Справа № 560/1839/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
13 грудня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19133/19 та відмови у прийнятті до виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/599/20 та зобов'язати здійснити дії щодо виконання зазначених судових рішень;
- зобов'язати Державну казначейську служби України нарахувати та виплатити індекс інфляції та компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19133/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/599/20;
- стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача витрати на придбання ліків у сумі 372,25 грн.;
- стягнути з Державної казначейської служби України на користь позивача моральну шкоду в сумі 19701 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20 та зобов'язав Державну казначейську служби України вчинити дії щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20.
В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної справи, апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Так, на переконання апелянта, Казначейством, відповідно до наданих повноважень, вжито всіх передбачених законодавством заходів для виконання виконавчого листа №640/559/20, однак оскільки Кабінет Міністрів України в органах Казначейства не обслуговується, відкритті рахунки боржника в органах Казначейства відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи Казначейства та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В судове засіданні учасники справи не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 в травні 2020 року звернувся до відповідача із заявою від 07.05.2020 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 по справі №640/19133/19 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат у розмірі 534,39 грн.
Казначейство листом від 11.06.2020 №5-11-11/10116 повідомило позивача про прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 640/19133/19, а також про те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553 - IX тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються такі норми Бюджетного кодексу України, зокрема, частина перша статті 25 Бюджетного кодексу України щодо здійснення безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Таким чином, безспірне списання за виконавчим листом по справі № 640/19133/19 зупинялося до 01.01.2021.
В подальшому, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою №5-10-10/3047 від 08.02.2021 про заміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19, з підстав наявності обставин, що унеможливлюють виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 по справі №640/19133/19 в обраний судом спосіб, внаслідок чого було відкладено виконання зазначеного виконавчого листа до розгляду заяви у суді (про що позивача повідомлено листом від 09.02.2021 № 5-11- 11/3119).
В грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.12.2020 про прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 по справі № 640/559/20 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України понесених витрат у розмірі 171,28 грн.
Листом від 15.01.2021 року №5-11/1269 відповідач повідомив позивача про факт повернення виконавчого листа №640/559/20 з підстав відсутності відкритих рахунків боржника в органах Казначейства.
Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку даним правовідносинам та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20, що є підставою для зобов'язання відповідача вчинити належні дії щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/599/20.
При цьому, судом відзначено про відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем всіх належних дії, направлених на виконання виконавчого листа №640/599/20.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індекс інфляції та компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на користь позивача, та недоведеність вимог стосовно компенсації позивачу витрат на придбання ліків та виплату моральної шкоди.
Відповідно до приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем в частині задоволених вимог, суд апеляційної інстанції оцінку висновкам суду в частині відмовлених вимог не надає, оскільки останні не є предметом оскарження в межах даного апеляційного провадження.
Отже, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, відзначає наступне.
В першу чергу, судова колегія звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України за №845 від 3.08.2011р. (надалі - Порядок №845).
За правилами п.п.3,4 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)
Органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
За правилами п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Колегія суддів відзначає, що сторонами факт дотримання позивачем при зверненні до відповідача п.6 Порядку №845 не заперечувався.
Приписами п.8 Порядку №845 визначено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у п.6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Процедуру безспірного списання коштів з рахунків боржника визначено п.п.24-34 Порядку №845.
Так, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п.6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані привести у відповідність із такими бюджетними зобов'язаннями інші взяті ним бюджетні зобов'язання.
Орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про не проведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.
Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
У разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.
У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.
Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов'язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи.
Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.
Орган Казначейства забезпечує облік та зберігання виконавчих документів до їх виконання в повному обсязі або повернення стягувачу.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
Після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника: 1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків; 2) боржник упорядковує свої зобов'язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов'язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
У разі невиконання боржником зазначених вимог орган Казначейства може застосовувати заходи впливу відповідно до Бюджетного кодексу України.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що після отримання від позивача передбачених п.6 Порядку №845 документів, відповідач не вчинивши будь-яких дій спрямованих на виконання виконавчого листа №640/566/20, повернув останній.
Судова колегія відзначає, що у відповідності до п.9 Порядку №845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: 1) виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження"; 2) судове рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; 3) боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; 5) стягувач узгодив відсутність зазначеної у виконавчому документі суми залишку невідшкодованого податку на додану вартість; 6) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 7) суми коштів, зазначені у виконавчому документі, перераховані боржником стягувачу; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) протягом місяця з дня звернення до стягувача для отримання додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів ним не надано таких відомостей органу Казначейства; 10) рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою; 11) наявні інші передбачені законом випадки.
Проте судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до п.4, 5, 12 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
Так, під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; 5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
У разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення про стягнення коштів або унеможливлюють його виконання, орган Казначейства на підставі відповідного рішення органу, який видав виконавчий документ, здійснює відстрочку та/або розстрочку безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам у встановлений таким рішенням спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист виданий Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/559/20 ідентичний по змісту з виконавчим листом, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва по справі №560/19133/19, який попередньо було прийнято відповідачем до виконання. В подальшому, виявивши наявність обставин, які унеможливлюють виконання вказаного виконавчого документа, відповідачем зупинено його виконання та вчинено дії по зміні порядку і способу виконання.
Зокрема, Державна казначейська служба України просила змінити спосіб виконання рішення по справі №640/19133/19 шляхом зміни боржника Кабінет Міністрів України, код ЄДРПОУ 00019442 на боржника Господарсько - фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України код ЄДРПОУ 00019442.
Аналогічних дій в ході виконання виконавчого листа №640/559/20 відповідачем вчинено не було, що самим же відповідачем не заперечується
Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що згідно положень Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, а його адміністративно-господарські функції покладаються на Секретаріат Кабінету Міністрів України, який представлений своїм Господарсько-фінансовим Департаментом.
Відповідно до частини 1 статті 47 цього Закону Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.
Згідно частин 10, 11 ст. 47 Закону Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кошторис та штатний розпис Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджує Державний секретар Кабінету Міністрів України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Згідно відомостей з ЄДР параметрів пошуку: код ЄДРПОУ 00019442, який зазначений у виконавчому листі, значиться за Господарсько-фінансовим департаментом Секретаріату Кабінету Міністрів України, засновником якого зазначено - Кабінет Міністрів України.
Отже, в призмі встановлених обставин, судова колегія відхиляє доводи апелянта про неможливість виконання виконавчого листа №640/599/20 через відсутність в органах Казначейства рахунків Кабінету Міністрів України, оскільки Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено такого винятку щодо не поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника.
Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2 і 7 пункту 5 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Відсутність нормативної регламентації порядку виконання судового рішення за фактичних обставин, що склалися між учасниками спору, зумовлює необхідність встановлення та вжиття заходів, необхідних для виконання судового рішення саме компетентним органом, адже ефективна і законодавчо, і практично організація системи виконання рішень є позитивним обов'язком держави, натомість, жодних дій з боку відповідача вчинено не було, доказів протилежного не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що бездіяльність відповідача призводить до невиконання судового рішення, неможливість відновлення порушеного права, при цьому доказів які б спростовували вищевикладені обставини відповідачем не надано, оскільки не доведено наявності підстав для такого невиконання, вчинення дій направлених на його виконання, не зазначено шляхів та способів належних, на думку відповідача, які повинні вживатися з метою відновлення порушених прав, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.