24.12.2021
Справа № 642/8781/21
2/642/2809/21
про відмову у відкритті провадження у справі
24 грудня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування дисциплінарного стягнення, -
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому зазначає, що працює старшим інспектором відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті з 19.07.2016р. Під час виконання посадових обов'язків, позивач 19.10.2021р. виявив у одного з водіїв порушення п.22.5 ПДР, а також порушення Порядку руху за спеціальними правилами, та склав акт з матеріалами здійснення габаритно-вагового контролю. За ці дії на позивача наказом №261-Д від 02.12.2021р. Державною службою України на транспорті було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, що виразилося у незаконному складанні 19.10.2021р. матеріалів за результатами рейдової перевірки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.
Дослідивши позов з додатками, суд зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Під час вирішення питання щодо можливості розгляду справи в порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, передбаченими у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Частиною четвертою статті 5 КАС України, передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем публічної служби, перебуваючи на посаді у Державній службі України з безпеки на транспорті, під час якої, на нього було покладено дисциплінарне стягнення, з яким він не погоджується.
Таким чином, в позовній заяві йдеться про те, що відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, під час виконання посадових обов'язків та складання висновків щодо порушень водієм норм ПДР, отримав за ці дії дисциплінарне стягнення - догану, яку вважає незаконною.
Встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця під час виконання ним посадових обов'язків, передбачене в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями правомірності виконання посадових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності за прийняті рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді.
Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Згідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України з роз'ясненням права позивача на звернення з вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства до адмінстративного суду.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 13, 186 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування дисциплінарного стягнення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя Л.Г. Проценко