вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/304/21
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.
за участі секретаря судового засідання Оуаді С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні дану справу
за позовом Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, м. Ужгород (далі - позивач, Закарпатський ЦГМ)
до Закарпатського обласного комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Ужгород”, м. Ужгород (далі - відповідач, ЗОКП аеропорт Ужгород)
про врегулювання розбіжностей при укладенні договору
представники:
позивача - Міллер Д.М., адвокат;
відповідача - Коцюба О.А., директор
Позивач звернувся до суду з наведеним позовом до відповідача та просить суд врегулювати спір шляхом укладення сторонами договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород» в редакції позивача в частині пунктів 2.2.10, 2.4.12, 3.2, 3.3, підпункту 3 пункту 9.1 розділу 9 договору та додатків до договору 3, 7 та виключити з договору запропоновані відповідачем пункти 2.3.6, 2.2.14, 2.2.15, 2.2.16, підпункт 9 пункту 9.1 розділу 9 договору та додаток до договору 9.
Позивач обґрунтовуючи наведені вимоги, посилається на те, що договір є обов'язковим для відповідача відповідно до ст. 72 Повітряного кодексу України, а також на приписи Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність". Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач письмовим відзивом та його представник у ході судового розгляду справи заперечує проти позову, вважає договір неукладеним, посилаючись на те, що відповідач, підписавши договір з протоколом розбіжностей, відмовився від одержаної пропозиції позивача укласти договір і водночас запропонував позивачу нову пропозицію укласти даний договір на умовах відповідача, від якої з огляду на подання даного позову відмовився позивач.
З посиланням на приписи ст. 649 ЦК України стверджує про відсутність підстав для вирішення судом такого переддоговірного спору, оскільки договір укладається не на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, не у випадку, встановленому законом, та за відсутності відповідних домовленостей сторін.
Приписи ст.72 Повітряного кодексу України не зобов'язують відповідача на забезпечення експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією і не зобов'язують його на укладення договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі «Ужгород саме із позивачем і на його умовах.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
При цьому суд виходив з наступного.
15.03.2021 Закарпатський ЦГМ - позивач у справі - у додатку до листа № 998-1-291/998-03 надіслав ЗОКП аеропорт Ужгород - відповідачу у справі проект договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування на аеродромі «Ужгород» у двох примірниках.
01.04.2021 відповідач у додатку до листа № 135/01-15/2 надіслав підписаний договір з протоколом розбіжностей, запропонувавши власну редакцію договору в частині пунктів 2.2.10, 2.4.12, 3.2, 3.3, підпункту 3 пункту 9.1 розділу 9 договору та додатків до договору 3, 7, а також доповнивши договір пунктами 2.3.6, 2.2.14, 2.2.15, 2.2.16, підпунктом 9 пункту 9.1 розділу 9 договору та додатком до договору 9.
23.04.2021 позивач, розглянувши протокол розбіжностей до договору, листом № 998-1-448/998-01 повідомив відповідача про погодження п. 3.3 договору в редакції відповідача та про передачу неврегульованих розбіжностей, що виникли при укладенні договору на розгляд господарського суду.
Вирішуючи даний спір, суд керується таким.
Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, зокрема, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 649 ЦК України та ст.187 ГК України
Так, положеннями ст. 649 ЦК передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом; розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Положеннями ст. 187 ГК України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.
Гідрометеорологічне обслуговування, що є предметом спірного договору у даній справі, за приписами ст. 17 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, до яких віднесено позивача у справі, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.
Перелік гідрометеорологічної інформації та інших послуг, що надаються за плату, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.
Предметом спірного договору є надання позивачем як виконавцем послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі Ужгород безпосередньо відповідачу як замовнику та експлуатантам повітряних суден, з якими у виконавця відсутні прямі договірні відносини (треті особи-1).
Розбіжності при укладенні договору виникли з приводу передбачених обов'язків відповідача перед позивачем щодо збору коштів від третіх осіб-1 - експлуатантів повітряних суден - за забезпечення їх позивачем метеорологічною інформацією та перерахування цих коштів на рахунок позивача.
За приписами ч. 5 ст. 72 Повітряного кодексу України експлуатант аеродрому, яким є відповідач у справі, зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних правил України.
Відповідно ст. 36 цього кодексу аеронавігаційне обслуговування, в т.ч. метеорологічне обслуговування, польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється на платній основі провайдерами аеронавігаційного обслуговування, одним з яких є позивач у справі.
Отже, з наведених приписів чинного законодавства вбачається, що хоча відповідач як експлуатант аеродрому зобов'язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією, закон не обмежує його у виборі способу такого забезпечення - самостійно власними силами або на договірних умовах - та у виборі контрагентів за договорами - провайдерів аеронавігаційного обслуговування.
Про наведене, а саме, що: «…Закарпатський ЦГМ не являється єдиним провайдером аеронавігаційного обслуговування у частині МЕT. Згідно реєстру провайдерів аеронавігаційного обслуговування, розміщеного на сайті Державіаслужби України за посиланням https://avia.gov.ua/npdrd/slug-3/, станом на 22.04.2021 налічується 25 провайдерів аеронавігаційного обслуговування у частині МЕT на території України, з якими відповідач може налагодити співпрацю та укласти Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення» йдеться також у позовній заяві.
З огляду на наведене та з вищезгаданих приписів чинного законодавства вбачається, що укладення сторонами у даній справі спірного договору на метеорологічне обслуговування не віднесено до договорів, укладення яких згідно ст. 649 ЦК України та ст. 187 ГК України, є обов'язковим для сторін.
У ході судового розгляду не надано доказів наявності укладеної сторонами угоди або попереднього договору, щоб передбачали подальшу можливість укладення спірного договору за рішенням суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав до примусового укладення договору, який з огляду на недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов - предмету договору (надання послуг замовнику, що включає також послуги третім особам-1), порядку оплати наданих послуг - не може вважатися укладеним. Адже, згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судові витрати сплачені за подання позову відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 73-79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. У позові відмовити повністю.
2. Судові витрати сплачені за подання позову покласти на позивача.
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 24.12.21.
Суддя Ушак І.Г