ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"01" грудня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/420/21
За позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Мукачівської районної ради, м. Мукачево Закарпатської області
про стягнення 13 812 грн. 79 коп. заборгованості за послугу з розподілу природного газу,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Мукачівської районної ради, м. Мукачево Закарпатської області про стягнення 13 812 грн. 79 коп. заборгованості за послугу з розподілу природного газу.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за послугу з розподілу природного газу в сумі 13 812 грн. 79 коп. за період січень - квітень 2021 року, покликаючись, при цьому, на неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу від 01.01.2016 року № 09420РСFBRBBO16 (із змінами до нього).
Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву № 111/0216 від 01.07.2021 року (вх. № 02.3.1-02/5021/21 від 08.07.2021 року) проти заявлених позовних вимог заперечив, зазначивши, зокрема, про те, що надання АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” послуги з розподілу природного газу з січня по квітень 2021 року є неможливим, оскільки позивачем із січня 2021 року припинено/обмежено газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача - Мукачівську районну раду - на підставі Акту про припинення/обмеження газопостачання від 04.01.2021 року, відповідно до якого газопостачання припинено шляхом опломбування вхідного крану наземного газопроводу до ВОГ № С 62917816.
Вказує також і на те, що послуга з розподілу природного газу за договором надається оператором ГРМ за наявності, зокрема, підтвердженого обсягу природного газу споживача та за відсутності простроченої заборгованості за договором. При цьому, як стверджує відповідач, у нього відсутній підтверджений обсяг природного газу по теперішній час, а оператором ГРМ та районною радою не погоджено річну замовлену потужність на 2021 рік, обсяги розподілу річної замовленої потужності природного газу по місяцях, загальну суму вартості Договору на 2021 рік, що, у свою чергу, є істотними умовами Договору.
Позивач у відповіді на відзив, що надійшла до суду 16.07.2021 року, зазначає про необґрунтованість та безпідставність тверджень відповідача про неотримання ним послуги розподілу природного газу, оскільки сторони Договір не розірвали, об'єкт відповідача є приєднаним до мережі (попри перекрите на вводі газоспоживаюче обладнання), а для початку фактичного споживання природного газу, окрім відкриття вхідної засувки, немає перешкод.
Наголошує на тому, що несплата за Договором розподілу природного газу можлива лише у випадку, якщо Договір розподілу природного газу було розірвано та якщо споживач механічно від'єднаний від газорозподільчої мережі, а опломбування вхідного крану, у свою чергу, до таких випадків не належить.
На думку позивача, безпідставними є твердження відповідача про те, що оператором ГРМ та районною радою не погоджено замовлену потужність на 2021 рік, оскільки у відповідача встановлено наявність обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді. Крім того, на переконання позивача, вирішальними обставинами в межах спірних правовідносин є наявність укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу, який не припинено, а також той факт, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавались.
У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, сторони не з'явились. Разом з тим, 01.12.2021 року представниками позивача та відповідача були подані до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, за наявними в останній матеріалами.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд Встановив:
01.01.2016 року між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Мукачівською районною радою Закарпатської області (споживачем, відповідачем у справі) укладено Типовий договір розподілу природного газу № 09420РСFBRBBO16 (далі - Договір) шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 09420PCFBRBB016 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Із положень зазначеної заяви випливає, що споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності, приєднавшись до умов Договору.
Згідно з персоніфікованими даними заяви-приєднання № 09420PCFBRBB016 від 01.01.2016 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), споживачеві за Типовим договором - Мукачівській районній раді як суб'єкту ринку природного газу присвоєно персональний ЕІС-код № 56XS0000PCFBR00L, а облік постачання (розподілу) природного газу на об'єкті споживача за адресою: м. Мукачево, вул. Горького, буд. 21, було забезпечено приєднанням потужностей об'єкта величиною 26,23 м3/год.
У подальшому, вулицю Горького в м. Мукачеві перейменовано на вулицю Штефана Августина, що вбачається з загальнодоступної інформації в мережі Інтернет: http://www.mukachevo.net/ua/news/view/139023 та з безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданого позивачем до позовної заяви, а саме: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, будинок 21.
Пунктом 12.2. укладеного між сторонами Договору передбачено: якщо в установленому порядку регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків для яких цим Договором встановлений інших термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього Договору змінами.
З урахуванням вищенаведеного, на сторін даного Договору поширюються Типові умови договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (зі змінами та доповненнями, які набули чинності після підписання договору та є чинними на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 2.1. Договору, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послуги із розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно з п. 6.1. Договору, оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3. Договору визначено, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Пунктом 6.4. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
За приписами абз. 4 п. 6.5., п. п. 6.6.,6.8 Договору, споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання оператором ГРМ рахунку на оплату. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Конкретизуючи фактичні обставини наявного спору, суд зазначає, що згідно з Договором, у період грудень 2020 - квітень 2021 року оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта.
Загальна вартість наданих послуг за грудень 2020 року - квітень 2021 року становила 16 409 грн. 81 коп.
Враховуючи, що на момент подання позову у відповідача була наявна часткова сплата боргу за розподіл природного газу у розмірі 2 444 грн. 28 коп. за грудень 2020 року (у тому числі переплата станом на 01.01.2021 року у розмірі 152 грн. 74 коп.), заборгованість за період січень 2021 - квітень 2021 року становить 13 812 грн. 79 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості, наявним у матеріалах справи.
Оператором ГРМ направлено споживачу рахунки для сплати заборгованості за розподілений природний газ та акти наданих послуг за січень-квітень 2021 року, що підтверджується листами, вимогами та рахунками на оплату, зокрема, листом-вимогою щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу № 880-Сл-2701-0421 від 16.04.2021 року.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за послуги з розподілу природного газу, позивач звернувся до суду з даним позовом щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 13 812 грн. 79 коп. у примусовому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 від 06.11.2015 року, постановою НКРЕП № 2498 від 30.09.2015 року “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу” із змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тощо.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб'єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" є оператором ГРМ.
Згідно з умовами Кодексу ГРМ, оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).
За матеріалами справи судом встановлено, що в межах спірних правовідносинах Мукачівська районна рада Закарпатської області має статус споживача, який отримує послуги на об'єкті, що знаходиться за адресою: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, буд. 21.
За змістом пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ, споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Умовами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Як регламентовано статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Вказана законодавча норма серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 2080 від 07.10.2019 року змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року.
Типовий договір розподілу природного газу є публічним (стаття 633 Цивільного кодексу України) та договором приєднання (стаття 634 Цивільного кодексу України). Умови Типового договору є однаковими для всіх споживачів України.
Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Розділом VI Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Визначення газового року наведено в пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, зокрема, - ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Згідно пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як за умовами договору (п. 6.8), так і положеннями пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником оператором ГРМ.
Матеріали справи містять докази направлення відповідачу актів надання послуг за спірний період, однак, останній, як стверджує позивач, не повернув йому підписані примірники цих актів та не оплатив їх. Доказів зворотнього суду відповідачем не надано.
Також судом враховано відсутність у матеріалах справи доказів направлення відповідачем позивачу вмотивованої відмови від підписання актів наданих послуг за січень-квітень 2021 року або доказів звернення щодо розірвання договору розподілу природного газу, як це передбачено пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви приєднання , що є додатком до договору розподілу природного газу та вилучення об'єкта споживача. У цих випадках оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що Договір розподілу природного газу № 09420РСFBRBBO16 від 01.01.2016 року між сторонами розірвано не було, внесені до редакції Типового договору розподілу природного газу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 2080 від 07.10.2019 року зміни для них є обов'язковими.
Протягом спірного періоду січня - квітня 2021 року - об'єкт відповідача фактично є підключеним (приєднаним) до газорозподільної системи позивача, механічне від'єднання такого від мереж (шляхом надрізки та заварювання газопроводу в землі) станом на сьогодні не відбулося, а відтак, безпідставними є твердження відповідача в частині відсутності в нього обов'язку сплати за послугу з розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.
Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.
Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 року внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року, та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року, відповідно до яких з 01.01.2020 року запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ, виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній газовий рік.
Згідно з абзацом шостим пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019 року, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (у редакції постанови № 2080 від 07.10.2019 року), розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
З наведеного випливає, що, починаючи з 01.01.2020 року, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача, яка визначається оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
З урахуванням того, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також беручи до уваги те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавались, як уже констатовано судом попередньо, необґрунтованими є доводи відповідача в частині відсутності в нього обов'язку щодо сплати заборгованості за розподіл газу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що несплата за договором розподілу природного газу можлива лише у випадку: 1 ) якщо договір розподілу природного газу було розірвано; 2) якщо споживач механічно від'єднаний від газорозподільчої мережі.
Разом з тим, опломбування вхідного крану на підставі Акту про припинення/обмеження газопостачання від 04.01.2021 року, на який посилається відповідач, до таких випадків не належить.
У той же час, відповідно до пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ, виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що в разі неподання споживачем (що не є побутовим) заяви про величину річної замовленої потужності на відповідний розрахунковий календарний рік, така розраховується, виходячи з обсягів фактичного споживання природного газу за попередній газовий рік.
Позивачем надано суду докази обсягів споживання природного газу за попередні газові роки (жовтень 2018 року - вересень 2019 року; жовтень 2019 року - вересень 2020 року), з яких і було визначено річну замовлену потужність на 2020 рік та 2021 рік. Вказані докази у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем не спростовано.
Враховуючи той факт, що загальна вартість наданих послуг за грудень 2020 року - квітень 2021 року становила 16 409 грн. 81 коп., а також те, що у відповідача була часткова сплата боргу за розподіл природного газу в розмірі 2 444 грн. 28 коп. за грудень 2020 року (у тому числі переплата станом на 01.01.2021 року в розмірі 152 грн. 74 коп.), суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг із розподілу природного газу в розмірі 13 812 грн. 79 коп. за період січень-квітень 2021 року.
Під час вирішення наявних спірних правовідносин судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові 18.02.2021 року у справі № 922/1703/20.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а наведені ним аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та положеннях чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 270 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Мукачівської районної ради Закарпатської області, вул. Штефана Августина, будинок 21, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 25447423) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 05448610) 13 812 (Тринадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень) грн. 79 коп. заборгованості за послугу з розподілу природного газу, а також суму 2 270 (Дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 24.12.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.