ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.09.2021Справа № 910/6222/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування»
до акціонерного товариства «Укртрансгаз»
про стягнення 1788984,00 грн,
Представники:
від позивача Гаврилова І.А.
від відповідача Онищенко І.П.
До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» до акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 1788984,00 грн.
За твердженням позивача, відповідач отримав гарантійний платіж безпідставно у зв'язку з чим в порядку приписів частини 1 статті 1212 ЦК України повинен його повернути позивачеві. Сплата гарантійного платежу у розмірі 1788984,00 грн була передбачена банківською гарантією № 203464-ГР-1469 від 21.05.2020, виданою акціонерним товариством «Банк Січ» в забезпечення виконання позивачем договору від 05.06.2020 укладеного з акціонерним товариство «Укртрансгаз» щодо поставки установки підйомної УПА 60/80ПХ-01 на базі шасі КрАЗ-63221 в кількості трьох одиниць. 28.12.2020 акціонерне товариство «Банк Січ», у зв'язку з не поставкою позивачем двох установок, сплатив акціонерному товариству «Укртрансгаз» 1788984,00 грн за банківською гарантією, а 26.02.2021 позивачем вказана сума була сплачена акціонерному товариству «Банк Січ», як гаранту. Обґрунтовуючи безпідставність отриманням гарантійного платежу позивач посилається на те, що гарантійний випадок не настав, оскільки в періоди з 17.03.2020 по 10.12.2020 та з 17.03.2020 по 29.09.2020 діяли обставин непереборної сили. Настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчені сертифікатами Торгово-промислової палати України № 3100-21-006 від 05.01.2021 (виданий позивачеві) та Полтавської торгово-промислової палати № 5300-20-1750 від 29.10.2020 (виданий контрагенту позивача - приватному акціонерному товариству «АвтоКрАЗ» (карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2). Після закінчення дії обставин непереборної сили позивач відновив свою діяльність, спрямовану на виконання зобов'язань за договором. Позивач вважає, що строк виконання його зобов'язань продовжено на 269 календарних днів (строк дії обставин непереборної сили) і позивач має право на поставку 2-х одиниць товару до 08.08.2021.
Суд своєю ухвалою від 20.04.2021 відкрив провадження у справі № 910/6222/21, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, вважаючи, що настав гарантійний випадок з огляду на таке:
- позивач порушив зобов'язання за договором про закупівлю товарів № 2006000022, що є гарантійним випадком;
- обставини, які позивач вважає обставинами непереборної сили, існували на час укладення цього договору що, відповідно до п. 8.1 договору, виключає звільнення позивача від відповідальності;
- позивач, всупереч умовам договору про закупівлю товарів № 2006000022, не повідомив відповідача до 23.03.2020 про виникнення таких обставин, а тому відсутність вини не є юридичною підставою для звільнення позивача від відповідальності;
- недодержання вимог контрагентом не є форс-мажорними обставинами;
- сертифікатами Торгово-промислової палати України № 3100-21-006 від 05.01.2021 (виданий позивачеві) та Полтавської торгово-промислової палати № 5300-1750 від 29.10.2020 (виданий контрагенту позивача - приватному акціонерному товариству «АвтоКрАЗ») не є належними та допустимими доказами, що підтверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку між зупинення роботи конвеєра та виконанням позивачем обов'язку з поставки;
- під час дії карантину одну одиниці товару було поставлено (16.09.2020), що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між зупиненням конвеєру та виконанням обов'язку з поставки.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
У 2020 році акціонерне товариство «Укртрансгаз» провело тендер на закупівлю «Врубові та тунелепрохідні, бурильні чи прохідницькі машини для добування вугілля чи гірських порід (підйомні агрегати для ремонту свердловин), код згідно з ЄЗС (єдиний закупівельний словник) ДК 021-2015 43120000-0. Переможцем тендеру стало товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування».
05.06.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» (постачальник) та акціонерне товариство «Укртрансгаз» (покупець) уклали договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2006000022 (далі-Договір).
Предметом Договору є передача у власність покупця трьох установок підйомних УПА 60/80ПХ-01 на базі шасі КрАЗ-63221. Загальна сума поставки за Договором становить 35779680,00 грн, яка повинна бути здійснена позивачем протягом 160 календарних днів з дати укладення Договору, тобто до 12.11.2020.
За умовами тендерної документації переможець тендеру не пізніше дати укладення договору про закупівлю в забезпечення виконання зобов'язання за цим договором зобов'язаний надати оригінал безумовної та безвідкличної банківської гарантії у розмірі 5% від вартості договору зі строком дії - один місяць після закінчення договору про закупівлю.
Відповідне зобов'язання постачальника містить Договір (пункт 7.7 розділу 7 «Відповідальність сторін»), яким передбачено, що виконання постачальником зобов'язань за Договором додатково забезпечується банківською гарантією, яка надається не пізніше дати укладення Договору на суму 1788984,00 грн, що становить 5 відсотків від ціни Договору. Надання такої гарантії є відкладальною обставиною, з якою сторони пов'язали виникнення права та обов'язки сторін за Договором (п. 7.8 Договору).
Акціонерне товариство «Банк Січ» (гарант) надало акціонерному товариству «Укртрансгаз» (бенефіціару) банківську гарантію № 203464-ГР-1469 (забезпечення виконання договору) від 21.05.2020 (далі - Гарантія). Гарантія забезпечує виконання товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» (принципалом) Договору. За її умовами гарант надав бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію і прийняв безвідкличне та безумовне зобов'язання сплатити бенефіціару вказану ним у вимогах суму, яка не перевищує 1788984,00 грн (далі - сума гарантії) протягом 5 банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за Гарантією, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов. Вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити: посилання на номер і дату цієї Гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов'язань за Договором, забезпечених Гарантією; підписи уповноважених осіб бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара, посилання на номер та дату цієї гарантії; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією. Виплата здійснюється шляхом перерахування суми гарантії на розрахунковий рахунок бенефіціара, визначений у вимозі. Сума гарантії залишається незмінною до моменту виплати гарантом за вимогою бенефіціара суми гарантії.
У Гарантії зазначено, що вона набуває чинності з дати її надання гарантом і строк дії - до 31.12.2020.
Отже, гарантійним випадком за Гарантією є будь-яке невиконання або неналежне виконання принципалом (товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування») зобов'язань за Договором.
Шасі КрАЗ-63221, на базі якого товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» зобов'язалось поставити три установки підйомних УПА 60/80ПХ-01, було предметом закупівлі останнім у товариства з обмеженою відповідальністю «КрАЗ» за договором купівлі-продажу № 4КР/20 від 12.02.2020. Товариство з обмеженою відповідальністю «КрАЗ», укладаючи договір з товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування», діяло як комісіонер на підставі договору комісії № 496А/19, укладеного з приватним акціонерним товариством «АвтоКрАЗ».
16.09.2020 позивач поставив одну установку підйомну УПА 60/80ПХ-01 на базі шасі КрАЗ-63221.
22.10.2020 позивач звернувся до відповідача з проханням (лист № 523-20) про погодження продовження строку поставки до 21.05.2021. Необхідність продовження мотивована рядом причини: порушення товариством з обмеженою відповідальністю «КрАЗ» строку поставки шассі, хвороба працівників, карантинні обмеження.
Схожі за змістом листи щодо продовження строку поставки позивачем надіслані відповідачу 29.10.2020 № 541/1-20, 544-20 (продовжити поставку до 350 календарних днів), 03.11.2020 № 544/1-20 (продовжити поставку до 21.05.2021). Одночасно позивач просив внести відповідні зміни до Договору.
12.11.2020 відповідач відмовив у продовженні строку поставки за Договором та внесення змін до Договору.
В строк до 12.11.2020 позивач не поставив дві установки підйомних УПА 60/80ПХ-01 на базі шасі КрАЗ-6321, що визнається сторонами.
29.10.2020 Полтавська торгово-промислова палата видала приватному акціонерному товариству «АвтоКрАЗ» сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5300-20-1750, якими є зупинення роботи конвеєра всього складального та агрегатного виробництва внаслідок встановлення режиму простою у зв'язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. Ці обставини стосуються виконання договору комісії № 496А/19, і їх період дії, відповідно до сертифікату з 17.12.2020 по 29.09.2020.
Цей сертифікат 16.11.2020 позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «КрАЗ», та 17.11.2020 надіслав відповідачу (лист № 603/1-20) в обґрунтування чергового прохання продовжити строк поставки до 21.05.2021.
Відповідач відхилив сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5300-20-1750 від 29.10.2020 як підставу для продовження строку поставки (лист відповідача від 24.11.2020), пославшись на п. 8.3 Договору, яким передбачено, такі обставини повинні засвідчуватись Торгово-промисловою палатою України та стосуватись позивача, а не третіх осіб.
11.12.2020 відповідач звернувся до акціонерного товариства «Банк Січ», як гаранта за банківською гарантією № 203464-ГР-1469, з вимогою про сплату суми гарантії у розмірі 1788984,00 грн у зв'язку з настанням гарантійного випадку - порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» строку поставки товару.
Порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» строку поставки товару визнано гарантійним випадком, у зв'язку з чим 28.12.2020 AT «Банк Січ» перерахував AT «Укртрансгаз» 1788984 грн.
05.01.2021 Торгово-промислова палата України видала товариству з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3100-21-006 від 05.01.2021, згідно з яким ними є карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, внаслідок якого зупинена робота конвеєра складального та агрегатного виробництва. У сертифікаті зазначено, що ці обставини унеможливили виконання Договору з термін, період їх дії з 17.03.2020 по 10.12.2020.
Отримання цього сертифікату стало підставою для чергової спроби позивача ініціювати перед відповідачем зміну (продовження) строку поставки за Договором (лист позивача від 05.01.2021 № 06-21), яка відхилена відповідачем (лист від 29.01.2021).
26.02.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування», на виконання договору про надання банківської гарантії № 203464-ГР-1469 від 21.05.2020, сплатило гаранту 1788984,00 грн.
Вирішуючи спір суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:
- набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого);
- завдання шкоди у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи;
- обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
- відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншим правовими актами чи правочином
Правовий інститут забезпечення виконання зобов'язання врегульований главою 49 Цивільного кодексу України, яка передбачає спеціальні заходи, що стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником. За загальним правилом підставою для встановлення та застосування певного виду забезпечення виконання зобов'язання є домовленість сторін (правочин). Закон встановлює обов'язкову письмову форму правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 547 ЦК України).
Оскільки заходи забезпечення виконання зобов'язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов'язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.
В основу виконання будь-яких зобов'язань законодавець покладає принцип належності (ст. 526 ЦК України). Саме цей принцип, тобто належність виконання переможцем закупівлі своїх обов'язків за договором, зумовлює настання обов'язку у замовника повернути забезпечення виконання договору (ст. 27 Закону). Навпаки, такий обов'язок не настає, якщо має місце порушення цього принципу. У цьому випадку настають наслідки забезпечення, що захищають майнові інтереси кредитора.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. У відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, бенефіціар (кредитор за основним зобов'язанням) та принципал (боржник за основним зобов'язанням). Гарантія призначена перш за все для того, щоб бенефіціар як кредитор за основним зобов'язанням міг безперешкодно задовольнити свої вимоги за рахунок гаранта, якщо боржник (принципал) належним чином не виконає зобов'язання. У зв'язку з цим у ст. 562 ЦК України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Оскільки зміст гарантії є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму, вона відноситься не до майнових (забезпечуються шляхом одержання, утримання майна), а особистих забезпечень виконання зобов'язань, відповідно до яких кредитор покладається на ділову репутацію, порядність гаранта, від якого має отримати задоволення у разі порушення зобов'язання боржником. Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, застава), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факту порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання.
Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та беніфеціаром, а не між беніфеціаром і принципалом. Такий обов'язок, про що судом зазначено вище, настає у випадку порушення боржником принципу належності виконання договору, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (бенефіціару) суми, на яку видана гарантія (ст. 568 ЦК України). Стан подальшого виконання боржником своїх обов'язків за основним забезпечуваним зобов'язанням не зумовлює припинення гарантії та не надає право боржнику для застосування процедури повернення забезпечення виконання договору.
З огляду на це, оскільки гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, для настання гарантійного випадку наявність вини боржника не має значення, а тому підстави, передбачені ст. 617 ЦК України, не є такими, що зумовлюють її ненастання.
Отже, непоставка позивачем в строк до 12.11.2020 двох установок підйомних УПА 60/80ПХ-01 на базі шасі КрАЗ-6321 є гарантійним випадком, а тому сплата 28.12.2020 AT «Банк Січ» коштів (1788984 грн) AT «Укртрансгаз», та сплата 26.02.2021 ТОВ «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» 1788984,00 грн AT «Банк Січ» є правомірними діями, що стосуються виконання договору про надання банківської гарантії № 203464-ГР-1469 від 21.05.2020, тобто є діями, які засновані на такій правовій підставі як правочин, що виключає застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 ЦК України.
З огляду на це позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Оскільки обставини непереборної сили не впливають на чинність гарантії, суд не досліджує вплив обставин, зазначених в сертифікатах Торгово-промислової палати України № 3100-21-006 від 05.01.2021, Полтавської торгово-промислової палати № 5300-20-1750 від 29.10.2020, на стан виконання Договору.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування» до акціонерного товариства «Укртрансгаз».
Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Харківський завод транспортного устаткування».
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 23.12.2021
Суддя С. А. Ковтун