номер провадження справи 34/185/21
24.12.2021 Справа № 908/3151/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали справи № 908/3151/21 за правилами прощеного позовного провадження без виклику учасників справи
за позовом Керівника Бердянської окружної прокуратури (пр. Перемоги, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті, ідентифікаційний код юридичної особи 39816845 (вул. Перемоги, 14, м. Київ, 03135) в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Вінтера, 22а, м. Запоріжжя, 69096)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ СКАН ТРАНС”, ідентифікаційний код юридичної особи 39597599 (вул. Халтуріна, 51, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100)
про стягнення 33 381 грн 33 коп.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Бердянської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ СКАН ТРАНС” на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 33 381 грн 33 коп.; а також, стягнення з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору у 2021 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2270 грн 00 коп.
Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, ст. 24 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Закону України “Про дорожній рух”, ст. ст. 1, 33, 48, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, ст. ст. 5, 29 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 15, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2021 справу № 908/3151/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.10.2021 № 908/3151/21 відкрито провадження у справі № 908/3151/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка направлена Товариству з обмеженою відповідальністю “Азов Скан Транс” за адресою: вул. Халтуріна, 51, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, отримана уповноваженим представником відповідача 05.11.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відзив на позов або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/3151/21 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 24.12.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
Бердянською окружною прокуратурою опрацьовано матеріали, складені Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки щодо перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» (далі - ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС»).
Встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку від 24.07.2020 №010129 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 29.07.2020 на дислокації а/д Н - 30 (129км+603м) проведено рейдову перевірку транспортного засобу SCANIA Р 410, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами перевірки складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.07.2020 № 221577 (далі - акт від 29.07.2020 № 221577), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 29.07.2020 № 038744 (далі - довідка від 29.07.2020 № 038744), акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 29.07.2020 № 031744, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 031744 від 29.07.2020 (далі - розрахунок від 29.07.2020).
Актом від 29.07.2020 № 221577 зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу.
Так, згідно з довідкою зважування UA.TR.002.CT.0115-17 та довідкою від 29.07.2020 № 038744 перевищення вагових параметрів допущено в частині повної маси транспортного засобу, навантаження на здвоєну вісь.
Транспортний засіб SCANIA Р 410, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить «АЗОВ СКАН ТРАНС» (що підтверджується інформацією ТСЦ МВС №4841 за №31/14/1 - 719 від 09.06.2021, інформацією ТСЦ МВС №2344 за №31/8 - 2344 - 259 від 01.06.2021). Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань однією з видів господарської діяльності ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» є «Вантажний автомобільний транспорт».
Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №221577 від 29.07.2020 транспортний засіб марки SCANIA Р 410, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно - вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Факт роботи водія ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» підтверджено інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.05.2021 №13227/5/08-01-24-07, зі змісту якої вбачається, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за третій квартал 2020 року, за формою 1 ДФ, поданого до контролюючого органу ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС», ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у 3 кварталі 2020 року працював у ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС». Згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за третій квартал 2020 року, за формою 1 ДФ, та звітності з єдиного соціального внеску за 2020 рік, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував у штаті підприємства ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» станом на 29.07.2020. Відповідно, з виплачених йому доходів утримувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, за нього сплачувався підприємством єдиний соціальний внесок.
Водієм під час перевірки пред'явлено інспектору органу Уктрансбезпеки ТТН від 28.07.2020 №402228, згідно якої, транспортний засіб рухався за маршрутом с. Мала Токмачка, Запорізька область - м. Бердянськ, проте відповідний документ не надано посадовим особам Укртрансбезпеки для копіювання. В зв'язку з чим, відповідний документ знаходиться у ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС». '
Враховуючи викладене, до ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрасбезпеки направлено лист від 16.08.2021 № 66255/3.1/24-21 про необхідність сплати кошти за проїзд відповідно до розрахунку від 29.07.2020. Відповідне поштове відправлення згідно з відомостями сайту «Укрпошта» вручено.
Однак, у порушення п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), відповідним перевізником протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати органом Укртрансбезпеки про сплату кошів в добровільному порядку не повідомлено.
Слід також зазначити, що за складеними 29.07.2020 матеріалами Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки відносно ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» винесено також постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.09.2020 № 201909, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» накладено штраф у розмірі 34000,00 грн.
Указана постанова товариством у визначеному законодавством порядку шляхом звернення до суду не оскаржувалась, у зв'язку з чим її звернута до примусового виконання.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.05.2021 (реєстраційний номер виконавчого провадження 63890678) боржником ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» сплачено всю суму заборгованості, згідно виконавчого документу, про що свідчить платіжне доручення № 5027 від 05.05.2021.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується
Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з ч. 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєним, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно- вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно із пунктом 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:
П = (Рзм+Рнв+Рг) х В
де П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;
більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі (у формулі визначено як «К»).
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
За результатами зважування автомобіля і причепу та габаритно-вагового контролю, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зафіксовано перевищення загальної маси транспортного засобу (37,25 т проти 40 т; ставка 0), навантаження на здвоєну вісь (26,10 т проти 11т, ставка 1,62), на строєну ось, ставка 0, всього перевищення більше 40%).
Відстань маршруту визначено за відомостями розрахунку №031744 від 29.07.2020 та Витягу з карти Google від с. Мала Токмачка до м. Бердянськ (127 км).
Таким чином, П=(0+1,62+0)* 127*5=1028,70 Євро.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.
Станом на 29.07.2020 (день проведення розрахунку) сума 1028,70 євро за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, складає 33381,33 грн. (1028,70*32,4539).
Однак, як вбачається з інформації Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 21.09.2021 № 25074/3.1/23-21 у передбачені п. 31-1 Порядку № 879 строки, нарахована до сплати ТОВ «АЗОВ СКАН ТРАНС» плата за проїзд у сумі 1028,70 євро не сплачена.
Дослідивши матеріали справи, надані суду докази суд проходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи до початку розгляду справи по суті. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до приписів зазначених нормативних актів законодавець наділяє прокурора повноваженнями по представництву інтересів держави лише за умови їх порушення або загрози порушення та виключно у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) у разі відсутності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції яких належить захист інтересів держави у відповідній сфері; 3) у випадку відсутності в органу повноважень щодо звернення за захистом інтересів до суду.
Інтереси держави повинні насамперед захищати відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень. Водночас, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно, а також у випадку відсутності такого органу.
Аналогічної позиції з приводу субсидіарної ролі прокурора в захисті інтересів держави в суді дотримується і Верховний Суд, який висловив її у низці постанов у справах за позовами прокурорів (постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 15.10.2019 у справі № 904/2820/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та інші).
Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (постанова від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Частиною 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
За приписами ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.
Несплата 33381,33 грн. за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, як наслідок, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави.
Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті та Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління з контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно- вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Слід зазначити, що у відповідності до абз. 1 п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Однак, Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою, а лише структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.
Незважаючи на те, що відповідач грошові кошти в установлені законом строки після проведення перевірки та їх нарахування, не сплатив, Державною службою з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних заходів щодо стягнення указаної суми коштів до бюджету в судовому порядку не здійснено.
Натомість, Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки до Запорізької обласної прокуратури направлено лист 16.11.2020 № 89644/26/24-20, а також до Бердянської окружної прокуратури двічі направлено листи від 18.08.2021 № 4400/3.1/23-21 та від 21.09.2021 № 25074/3.1/23-21 про необхідність вжиття таких заходів органами прокуратури.
Більш того, зі сплином дев'ятьох місяців Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки надано інформацію від 21.09.2021 № 25074/3.1/23-21, з якої вбачається, що заходи з метою стягнення шкоди органами Укртрансбезпеки не вжито.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способом захисту цивільний прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Сума плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 33381,33 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 39597599 (вул. Халтуріна, 51, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135) до державного бюджету (за наступними реквізитами: р/р UA218999980313141216000008479, код класифікації доходів бюджету 22160100, одержувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/22160100, ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 33 381 (тридцять три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 33 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ СКАН ТРАНС» ідентифікаційний код юридичної особи 39597599 (вул. Халтуріна, 51, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова, 29 а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UA 438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2021 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 24.12.2021.
Суддя А.О. Науменко