Справа № 630/601/21
Провадження № 2/630/368/21
16 грудня 2021 року м Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участю секретаря Медведєвої Я.А.,
представника позивача Кравцової С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу №630/601/21 (провадження №2/630/368/21) за позовною заявою, поданою Ременюк Тетяною Олександрівною - представником АТ «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 373294,08 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 306157,56 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі 67136,52 грн., та витрат по оплаті судового збору,
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що з відповідачем 18 червня 2020 року була укла-дена угода про надання особистого кредиту № 500832953 (далі за текстом - Кредитний договір). За цим договором відповідачу був наданий кредит у розмірі 320162,91 грн. строком до 19 червня 2025 року зі сплатою відсотків за ви-користання кредитом у розмірі 32,00 % річних. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати Банку грошові кошти для погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, неустойці та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Однак відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 07 липня 2021 року утворилась заборгованість в сумі 373294,08 грн., яку позивач вимагає від відповідача повернути в повному обсязі. Саме тому позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою від 29 липня 2021 року провадження в справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив від 14 серпня 2021 року, якій надійшов на адресу суду 17 серпня 2021 року. У відзиві відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, бо вважає, що вони не доведені наявним у справі доказами. Так, в оферті на укладення угоди відсутня вказівка на місце її укладання, і цей документ не підтве-рджує видачу позичальнику грошових коштів або їх перерахування. Відповідач також переконаний, що факт видач йому грошових коштів не може підтверджуватися графіком повернення кредиту або анкетою на отримання кредиту. Крім того, представлений суду розрахунок заборгованості є лише внутрішній документом, створеним позивачем під час здійснення діяльності, тому його не можна вважати документом первинного бухгалтерського обліку.
Представником позивача АТ «АЛЬФА-БАНК» адвокатом Кравцовою С.М. подано відповідь на відзив, в якій вона наполягла на тих обставинах, що відповідач ОСОБА_1 згодився на укладення угоди про надання кредиту, взяв на себе обов'язок повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом у відповідно до графіку по-гашення кредиту, який є додатком до угоди. Відповідачу до моменту підписання угоди була надана уся необхідна інформація про умови кредитування. Підписавши угоду, відповідач погодив усі істотні умови кредитного договору. Від так укладений договір є правомірним та є обов'язковим для виконання з боку відповідача.
Інших процесуальних заяв по суті справи сторонами не подано.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити. Виступаючи з промовою, представник позивача посилалася на обставин, викладені в позові.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 викликався шляхом надсилання засобами поштового зв'язку су-дової повістки за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Поштовий конверт з судовою повісткою на ім'я ОСОБА_1 повернуто без вручення з відміткою про відсутність особи за адре-сою місця проживання. Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідачу у належ-ний спосіб була вручена судова повістка.
За таких умов суд на підставі положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України розпочав розгляд справи по суті за відсут-ності відповідача та на підставі поданих раніше заяв і доказів.
В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
Між позивачем і відповідачем 18 червня 2020 року була укладена Угода про надання особистого кредиту № 500832953, яка складається з таких документів: оферти, акцепту, паспорта споживчого кредиту та додатку №1 до угоди про надання кредиту. За цим договором ОСОБА_1 були надані кредитні кошти у розмірі 320162,91 грн. шляхом безготівкового перерахунку, що підтверджується копією меморіального ордеру № 1022711 від 19 червня 2020 року.
Відповідно до копії оферти від 18 червня 2020 року, яка є невід'ємною частиною вказаного договору кредит був наданий строком на 60 місяців, з кінцевою датою повернення кредитних коштів 19 червня 2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32,00% річних.
Згідно із п. 5 паспорту споживчого кредиту відповідач зобов'язувався до 11 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту проводити погашення по 10755,09 грн., а загальна кількість платежів становить 60.
Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 500832953 від 18 червня 2020 року є графік щомісячних платежів, з якого вбачається, що до складу щомісячного платежу в розмірі 10755,09 грн. входять платежі по оплаті кредиту та платежі на оплату процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.ст. 626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов'язувався повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_1 належним чином не виконував, про що свідчать відомості, викладені у розрахунку заборгованості станом на 07 липня 2021 року. У розрахунку зазначені відомості про нараховані до сплати платежі по кредиту, яка поділяються на платежі по тілу кредиту та платежі по відсоткам за користування кредиту.
Порівнюючи відомості, зазначені у розрахунку з інформацією, яка зазначена у графіку платежів, який є додатком до угоди про надання особистого кредиту № 500832953 від 18 червня 2020 року, можна побачити, що показники нарахованих відповідачу до сплати платежів по тілу кредиту та відсоткам за користування кредиту мають розбіжності між собою в бік збільшення таких щомісячних платежів, які відповідач повинен сплатити, та які відображені у розрахунку заборгованості.
Тому суд вважав за необхідне отримати пояснення від уповноваженого представника позивача, яка раніше подала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, про що було постановлено ухвалу від 01 листопада 2021 року.
З дозволу суду на поставлені запитання представником позивача ОСОБА_2 були надіслані пояснення, в яких вказала, що відповідно до п. 5 паспорту споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 зобов'язувався до 11 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту проводити погашення по 10755,09 грн., а загальна кількість платежів становить 60. У відповідності до п. 2.15. Тарифів, які містяться на офіційному сайті Банку позичальник ОСОБА_1 має право повернути кредит або його частину достроково, та у випадку вчинення таких дій графік платежів в новій редакції не оформлюється. Згідно з п. 2.16. Тарифів нарахування процентів на залишок заборгованості за кредитом здійснюється щомісячно, виходячи з 30 днів у місяці та 360 днів у році протягом періоду від дня надання кредиту до дати припинення нарахування процентів за користування кредитом або фактичного повернення заборгованості за кредитом. Іншим пунктом 2.19. Тарифів визначена черговість зарахування грошових коштів сплачених на повернення заборгованості, в тому числі у випадку дострокового повернення частини кредиту. Але з огляду на те, що позивачем нарахування відсотків за користування кредитом проводилось на залишок несплаченої ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, це призвело до збільшення розміру заборгованості по відсоткам у порівняння з тим розміром відсотків, які були визначені до сплати у графіку платежів за Угодою про надання кредиту.
Однак, наведені представником позивача в поясненнях доводи щодо застосування в даній справі умов, які визначені в Тарифах, суд відхиляє, оскільки такий письмовий доказ не був поданий позивачем разом з позовною заявою, що виключає можливість дослідити його зміст в межах судового розгляду.
Тому суд у визначенні розміру заборгованості, яка утворилась з боку відповідача ОСОБА_1 , виходитиме з тих істотних умов договору, які сторонами досягнуті під час укладення Угоди про надання кредиту № 500832953 від 18 червня 2020 року, та які підтверджені відповідними доказами.
Так, з наведених позивачем у розрахунку заборгованості відомостей вбачається, що відповідач ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі вносив платежі на погашення кредиту та відсотків за його користування. Так, чергові платежі по тілу кредиту відповідачем погашені в повному обсязі лише станом 19 жовтня 2020 року, в подальшому платежі на погашення тіла кредиту відповідачем не вносились, що призвело до виникнення заборгованості по тілу кредиту, загальний розмір якої складає 306157,56 грн.
Що ж стосується відсотків за користування кредитом, то відповідачем востаннє були внесені грошові кошти на сплату заборгованості по відсоткам 19 січня 2021 року. Але цих коштів було недостатньо, і станом на 19 січня 2021 року з боку ОСОБА_1 існувала заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 21445,99 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання ним свого обов'язку.
Але з подальшими розрахунками позивача щодо заборгованості по відсоткам, які наведені у розрахунку, суд не може погодить з огляду на таке.
Так, з представлених сторонами доказів єдиним документом, яким зафіксовано розмір відсотків за користування кредитом, які відповідач ОСОБА_1 повинен був сплатити позивачу за користування кредитом у складі щомісячного платежу, є графік платежів, який підписаний сторонами в результаті узгодження його змісту. Інших належних і допустимих доказів про внесення змін до умов Угоди про надання кредиту № 500832953 від 18 червня 2020 року щодо розміру щомісячної плати по відсоткам за користування кредитом чи визначення порядку нарахування відсотків в межах строку дії Угоди, так як наслідок зміни розміру фіксованого щомісячного платежу, позивачем суду не представлено.
Отже, виходячи з даних графіку платежів, ОСОБА_1 в період з 19 січня 2021 року і до 07 липня 2021 року (дата визначена позивачем) повинен був сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 39384,98 грн. Від так, з урахуванням раніше виниклої заборгованості по відсоткам, загальний розмір такої заборгованості складає 60830,97 грн. (21445,99 + 39384,98).
У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 306157,56 грн. та заборгованість за відсотками в розмірі 60830,97 грн.
Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати у по оплаті судовий збір в сумі 5504,83 грн.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 88, 526, 530, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 263, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованість за Угодою про надання особистого кредиту № 500832953 від 18 червня 2020 року за тілом кредиту в розмірі 306157 (Триста шість тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 56 коп. та відсотках в розмірі 60830 (Шістдесят тисяч вісімсот тридцять) грн. 97 коп., а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 5504,83 грн.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - АТ «АЛЬФА-БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний ; НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. О. Малихін
Повне рішення складено
21 грудня 2021 року.