"24" грудня 2021 р.
Справа №642/5341/21
Провадження №2/642/1962/21
24 грудня 2021 року Ленінський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Гримайло А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Корявець Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 листопада 1995 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Фрунзенським відділом державної РАГС ХМУЮ, про що зроблено відповідний актовий запис за № 626.
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ними припинені, як виявилося у процесі спільного проживання, у сторін різні погляди на життя та несумісність характерів, що унеможливлює їх спільне проживання, як однієї родини. Все це призвело до втрати почуття поваги та луюлві один до одного. Шлюбно сімейні відносини припинені. Просить суд, шлюб між нею та відповідачем, розірвати.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти розірвання шлюбу та наголошував на тому, що любить та поважає дружину позивача.
Позивач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Суд, вислухавши сторони, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Судом встановлено, що сторони 22 листопада 1995 року, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 уклали шлюб, зареєстрований Фрунзенським відділом державної РАГС ХМУЮ, про що зроблено відповідний актовий запис за № 626.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане 21 липня 2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 2633.
Сторони у теперішній час шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство ними не ведеться. Тобто, зараз кожний живе своїм окремим особистим життям.
Ухвалою суду від 17.09.2021 року були вжиті заходи щодо примирення подружжя, надавши строк 2 місяці для примирення, однак сторони не примирились.
Таким чином, їх сім'я фактично розпалась, шлюб існує тільки формально і зберегти його неможливо, так як всі можливості зберегти сім'ю вичерпані.
В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Згідно ч. 1 сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, визначається за спільною згодою батьків.
З огляду на те, що сторони досягли домовленості з приводу виховання дитини, суд приходить до висновку, що дитину , слід залишити на виховання матері.
Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливе.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 22.11.1995 Фрунзенським відділом державної РАГС ХМУЮ, актовий запис за № 626.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя А.М. Гримайло