму 320,09 грн, №4.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за квітень 2020 року на суму 310,42 грн, №5.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за травень 2020 року на суму 298,56 грн, №6.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за червень 2020 року на суму 299,70 грн, №7.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за липень 2020 року на суму 300,47 грн, №8.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за серпень 2020 року на суму 300,83 грн, №9.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за вересень 2020 року на суму 300,38 грн, №10.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за жовтень 2020 року на суму 302,26 грн, №11.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за листопад 2020 року на суму 306,96 грн, №12.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за грудень 2020 року на суму 302,36 грн, №1.2021.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за січень 2021 року на суму 325,93 грн. На всіх перелічених рахунках-актах містяться відмітки про те, що документ доставлено контрагенту та електронний цифровий підпис, проставлений зі сторони позивача.
Також у матеріалах справи наявні повідомлення позивача про необхідність оплати послуг, наданих у спірний період, які містять відмітки про те, що документ доставлено контрагенту та електронний цифровий підпис проставлений збоку позивача.
15.10.2020 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №10/16-54 від 15.10.2020 про сплату заборгованості.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, заборгованість не оплатив.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати за надані позивачем послуги у період з лютого 2020 року по січень 2021 року, внаслідок чого останнім заявлені вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір з урахуванням угоди №6618/1 від 30.05.2019 до нього, відповідно до умов яких позивач надає відповідачу на території України послуги телефонного зв'язку, а відповідач отримує зазначені послуги, користується ними на умовах договору і цієї угоди та сплачує їх вартість в порядку, передбаченому договором.
Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2019. У разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.
Тобто у п.5.2 укладеного між сторонами правочину передбачено автоматичну пролонгацію договору у випадку, якщо жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини.
Належних та допустимих доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на припинення договору у встановлений п.5.2 договору або визначений чинним законодавством України спосіб матеріали справи не містять.
Крім того, як вже вказувалось судом, у п.7.8 договору сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви бізнес-абонента оператор припиняє надання послуг протягом тридцяти календарних днів з дати отримання оператором такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві бізнес-абонента.
Однак відповідач не надав до матеріалів справи доказів реалізації ним свого права, передбаченого у п.7.8 договору.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що в період з лютого 2020 року по січень 2021 року укладений між сторонами договір був чинним.
При цьому в якості підтвердження надання відповідачу послуг у період з лютого 2020 року по січень 2021 року позивачем долучено до матеріалів справи рахунки-акти №2.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за лютий 2020 року на суму 345,14 грн, №3.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за березень 2020 року на суму 320,09 грн, №4.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за квітень 2020 року на суму 310,42 грн, №5.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за травень 2020 року на суму 298,56 грн, №6.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за червень 2020 року на суму 299,70 грн, №7.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за липень 2020 року на суму 300,47 грн, №8.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за серпень 2020 року на суму 300,83 грн, №9.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за вересень 2020 року на суму 300,38 грн, №10.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за жовтень 2020 року на суму 302,26 грн, №11.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за листопад 2020 року на суму 306,96 грн, №12.2020.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за грудень 2020 року на суму 302,36 грн, №1.2021.7333000000066180 за телекомунікаційні послуги за січень 2021 року на суму 325,93 грн на яких містяться відмітки про те, що документ доставлено контрагенту та електронний цифровий підпис, проставлений позивачем.
Суд зауважує, що у п.4.8 договору наступного змісту: бізнес-абонент погоджується на отримання засобами системи електронного документообігу М.Е.Dос IS в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом розрахункових документів: рахунку-акту тощо. Рахунок-акт, надісланий бізнес-абоненту в електронному вигляді є первинним документом, який підтверджує факт надання послуг за договором (так/ні) проставлено відмітку ні, тобто відповідач не погодився на отримання рахунків-актів, які є підтвердженням факту надання послуг в електронному вигляді.
В той же час, суд зазначає, що вище перелічені рахунки-акти були надіслані позивачем на адресу відповідача разом з позовною заявою, а отже отримані бізнес - абонентом у паперовому вигляді.
Будь-яких зауважень стосовно обсягу наданих позивачем послуг відповідач у поданому відзиві на позов не надав.
Враховуючи наведене, суд приймає надані позивачем рахунки-акти як вірогідні докази надання оператором послуг відповідачу у спірний період.
Як вже вказувалось судом, згідно п.4.3 договору рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України та п.4.3 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг станом на дату розгляду спору по суті настав.
Однак як свідчать матеріали справи, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконала, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 3666,92 грн, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних на суму 99,19 грн за загальний період прострочення з 21.03.2020 по 31.07.2021 та інфляційні втрати на суму 277,70 грн за загальний період прострочення з 01.04.2020 по 31.07.2021.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг, то у останнього виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
В той же час, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за загальний період прострочення з 21.03.2020 по 31.07.2021 задоволенню не підлягають, у зв'язку з тим, що рахунки-акти у паперовому вигляді, які є підставою для здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги відповідач отримав тільки разом з позовною заявою. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернівецької філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) підлягають частковому задоволенню.
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код 39816845) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Т.Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Чернівецької філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, вул.Університетська, будинок 3, ідентифікаційний код 22838086) 3666 грн (три тисячі шістсот шістдесят шість) грн 92 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 2058 (дві тисячі п'ятдесят вісім) грн 43 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М.Смирнова