ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2021Справа № 910/9228/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК”
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атрекс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт"
про визнання протиправним висновку Колегії, визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України
Представники учасників справи:
Від позивача: Лисий М.С.;
Від відповідача: Костюк М.Д;
Від третьої особи-1: Шкабрій М.П.;
Від третьої особи-2: не з'явились.
Присутній у судовому засіданні: Бабій В.О. - вільний слухач.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “ УКРГАЗБАНК” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про:
- визнання Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України” від 03.03.2021 за розглядом скарги ТОВ “АТРЕКС” від 16.06.2021, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.02.2021 за № 6511-32-21- протиправним;
- визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України № 907/7 від 24.03.2021 про відмову у задоволенні скарги ТОВ “АТРЕКС” на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича про внесення запису від 01.10.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54365045 за ТОВ “АЛАРІТ”.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9228/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.2021.
06.07.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення.
13.07.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Представник позивача у підготовчому засіданні 14.07.2021 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, на підставі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атрекс", також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларіт" та відкладено підготовче засідання по справі № 910/9228/21 на 28.07.2021.
21.07.2021 засобами поштового зв'язку до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Представник третьої особи-2 у підготовче засідання 28.07.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у підготовчому засіданні 28.07.2021 надав для огляду оригінали первинних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/9228/21 на 09.08.2021.
Представник третьої особи-2 у підготовче засідання 09.08.21 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.09.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.09.2021 заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві.
Представник третіх осіб 1, 2 у судове засідання 13.09.2021 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву по розгляду справи по суті на 04.10.2021.
Представник третьої особи - 2 у судове засідання 04.10.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України”).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання “розумності” строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 04.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи - 1 розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13.10.2005 між ВАТ «Київспецсільгоспмонтаж» та ТОВ «АЛАРІТ» було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, що зареєстрований в реєстрі за номером № 6184 та посвідчено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Єлістратовою С. В.
Предметом означеного договору купівлі продажу є нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за № 28 по вулиці Чоповського в селі Літках Броварського району Київської області (об'єкт -1) у складі: 53 будинки відпочинку, дерев'яні; прохідна із цегли, площею 11,8 кв.м.; вбиральня із цегли; склад із металу; адмінбудівля дерев'яна площею 28, 2 кв.м.
02.2011 між ТОВ «АЛАРІТ» та TOB «АТРЕКС» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що зареєстровано в реєстрі за № 357 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М.
Предметом договору купівлі-продажу є нерухоме майно - комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н., село Літки, вул. Чоповського, буд. 28 (об'єкт -2) у складі: б/л будинки відпочинку дерев'яні (кількість 15: №№ 20-24, 28-34,39-40, 49); б/л прохідна цегляна 11,8 кв.м.; б/л вбиральня цегляна; б/л склад металевий; б/л будинки відпочинку дерев'яні в стадії реконструкції (кількість - 22: №№ 6, 7, 14-16, 26, 27, 36-38, 41, 43 46-48, 51, 52, 57, 59-61, 64).
18.11.2015 Господарським судом Київської області прийнято постанову по справі № 911/4706/15, якою ТОВ «АТРЕКС» визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича.
28.11.2018 Господарський суд Київської області розглянув позовну заяву ТОВ «АЛАРІТ» до ТОВ «АТРЕКС», третя особа - АБ «УКРГАЗБАНК» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 11.02.2011 між ТОВ «АЛАРІТ» та ТОВ «АТРЕКС», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 357, скасування Державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «АТРЕКС» на нерухоме майно шляхом скасування розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна № 86544232212, згідно рішення Падучак - Коваль Любов Любомирівни, державного нотаріуса Броварської районної державної нотаріальної контори, Броварського районного нотаріального округу Київської області, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28563852 від 02.03.2016.
Рішенням позовні вимоги задоволено частково; договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 11.02.2011 між ТОВ «АЛАРІТ» та ТОВ «АТРЕКС», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В. М. та зареєстрований в реєстрі за номером 357 - розірвано.
09.09.2020 ТОВ «АЛАРІТ» отримало дублікат договору купівлі-продажу за реєстровим № 1443 посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Єлістратовою Світланою Василівною.
З відомостей з Державного реєстру прав встановлено, що на підставі рішення від 01.10.2020 № 54364494, прийнятого державним реєстратором Заболотним А.В. право власності ТОВ «АТРЕКС» на нерухоме майно було припинено на підставі ухвали за позовом ТОВ «АЛАРІТ» до ТОВ «АТРЕКС» про розірвання договору купівлі продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації.
В подальшому ТОВ «АЛАРІТ» звернувся до державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича, який своїм рішенням від 01.10.2020 зареєстрував запис за № 54365045 про реєстрацію права власності за ТОВ «АЛАРІТ» нерухомого майна: б/л будинки відпочинку дерев'яні (кількість 15: №№ 20-24, 28-34, 39-40, 49); 2. б/л будинки відпочинку дерев'яні в стадії реконструкції кількість 17: № № 6, 7, 14-16, 26, 27, 36 - 48, 41,46-48, 51, 57, 64). Складові частини об'єкта нерухомого майна: будинок відпочинку № 20, А, заг. площею 94,6 кв.м.; будинок відпочинку № 21, В, заг. площа 94,7 кв.м.; будинок відпочинку № 22, Д, заг. площа 79,5 кв.м.; будинок відпочинку № 23, Ж, заг. площею 158,5 кв.м; будинок відпочинку № 24, 3, заг. площею 111,2 кв.м; будинок відпочинку № 28, Й, заг. площею 106,2 кв.м., будинок відпочинку № 29, К, заг. площею 104,2 кв.м.; будинок відпочинку № 30, О, заг. площею 90,4 кв.м.; прохідна, Р, заг. площею 15,2 кв.м.; будинок відпочинку № 31, Ф, заг. площею 95,3 кв.м.; будинок відпочинку № 32, X, заг. площею 95,4 кв.м.; будинок відпочинку № 33, Ц, заг. площею 95,8 кв.м.; будинок відпочинку № 34, Ч, заг. площею 93,6 кв.м., будинок відпочинку № 39, ПІ, заг. площею 97,6 кв.м.; будинок відпочинку № 40, Щ, заг. площею 95,1 кв.м.; будинок відпочинку № 49, Ю, заг. площею 86,9 кв.м, альтанка, Г, альтанка, El (п. 2.1.1 договору).
24.03.2021 Міністерством юстиції України було винесено наказ № 907/7, яким відмовлено у задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТРЕКС» в особі ліквідатора Шкабрія Михайла Петровича від 16.02.2021 на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича, який своїм рішенням від 01.10.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 54365045 за ТОВ «АЛАРІТ».
Враховуючи, що TOB «АТРЕКС» є власником земельних ділянок на яких розташований комплекс, за адресою: с. Літки, Київська область, Броварський район, по вул. Чоповського, загальною площею 1,7258 га, кадастрові номери ділянок: 3221284801:01:055:0015; 3221284801:01:055:0016, 3221284801:01:055:0017, 3221284801:01:055:0018, 3221284801:01:055:0019, 3221284801:01:055:0020, 3221284801:01:055:0021 наказ Міністерства юстиції України № 907/7 від 24.03.2021, за доводами позивача, є незаконним та таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також з огляду на те, що вищезазначені судові рішення при розгляді скарги враховані не були.
Підставою затвердження вищезазначеного наказу, став "Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції" від 03.03.2021, в якому зазначено наступне:
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Атрекс» було власником комплексу на підставі договору купівлі-продажу від 11.02.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною, за реєстровим № 357 (далі - договір купівлі-продажу), сторонами якого були Товариство з обмеженою відповідальністю «Атрекс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аларіт» (номер запису про право власності: 13534746).
На підставі оскаржуваного рішення відбулась державна реєстрація права власності на комплекс за ТОВ «Аларіт» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Єлістратовою Світланою Василівною від 13.10 2005, за реєстровим № 6184, дублікат якого виданий нею 09.09.2020 за реєстровим № 1443.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТРЕКС» вказало, що 32 будинки, які входять до складу комплексу та які побудовані за рахунок ТОВ «Атрекс», є активом боржника та підлягають продажу у процедурі банкрутства для подальшого погашення вимог кредиторів, оскільки на підставі постанови Господарського суду Київської області від 18.11.2015 у справі № 911/4706/15 ТОВ «Атрекс» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
Відповідно до відомостей Державного реєстру прав ТОВ «Атрекс» було власником комплексу на підставі договору купівлі-продажу, сторонами якого були скаржник та ТОВ «АЛАРІТ» (номер запису про право власності: 13534746).
Водночас з відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на підставі рішення від 01.10.2020 № 54364494, прийнятого державним реєстратором Заболотним А.В. право власності ТОВ «Атрекс» було припинено права власності на нерухоме майно на підставі Ухвали Господарського суду Київської області від 28.11.2018 у справі № 911/4706/15 за позовом ТОВ «Аларіт» до ТОВ «Атрекс» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації.
Відповідно до резолютивної частини Ухвали від 28.11.2018 позовні вимоги ТОВ «Аларіт» задоволено частково, а саме розірвано договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною від 11.02.2011, за реєстровим № 357, в іншій частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно залишено без задоволення.
Колегією встановлено, що ТОВ «Атрекс» не оскаржується рішення на підставі якого проведено державну реєстрацію припинення права власності на комплекс за ТОВ «Атрекс».
Крім того, у Висновку вказано, що при проведенні державним реєстратором Заболотним А.В. оскаржуваної реєстраційної дії щодо реєстрації права власності комплексу за ТОВ «Аларіт» було дотримано вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Зокрема державним реєстратором Заболотним А.В. було встановлено наявність в Державному реєстрі прав відкритого розділу на комплекс, а також активного запису щодо права власності ТОВ «Аларіт» в невід'ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав.
Враховуючи вищевикладене, Колегія дійшла висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити, оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені державним реєстратором Заболотним А.В. відповідно до норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.
За доводами позивача, під час розгляду скарги щодо прийнятого рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича щодо нерухомого майна вчиненого 01.10.2020, не було враховано постанову Верховного Суду 12.01.2021, тобто при розгляді скарги Колегією Міністерства юстиції України не прийнято до уваги всі обставини, які передували її розгляду.
Як зазначає позивач, відповідач ігноруючи Порядок № 1128 від 25.12.2015 не перевірив відомості реєстрів (запис про іпотеку № 13534774 та запис про обтяження № 13534764 майна), у зв'язку з чим, не встановив заінтересованих осіб, які обов'язково запрошуються на розгляд скарги по суті та не повідомив Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» про розгляд скарги поданої TOB «Атрекс», чим порушив права позивача.
Враховуючи те, що між АБ «УКРГАЗБАНК та ТОВ «АТРЕКС» було укладено Договір іпотеки № 385, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 11.02.2011, внесено запис про іпотеку № 13534774 та запис про обтяження № 13534764 майна, яке було предметом розгляду скарги та те, що 18.11.2015 Господарським судом Київської області прийнято постанову по справі № 911/4706/15, якою ТОВ «АТРЕКС» визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора - Шкабрія Михайла Петровича, а Банк визнано - Кредитором, а тому, за доводами позивача, майно щодо якого була розглянута скарга є активом боржника ТОВ «АТРЕКС» та підлягає продажу у процедурі банкрутства для подальшого погашення вимог кредиторів, яким є АБ «УКРГАЗБАНК, то права Банку можуть бути порушені.
Таким чином рішення державного реєстратора Заболотного А.В. про реєстрацію права власності за ТОВ «АЛАРІТ» на комплекс на підставі договору купівлі продажу від 13.10.2005 (склад майна - 53 будинки дерев'яні), яке було предметом розгляду скарги, не узгоджується з зазначеними вище нормами та фактичними обставинами справи, які вже встановлені судовими рішеннями, і призвело до порушення законодавства, а тому, реєстрація за ТОВ «АЛАРІТ» об'єкту нерухомого майна: комплекс у складі 32-х дерев'яних будинків, збудованих ТОВ «АТРЕКС» у 2011 році, з урахуванням того, що Господарським судом Київської області відмовлено у скасуванні права власності на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «АТРЕКС» 02.03.2016 за № 54457676, дії ТОВ «АЛАРІТ» неправомірні, рішення державного реєстратора є незаконним, а Висновок протиправним, що в свою чергу призвело до затвердження незаконного Наказу, який не може залишитись в силі і підлягає скасуванню.
Відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та вказав на те, що згідно відомостей з Державного реєстру прав Колегією, в ході розгляду скарги, було встановлено, що при проведені державним реєстратором Заболотним А.В. оскаржуваної реєстраційної дії щодо реєстрації права власності Комплексу за ТОВ «АЛАРІТ» було дотримано вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Зокрема, державним реєстратором Заболотним А.В. було встановлено наявність в Державному реєстрі прав відкритого розділу на Комплекс, а також активного запису щодо права власності ТОВ «АЛАРІТ» в невід'ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1128 за результатами розгляду вищевказаної скарги у сфері державної реєстрації Колегією колегіально прийнято мотивоване рішення та сформовано Висновок від 03.03.2021, в якому не встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора та рекомендовано відмовити у задоволені скарги в повному обсязі.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону 1952-IV, пункту 14 Порядку № 1128 наказом Міністерства юстиції від 24.03.2021 № 907/7 «Про відмову у задоволенні скарги» відмовлено у задоволені скарги TOB «АТРЕКС» від 16.02.2021 у зв'язку із тим, що рішення від 01.10.2020 № 54365045, прийняте державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Заболотним Анатолієм Вікторовичем відповідає вимогам законодавства.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерству юстиції України було надано повноваження щодо розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.
Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі також - Порядок), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (тут і надалі по тексту в редакції, чинній на момент розгляду вищезазначеної скарги).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації визначено статтею 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Відповідно до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
Щодо позовних вимог про визнання Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України” від 03.03.2021 за розглядом скарги ТОВ “АТРЕКС” від 16.06.2021, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23.02.2021 за № 6511-32-21- протиправним, суд зазначає наступне.
Рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду (пункт 19 Порядку).
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Наказом Міністерства юстиції України № 71/5 від 09.01.2020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307, затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також - Положення).
Пунктом другим вказаного Положення передбачено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги). Колегії створюються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.
Мін'юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін'юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін'юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін'юсту.
За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Порядок роботи комісії визначений розділом ІІІ Положення № 37/5, яким встановлено, що рішення комісії оформляються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії повинен містити такі відомості: дата, час та місце його складення; перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; реквізити та суть скарги, розгляд якої здійснюється комісією; відомості про наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначені у скарзі, та інших обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги; окрема думка члена комісії у разі її наявності та оформлення у письмовому вигляді; узагальнюючий висновок щодо відповідності/невідповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішення, дії або бездіяльності суб'єкта оскарження, щодо задоволення кожної з вимог скаржника або відмови в їх задоволенні з відповідним обґрунтуванням та посиланням на норми законодавства; відомості про рішення/реєстраційні дії, що підлягають скасуванню, а також про дії, що підлягають вчиненню у зв'язку зі скасуванням рішення/реєстраційної дії або у зв'язку з визнанням оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, та про суб'єкта, що буде вчиняти такі дії.
Висновок комісії, разом з проектом відповідного наказу, Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України.
Враховуючи зазначене, висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на думку суду, не може бути скасований у судовому порядку, оскільки не є рішенням, яке створює правові наслідки, а являє особою відображення суб'єктивної думки членів комісії при розгляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТРЕКС» та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України.
Отже, в даному випадку правове значення має саме наказ Міністерства юстиції України від 24.03.2021 № 907/7 «Про відмову у задоволенні скарги ТОВ “АТРЕКС” на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича про внесення запису від 01.10.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54365045 за ТОВ “АЛАРІТ”, а тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України” від 03.03.2021 за розглядом скарги ТОВ “АТРЕКС” від 16.06.2021 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Відповідачем у Висновку від 03.03.2021 вказано, що при проведенні державним реєстратором Заболотним А.В. оскаржуваної реєстраційної дії щодо реєстрації права власності комплексу за ТОВ «Аларіт» було дотримано вимоги законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Зокрема, вказано, що державним реєстратором Заболотним А.В. було встановлено наявність в Державному реєстрі прав відкритого розділу на комплекс, а також активного запису щодо права власності ТОВ «Аларіт» в невід'ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав.
Враховуючи вищевикладене, Колегія дійшла висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити, оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені державним реєстратором Заболотним А.В. відповідно до норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Суд підкреслює, що предметом розгляду у справі не є оцінка дій державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного А.В. Спір у справі стосується виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора.
Щодо повідомлення позивача про розгляд скарги, суд зазначає наступне:
Пунктом 10 Порядку визначено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
Отже, повідомлення засобами електронної пошти чи телефонограмою є додатковими способами повідомлення, а відсутність зазначених у п. 10 Порядку осіб не є перешкодою для розгляду скарги.
На виконання пунктів 10, 11 Порядку № 1128 на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-03-bereznya-2021-roku розміщено інформацію про дату, місце та час розгляду скарги для визначеного чинним законодавством кола осіб, а саме: скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Міністерства юстиції України, а також заінтересованих осіб.
Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
Як зазначає позивач, ТОВ «АТРЕКС» є власником земельних ділянок на яких розташований комплекс, а позивач є іпотекодержателем майна відносно якого державним реєстратором вчинено реєстраційні дії, а тому, за висновком суду, власника майна ТОВ «АТРЕКС» було повідомлено про розгляд скарги.
Твердження позивача, що він є заінтересованою особою, яку відповідач мав повідомити про розгляд скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому суд приходить до висновку що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України № 907/7 від 24.03.2021 про відмову у задоволенні скарги ТОВ “АТРЕКС” на дії державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Заболотного Анатолія Вікторовича про внесення запису від 01.10.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54365045 за ТОВ “АЛАРІТ” слід відмовити.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на обґрунтування позовних вимог.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.
Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” відмовити повністю.
2. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 23.12.2021.
Суддя М.Є.Літвінова