ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2021Справа № 910/14814/21
За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131)
До Приватного підприємства «ЛОТ ПРОДЖЕКТ» (01030, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, під літерою А; ідентифікаційний код: 32671540)
Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 43 761, 73 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ЛОТ ПРОДЖЕКТ» (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регрес в розмірі 43 761, 73 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 43 761, 73 грн, право на яке перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування за пошкодження «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП 14.08.2019. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн.
15.09.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/14814/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Означеною ухвалою, суд запропонував відповідачеві надати до суду відзив впродовж 15 днів з дня вручення ухвали від 15.09.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.09.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030 м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, під літерою А.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи поштового повернення та значиться за трекінгом відстеження на сайті Укрпошти (поштова накладна №0105481423844), ухвала суду від 15.09.2021 не була вручена відповідачеві 19.11.2021, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, ухвала суду від 15.09.2021 вважається врученою відповідачу 19.11.2021.
Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Матеріалами справи підтверджено, що 14.08.2019 у м. Києві, на мосту Патона, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі транспортних засобів Suzuki д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , Renault д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №757/45788/19-п (суддя Білоцерківець О. А.) після розгляду матеріалів, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, постановлено провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в постанові Печерського районного суду міста Києва встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є доведеною, з огляду на визнання вини ОСОБА_1 в судовому засіданні, а також наявними в матеріалах справи достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне схемою дорожньо-транспортної пригоди та письмовими поясненнями.
Цивільно-правова відповідальність власника пошкодженого транспортного засобу Renault д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №АО/3168763).
На підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та повідомлення про ДТП від 19.08.2021, звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту, наказу МТСБУ №4056 від 06.04.2020, довідки №1 від 11.03.2021 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, позивачем було виплачено регламенту виплату власнику пошкодженого транспортного засобу Renault д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 42 703, 13 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1477359 від 07.04.2020.
Згідно відомостей з бази МТСБУ, вбачається, що на момент ДТП 14.08.2019 автомобіль Suzuki д.н.з. НОМЕР_2 , не був застрахований відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач стверджує, що в результаті відшкодованої шкоди потерпілій особі з фонду захисту потерпілих, до позивача в порядку ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» перейшло право зворотної вимоги (регресу) до особи, яка відповідальна за завдання шкоди власнику пошкодженого транспортного засобу, та такою особою, на переконання позивача є ПП «ЛОТ ПРОДЖЕКТ» як власник транспортного засобу.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1 058, 60 грн, понесення яких підтверджується платіжним дорученням №1156441 від 24.12.2019.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача про відшкодування в порядку регресу здійсненої позивачем регламентної виплати у розмірі 42 703, 13 грн власнику пошкодженого транспортного засобу Renault д.н.з. НОМЕР_1 , а також понесених позивачем витрат на оплату послуг аварійного комісара у розмірі 1 058, 60 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 та 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Пунктом 21.3 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
Згідно з вимогами пункту 21.1 статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Як встановлено судом вище, що на момент ДТП транспортний засіб Suzuki д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
Відповідно до пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», саме МТСБУ відшкодовує шкоду потерпілому, заподіяну транспортним засобом, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність водія відповідного ТЗ.
Пунктом 38.2.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1477359 від 07.04.2020 підтверджено виплату страхового відшкодування позивачем власнику пошкодженого транспортного засобу Renault д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 42 703, 13 грн.
Відтак, до позивача, в порядку ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як до особи, що здійснила виплату страхового відшкодування перейшло право зворотної вимоги до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно відповіді Національної поліції України ПП «ЛОТ ПРОДЖЕКТ» є особою, якій на відповідній правовій підставі належить транспортний засіб Renault д.н.з. НОМЕР_1 , а відтак позивач звертається до власника незастрахованого транспортного засобу з регресною вимогою.
Власники транспортних засобів в розумінні пункту 1.6. статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Крім того, згідно п. 55.1. статті 55 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників.
Пунктом 56.1. статті 56 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що підрозділи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють, у тому числі конфіденційну, з обмеженим доступом та таку, що містить персональні дані, що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ. Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а органи Національної поліції - відомості про дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.
Таким чином, з огляду на те, що матеріали справи не містять заперечень відповідача в частині належності йому на відповідній правовій підставі транспортного засобу Renault д.н.з. НОМЕР_1 , а також оскільки безпосередньо МТСБУ є держателем інформації з власної бази даних щодо власників транспортних засобів, суд вважає доведеним факт належності такого транспортного засобу ПП "ЛОТ ПРОДЖЕКТ", також матеріали справи не містять доказів, що відповідач відноситься до осіб визначених у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже саме відповідач в порядку передбаченому ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має відшкодувати розмір регламентної виплати МТСБУ.
На підставі вищевикладеного, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 42 703, 13 грн.
Щодо витрат позивача на оплату послуг аварійного комісара, суд зазначає, що в силу приписів пункту 40.3. статті 40 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, установленому Уповноваженим органом (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг п. 1.10. ст. 1 Закону), для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Натомість, судом встановлено, що в порядку регресу до позивача перейшло право вимоги в межах фактично виплаченої ним суми страхового відшкодування та витрати на оплату послуг аварійного комісара в таку суму не входять, а отже суд не вбачає підстав для відшкодування в порядку регресу витрат позивача на оплату послуг аварійного комісара у розмірі 1 058, 60 грн.
У відповідності до приписів статті 129 ГПК України суд покладає сплачений судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до Приватного підприємства «ЛОТ ПРОДЖЕКТ» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 43 761, 73 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «ЛОТ ПРОДЖЕКТ» (01030, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133, під літерою А; ідентифікаційний код: 32671540) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код: 21647131) 42 703 (сорок дві тисячі сімсот три) грн 13 (тринадцять) коп. - страхового відшкодування, а також 2 215 (дві тисячі двісті п'ятнадцять) грн 08 (вісім) коп. - судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог про стягнення 1058,60 грн. - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких