ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2021Справа № 910/12810/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Степов'юк С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/12810/21
За позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Араз Оіл»
про стягнення 1873990,00 грн
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Араз Оіл» (далі - відповідач) про стягнення 1873990,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умов договору на поставку нафти та нафтопродуктів по Україні №713 від 08.05.2020 не виконав своїх зобов'язань стосовно поставки товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення суму неустойки у розмірі 1873990,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 відкрито провадження у справі №910/12810/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
В судовому засіданні 09.11.2021, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 23.11.2021.
В судовому засіданні 23.11.2021 у відповідності до вимог статті 216 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.12.2021.
Судове засідання призначене на 07.12.2021 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 призначено судове засідання у справі на 23.12.2021.
В судове засідання 23.12.2021 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд даної справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі “Пономарьов проти України”, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з'являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Так, частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03148, місто Київ, вул. Стешенків Сім'ї, будинок 5.
Станом на дату розгляду справи конверти з ухвалами суду були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п.5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній» вважається днем вручення відповідачу ухвал суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського суду міста Києва.
У даному випадку судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
За змістом частини 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та на веб-сайті Господарського суду міста Києва веб-порталу Судова влада.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 16-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав відзив на позовну заяву.
Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що позивач і відповідач були належним чином повідомлені про розгляд даної справи і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи проводити за їх відсутності.
Відповідно до частини 3 статі 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду 23.12.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
В нарадчій кімнаті 23.12.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
08.05.2020 між Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Араз Оіл" (далі - продавець) укладено договір на поставку нафти та нафтопродуктів по Україні №713, пунктом 1.1 якого визначено, що продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію (далі - продукцію або товар) відповідно до специфікації(цій), узгоджених до договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 2.2 договору, ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в специфікації(ціях), що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 3.2 договору, поставка продукції продавцем здійснюється в строки, зазначені у відповідній(них) специфікації(ціях), але тільки після надання покупцем письмового замовлення на поставку. Датою подачі замовлення на поставку вважається дата його направлення електронною поштою на e-mail inestro@ukr.net. Замовлення на поставку повинно містити перелік номенклатури (асортимент) та обсяги поставки продукції, точно відповідати по номенклатурі і не перевищувати обсяги, зазначені в специфікації(ціях).
Датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця покупцю, згідно умов поставки, узгоджених у відповідній(них) специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній (далі ТТН), залізничній накладній, кур'єрської служби) ( пункт 3.3 договору).
Поставка вважається виконаною продавцем за умови точної відповідності поставленої продукції замовленню на поставку покупця по строкам, номенклатурі і обсягу, після надання продавцем усіх супроводжувальних документів, зазначених в п.3.6. Продавець сповіщає покупця про готовність до поставки продукції електронною поштою Natalia/Smirnova@arcelormittal.com не пізніше чим за 72 години до дати поставки. Повідомлення повинно містити найменування та кількість продукції, орієнтовну дату поставки (пункти 3.4 та 3.5 договору).
Відповідно до пункту 7.1 договору, у випадку прострочення поставки продукції проти строків, обумовлених в договорі, продавець сплачує покупцю неустойку у розмір 0.3% від вартості недопоставленої продукції, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожен день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.
Договір набуває чинності з 30.04.2020 і діє по 31.12.2021, а в частині порядку врегулювання спору встановленого даним договором, порядку застосування штрафних санкцій, гарантійних зобов'язань, виконання грошових зобов'язань за даним договором, зберігання продукції з недоліками - до повного виконання зобов'язань (пункт 11.1 договору).
Відповідно до пункту 12.1 договору, усі додатки, зміни, доповнення, додаткові угоди, специфікації складають його невід'ємну частину.
Специфікацією №2 від 08.10.2020 (далі - специфікація) сторони погодили номенклатуру (асортимент), обсяги, вимоги до якості, терміни та умови поставки продукції, а саме масло АК-15 AZS 102-2003 у кількості 120 тонн, загальною вартістю 2462400,00 грн (з ПДВ). Специфікація підписана уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень та скріплена печатками.
Відповідно до умов специфікації поставка продукції продавцем здійснюється протягом 30-ти календарних днів після надання покупцем письмового замовлення на поставку. Датою подачі замовлення на поставку вважається дата його направлення на електронну пошту продавця. Поставка продукції здійснюється на адресу покупця залізничним транспортом на умовах DDP ст. Кривий Ріг- Головний Придніпровської залізниці (згідно вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року).
На виконання умов пункту 3.2 договору та специфікації, позивачем на електронну адресу відповідача, узгоджену в договорі, надіслано 29.12.2020 замовлення на поставку №4500328480 масла АК-15 AZS 102-2003 у кількості 60 тонн загальною вартістю 1231200,00 грн (з ПДВ) та 26.01.2021 замовлення на поставку №4500330851 масла АК-15 AZS 102-2003 у кількості 60 тонн загальною вартістю 1231200,00 грн (з ПДВ).
Електронними листами від 29.12.2020 та 26.01.2021 відповідачем підтверджено прийняття від позивача замовлення на поставку №4500328480 від 29.12.2020 та №4500330851 від 26.01.2021.
Втім, в узгоджений сторонами в специфікації та замовленнях строк, відповідач поставки продукції не здійснив.
У зв'язку з простроченням поставки, погодженої продукції, позивач звернувся з претензією вих.№14-сo-z-042-21 від 26.04.2021 до відповідача про сплату штрафних санкцій за договором, в якій просив сплатити суму неустойки у розмірі 1873990,00 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою подання даного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами пункту 3.2 договору встановлено, що поставка товару здійснюється в строки, зазначені у відповідній(них) специфікації(ціях), але тільки після надання покупцем письмового замовлення на поставку.
Відповідно до умов специфікації поставка продукції продавцем здійснюється протягом 30-ти календарних днів після надання покупцем письмового замовлення на поставку.
Як встановлено судом, електронними листами від 29.12.2020 та від 26.01.2021 позивач, в порядку, узгодженому договором, надав відповідачу письмові замовлення на поставку №4500328480 та №4500330851.
Отже, згідно умов пункту 3.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання з поставки товару протягом 30 календарних днів з дати надання позивачем письмового замовлення на поставку товару, тобто, до 29.01.2021 за замовленням №4500328480 та до 25.02.2021 за замовленням №4500330851.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позаяк, судом встановлено, що у встановлений договором строк відповідач продукцію за замовленнями №4500328480 та №4500330851 не поставив, а отже допустив прострочення виконання свого зобов'язання з поставки продукції.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Отже, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 7.1 договору сторони встановили, що у випадку прострочення поставки продукції проти строків, обумовлених в договорі, продавець сплачує покупцю неустойку у розмір 0.3% від вартості недопоставленої продукції, але не менше суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання вимоги про сплату даних штрафних санкцій за кожен день прострочення. Нарахування неустойки починається з першого дня прострочення та припиняється на дату поставки продукції.
Під час розгляду справи доказів поставки узгодженого товару відповідачем не надано.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення поставки обумовленої договором та специфікацією продукції, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.1 договору, позивачем нараховано неустойку у розмірі суми в гривнях, що еквівалентна 500 доларів США на момент складання ним претензії за кожен день прострочення поставки, що становить 1132785,00 грн за замовленням №4500328480 від 29.12.2020 та 741205,00 грн за замовленням №4500330851 від 26.01.2021.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не враховано, що визначений ним період прострочення за замовленням №4500328480 з 30.01.2021 по 19.04.2021 містить 80 днів, а не 81, як помилково врахував позивач, у зв'язку з чим розмір неустойки за даним замовленням складає 1118800,00 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в повному обсязі та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплати неустойки за договором, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та стягнення з відповідача неустойки в загальному розмірі 1860005,00 грн за двома замовленнями.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 178, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Араз Оіл» про стягнення 1873990,00 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Араз Оіл» (03148, м. Київ, вул. Стешенків Сім'ї, буд. 5; ідентифікаційний код 40828361) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) неустойку у розмірі 1860005 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч п'ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 27900 (двадцять сім тисяч дев'ятсот) грн 07 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2021.
Суддя Т.В. Васильченко