Справа № 628/3101/21
Провадження № 2/628/1029/21
/повний текст/
14 грудня 2021 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Барабанової В. В.
за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.
прокурора Мельник І.П.
представника відповідача - адвоката Богомолова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Куп'янську Харківської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Миргородського Едуарда Олексійовича в інтересах держави в особі позивача Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та визнання правочину недійсним,
встановив:
Позивач - керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Миргородський Е.О., в порядку ч.3 ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в інтересах держави в особі позивача Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов С.Д., у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора № 48834720 від 24 вересня 2019 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем; визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 , договір купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2020, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 345930363237), що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2020, номер запису про право власності / довірчої власності: 38390755; а також стягнути з відповідачів судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог позивач - керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Миргородський Е.О. зазначив наступне.
Так, Куп'янською окружною прокуратурою Харківської області було виявлено порушення вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 на території Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області. Як було з'ясовано, 26.12.2008 між ТОВ «Торгперспектива» (код ЄДРПОУ 33881039) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме будинку відпочинку загальною площею 67,3 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 . Вказаний договір 26.12.2008 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К.В. за № 8044. Куп'янським бюро технічної інвентаризації 16.02.2009 прийнято рішення про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (будинок відпочинку, реєстраційний номер 20282346) за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом № 21881441 від 16.02.2009. Рішенням виконавчого комітету Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області № 65 від 11.09.2007 вказаному вище об'єкту нерухомості - одноденному будинку відпочинку, який належав на той час ЗАТ «Куп'янський ливарно-механічний завод», присвоєно поштову адресу.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.04.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області Єсіковим Р.В. прийнято рішення № 12620762 про проведення державної реєстрації права приватної власності на будинок відпочинку, що розташований: АДРЕСА_1 , за суб'єктом ОСОБА_1 і відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний об'єкта нерухомого майна 345930363237). 24.09.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. за результатами заяви ОСОБА_1 № 36081788 від 24.09.2019 прийнято рішення № 48834720 про внесення змін до запису про державну реєстрацію за номером розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 345930363237/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, рішенням № 48834720 змінено тип об'єкта нерухомого майна з будинку відпочинку, як об'єкта нежитлової нерухомості, на житловий будинок, як об'єкт житлової нерухомості. Крім цього, вказаним рішенням внесено зміни щодо його загальної площі з 67,3 кв.м. на 67,3 кв.м, житлова площа 28,2 кв.м.
У інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 266292436 від 17.07.2021, а саме підрозділу «Інформація про зміни права власності», слідує, що підставою для державної реєстрації змін згідно рішення № 48834720 стали наступні документи: технічний паспорт, серія та номер: 164/09-19, виданий 16.09.2019, видавник: ФОП " ОСОБА_5 "; рішення, серія та номер: 57, виданий 01.12.2011, видавник: Виконавчий комітет Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області; технічний висновок, серія та номер: б/н, виданий 10.11.2011, видавник: ТОВ "Капітель Буд". Зі змісту зазначених документів слідує, що рішенням виконавчого комітету Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області № 57 від 01.12.2011 на підставі п. 9 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОСОБА_1 , який на той час відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2008 був власником будинку відпочинку загальною площею приміщень 67,3 м2, що розташований в АДРЕСА_1 , надано дозвіл на його реконструкцію під індивідуальний житловий будинок. Це рішення органом місцевого самоврядування прийнято за результатами розгляду технічного висновку ТОВ «КАПІТЕЛЬ-БУД» від 10.11.2011 про можливість реконструкції будинку відпочинку під індивідуальний житловий будинок. Крім цього, 16.09.2019 ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат № 005117) виготовлено технічний паспорт № 164/09-19 на будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташований за вказаною адресою. Тобто, на підставі зазначених документів 24.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. прийнято рішення № 48834720 та внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які полягають у зміні типу об'єкта нерухомого майна з нежитлового (будинок відпочинку) у житловий (житловий будинок) та житлової площі. У подальшому, а саме 28.09.2020 між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 345930363237), на земельній ділянці площею 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться у комунальній власності Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області, кадастровий номер 6323781001:00:001:0034. 28.09.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Куп'янського районного нотаріального округу Черняєвим В.А. прийнято рішення № 54286217 про проведення державної реєстрації права приватної власності на житловий будинок з реєстраційним номером 345930363237, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6323781001:00:001:0034, за суб'єктом - ОСОБА_3 . На підставі вказаного рішення внесено зміни до підрозділу «Актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна» та додано відомості щодо земельної ділянки місця розташування (6323781001:00:001:0034).
На переконання позивача, рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д. № 48834720 та укладений договір купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2020 вчинені з грубим порушенням норм чинного законодавства та є незаконними, оскільки вчинені з порушенням ст. ст. 2,18,19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та Порядку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, так як в результаті опрацювання змісту заяви ОСОБА_1 від 24.09.2019 № 36081788 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що міститься у вигляді електронного документа в реєстраційній справі об'єкта нерухомого майна 345930363237, будь-яких відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не встановлено. Вивченням даних реєстру дозвільних документів, який розміщений на сайті https://dabi.gov.ua/declarate/list.php інформації про документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. Відповідно до листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 09.07.2021 №1020-850, наданого на запит Куп'янської окружної прокуратури Харківської області від 24.06.2021 № 60/3- 1868вих-21, згідно даних Єдиної державної електронної системи у сфері, будівництва інформація щодо об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня. Крім того, відповідно до листа Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області від 21.04.2021 № 02-21/873, період будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в погосподарському обліку не значиться, так як дана будівля належала ОСОБА_6 як будинок відпочинку. Інформація та документи щодо переведення будинку відпочинку, який розташований за адресою; АДРЕСА_1 , у житловий будинок у сільській раді не містяться. Отже, при прийнятті оскаржуваного рішення № 48834720 від 24.09.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д., як державним реєстратором прав на нерухоме майно, на думку позивача, були порушені вимоги ст.ст. 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, та пунктів 45, 58 Порядку державної реєстрації права власності на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції, чинній на час прийняття рішення), та зареєстровано зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна, які відбулися у зв'язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Крім того, після протиправної реєстрації змін технічних характеристик об'єкта нерухомого майна шляхом переведення його із нежитлової до житлової нерухомості, 28.09.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Куп'янського районного нотаріального округу Черняєвим В.А. прийнято рішення № 54286217 про проведення державної реєстрації права приватної власності на житловий будинок з реєстраційним номером 345930363237, що розташований : АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6323781001:00:001:0034, за суб'єктом - ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2020, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 .
В обґрунтування підстав звернення прокурора до суду та порушення інтересів держави позивач посилається на норми ст. 131-1 Конституції України та ст. 56 ЦПК України та ст. 23 закону України «Про прокуратуру», вказуючи, що поняття «інтереси держави» охоплює, зокрема інтереси органів місцевого самоврядування, в особі якого прокурор звернувся до суду. Враховуючи те, що зміна типу об'єкта нерухомості майна фактично зумовила зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт, та надала можливість її подальшої безоплатної передачі власнику нерухомості на підставі п. «г» ч.1 ст. 121 ЗК України, що, у свою чергу порушено права Курилівської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, як правонаступника Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області та власника земель комунальної власності, що матиме наслідком вибуття з комунальної власності комунальних земель площею 0,25 га та втрату відповідних орендних платежів і земельних податків та недофінансування місцевого бюджету.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Куп'янською окружною прокуратурою Харківської області на адресу Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області був направлений лист та згідно відповіді від 03.08.2021 № 02-23/1629, вказаним уповноваженим органом заходи щодо судового захисту інтересів держави не вживалися та їх вжиття не заплановано,що прокурор розцінює як бездіяльність.
На підставі вищенаведених обставин, прокурор подав даний позов до суду.
Відомостей про звернення позивача раніше з аналогічними вимогами немає.
Ухвалою суду від 30.08.2021 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання у порядку загального позовного провадження.
На адресу суду 27.09.2021 від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Богомолова О.О. надійшов відзив на позову заяву, згідно тексту якого представник щодо вимог про скасування рішення нотаріуса від 24.09.2019 зазначив, що ОСОБА_3 на той момент не була власником об'єкта нерухомого майна, незалежно від його приналежності до житлового чи нежитлового фонду, не подавала документів щодо вчинення реєстраційної дії. Рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. З приводу вимоги про визнання недійсним договору від 28.09.2020, на думку представника, прокурор не навів жодної конкретної підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.09.2020, а лише формально послався на те, що ОСОБА_1 не набув прав на житловий будинок, у зв'язку з чим не міг його відчужувати. Однак, на момент вчинення правочину відповідач ОСОБА_1 значився власником саме житлового будинку. Крім того, при укладенні договору купівлі-продажу від 28.09.2020 відповідачка ОСОБА_3 добросовісно покладалася на відомості державних реєстрів, не мала встановленого законом обов'язку сумніватися у законності попередніх реєстраційних дій. Враховуючи ці обставини адвокат вважає, що позбавлення ОСОБА_3 права власності шляхом задоволення відповідної позовної вимоги не відповідає вимогам закону та є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном ( а.с 140-152).
12.10.2021 керівником Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Миргородським Е.О. до суду подана відповідь на відзив, з тексту якої убачається, що внаслідок внесення змін до ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, з 16.01.2020 такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, закон не передбачає. Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2020, у відповіді на відзив прокурор вважав необхідним зазначити, що за змістом позовної заяви, ОСОБА_7 , як державним реєстратором прав на нерухоме майно, прийнято спірне рішення № 48834720 від 24.09.2019 без дотримання вимог законодавства, а отже у ОСОБА_1 не виникло право власності на об'єкт житлової нерухомості, у зв'язку з чим, у останнього не виникли права на його відчуження за договором купівлі-продажу житлового будинку від 28.09.2020. Проте, представником відповідача у відзиві на позовну заяву наголошено на необхідності захисту прав ОСОБА_3 на мирне володіння майном з огляду на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. Європейський суд з прав людини, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або щодо якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали Європейського суду з прав людини у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.1994, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001, "Ріела та інші проти Італії" від 04.09.2001, "ОСОБА проти Російської Федерації" від 06.11.2008). Отже, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, про що не можна говорити у спірних правовідносинах. Отже, позов підлягає задоволенню ( а.с.175-186).
25.11.2021 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Богомоловим О.О. були надані додаткові пояснення, у яких представник відповідача зазначив, що прокурором неналежно обґрунтовані підстави для представництва інтересів Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, оскільки у даному випадку, прокурор послався на порушення інтересів територіальної громади в особі Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, однак серед аргументів підіймає суто податкові питання, вирішення яких не входить до компетенції відповідної сільської ради. Доводи прокурора про неповне надходження до бюджету податків є припущенням, не ґрунтуються на нормах законодавства, а тому, на думку адвоката, не заслуговують на увагу. Водночас, відповідно до ст. 41.1 ПКУ Контролюючими органами є: 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи; 41.6. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів. Враховуючи це, на думку представника позивачки, прокурор своїм позовом втручається в приватно-правові відносини, що чинним законодавством прямо заборонено ( а.с 194-195).
Ухвалою суду від 25.11.2021 було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Мельник І.П. позов підтримала та наполягала на його задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Від Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області за вихідним номером 02-23/2416 від 03.11.2021 надана заява про проведення розгляду справи у відсутності представника сільської ради, позов підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні ( а.с 187).
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Богомолов О.О. у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на підстави, що викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Відповідач ОСОБА_1 і третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов С.Д. у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, хоча сповіщалися належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких заяв, клопотань, відзиву, доповнень, заперечень чи пояснень до суду від них не надійшло.
Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, а також є день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Таким чином суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 і третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов С.Д. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доводи прокурора та з'ясувавши позицію інших учасників справи та дослідивши письмові докази у їх сукупності, судом встановлені обставини та відповідні правовідносини, що виникли у справі.
Так, судом було встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області № 65 від 11.09.2007 одноденному будинку відпочинку, що належить ЗАТ «Куп'янський ливарно-механічний завод» та розташований на землях Глушківської сільської ради, була присвоєна адреса - АДРЕСА_1 ( а.с. 25,33).
По договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Торгперспектива», від імені якого діяв ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К.В. 26.12.2008, зареєстрованого у реєстрі № 8044, а також згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданому Куп'янським БТІ № 21881441 від 16.02.2009, відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності в цілому належав об'єкт нерухомого майна - будинок відпочинку загальною площею 67,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-30,36-38).
Згідно інформаційної довідки №266292436 від 17.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а також вищезазначеного Договору, спірний об'єкт нерухомого майна належав продавцеві ТОВ «Торгперспектива», на праві «приватної власності» в цілому на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріально округу Юдіною І.Г., за реєстрованим № 771, зареєстрованого в реєстрі № 2471447. Право власності було зареєстровано у БТІ 19.11.2007, реєстраційний № 20282346, номер запису 177 в книзі 3 (прив.вл.), про що зроблено Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 16712505 від 19.11.2007 ( а.с 13-20,28).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.12.2008 ніким не оспорювався і недійсним не визнавався.
Згідно рішення виконавчого комітету Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області № 57 від 01.12.2011, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на реконструкцію будинку відпочинку, загальною площею 67,3 кв.м. під індивідуальний житловий будинок за зазначеної адресою (а.с.60). ТОВ «Капітель Буд» 10.11.2011 наданий технічний висновок, що за результатами технічного обстеження, будинок відпочинку і будівлі відповідають вимогам надійності і безпечної подальшої експлуатації та придані до реконструкції під індивідуальний житловий будинок ( а.с. 61-62).
ФОП ОСОБА_5 станом на 16.09.2019 був виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями і спорудами ( а.с 63-65).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д. № 48834720 від 24.09.2019 на підставі заяви ОСОБА_1 були внесені зміни до запису про державну реєстрацію за номером розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 345930363237/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 58-59).
Також у інформаційній довідці №266292436 від 17.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 убачається, що 24.09.2019 є запис про внесення змін до Реєстру, здійснених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д., а саме: «будинок відпочинку, об'єкт житлової нерухомості» змінено на «житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості» (а.с.17).
Тобто, тип об'єкту нерухомого майна, а саме «житлова нерухомість», залишився незмінним.
Отже, на час купівлі відповідачем ОСОБА_1 , об'єкт нерухомого майна вже мав статус приватної власності та на момент внесення змін нотаріусом, як державним реєстратором, значився житловою нерухомістю.
У технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої на підставі Договору на виконання робіт від 10.07.2020 № 10/07-20 сертифікованим інженером-землевпорядником ТОВ «АГ «Рієлті» на замовлення ОСОБА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд( присадибна ділянка). за адресою: АДРЕСА_1 , міститься копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт - житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, з надвірними будівлями і спорудами за вищевказаною адресою, власник ОСОБА_1 , приватна власність,1/1, державний реєстратор Єсіков Р.В., Куп'янське міськрайонне управління юстиції, Харківська обл., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 12620762 від 23.04.2014, підстави виникнення права власності : договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.12.2008, технічний паспорт виданий ФОП « ОСОБА_5 » 16.09.2019, рішення виконкому Глушківської сільради № 57 від 01.12.2011, технічний висновок, виданий ТОВ «Капітель буд» 10.11.2011. Також у документації об'єкт нерухомого майна значиться як будинок садибного типу ( а.с. 41-56).
За умовами договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєвим В.А. 28.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 1553, продавець ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 передав у власність, а покупець ОСОБА_3 прийняла належний продавцеві житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,2500 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться у комунальній власності Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області, кадастровий номер 6323781001:00:001:0034
Згідно п.1.3 Договору, право вланості на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.04.2014, номер запису про право власності: 5447412. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 345930363237 ( а.с. 70-71).
Крім того, у Договорі зазначено, що нотаріусом була перевірена належність ОСОБА_1 даного житлового будинку з надвірними будівлями.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєва В.А. № 54286217 від 28.09.2020 на підставі заяви 28.09.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок з реєстраційним номером : 345930363237, розташований по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 6323781001:00:001:0034 за суб'єктом: ОСОБА_3 ( а.с. 82).
Державна реєстрація права правності підтверджується інформаційною довідкою №266383102 від 19.07.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відповідача ОСОБА_3 .. Як зазначено в цій довідці житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості з надвірним будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 345930363237, загальною площею 67,3 кв.м., житловою площею 28,2 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6323781001:00:001:0034, площа 0,25 га, належить на праві приватної власності в цілому ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер запису про право власності/довірчої власності : 38390755, реєстрація 28.09.2020, державний реєстратор: - приватний нотаріус Куп'янського районного нотаріального округу Харківської області Черняєв В.А., підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, № 1553, виданий 28.09.2020, приватний нотаріус Черняєв В.А., Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 54286217 від 28.09.2020 (а.с.83-88).
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за вихідним номером 10-20-14-3948/0/19-21 від 29.05.2021, за інформацією, наданою Міськрайонним управлінням у Куп'янському районі та м. Куп'янську Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, земельна ділянка з кадастровим номером 6323781001:00:001:0034 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.07.2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 і технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ТОВ «АГ «Рієлті», цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка з кадастровим номером 6323781001:00:001:0035 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 04.09.2020 на підставі заяви ОСОБА_3 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ «АГ «Рієлті», цільове призначення 16.00 - землі запасу, площею 0,1441 га за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 40).
Як убачається з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.07.2021 (а.с.57), земельна ділянка з кадастровим номером 6323781001:00:001:0034 має цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель : землі житлової та громадської забудови, вид використання : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа - 0,25 га, адреса місця розташування: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді виконкому Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області за № 02-21/872 від 21.04.2021 та копій відповідних рішень, відповідачу ОСОБА_1 були надані дозволи на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0.20 га, для обслуговування будинку відпочинку в АДРЕСА_1 (рішення Глушківської сільради про надання дозволу відповідачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.03.2014 № 433-VI), на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства (рішення Глушківської сільської ради про надання дозволу відповідачу на відведення земельної ділянки від 05.06.2013 року № 323-VI). Відповідачу ОСОБА_3 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с. Глушківка, Куп'янського району, Харківської області, орієнтовною площею 0,1770 га (рішення Глушківської сільської ради про надання дозволу відповідачці на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.11.2019 № 432-VII). Заборгованості по сплаті податку на землю ОСОБА_1 не мав. ОСОБА_3 податок на землю буде нарахований фіскальною службою після реєстрації земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ( а.с. 67,79-81).
Відповідно до відповідей старости Глушківського старостинського округу №1 Пивоварова М. від 24.03.2021 власник будинку відпочинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не звертався із заявою до сільської ради про переведення будинку відпочинку у житловий будинок, а також Курилівського сільського голови Ситника М. за № 02-13/1421 від 13.07.2021, Курилівською сільською радою не надавалися дозволи на розроблення землевпорядної документації щодо ділянок з кадастровими номерами 6323781001:00:001:0034, 6323781001:00:001:0035, не приймалися рішення про затвердження такої документації та передачу земельних ділянок у власність або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам, а також не укладалися договори оренди ( а.с.75,78).
Згідно повідомлення виконкому Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області за № 02-23/1629 від 03.08.2021 ними не вживалися заходи щодо судового оскарження та їх здійснення не планується ( а.с. 113).
Звертаючись до суду з позовом Куп'янська окружна прокуратура зазначала про необхідність скасування рішення державного реєстратора № 48834720 від 24.09.2019, як такого, яке було прийнято нотаріусом на підставі неналежних документів, внаслідок чого оспорюваний договір купівлі-продажу між відповідачами суперечить вимогам закону.
Підставою для обґрунтування даних вимог прокурор вказує те, що рішення приватного нотаріуса Клопотова С.Д. з приводу внесення змін технічних характеристик об'єкта нерухомого майна здійснене за відсутності належних документів, отже ОСОБА_1 на момент вчинення правочину по відчуженню об'єкта нерухомого майна ОСОБА_3 не набув права на житловий будинок, у зв'язку з чим договір не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов'язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів, в тому числі, вільне волевиявлення учасника правочину.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 6, частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно із частиною третьою статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Істотними умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна є предмет, вартість та строк дії. Якщо продавець і покупець їх не узгодять, договір буде вважатися недійсним. Предметом договору можуть виступати будівля, споруда, квартира, нежитлове приміщення, а також інше нерухоме майно (ст. 656 Цивільного кодексу)
З матеріалів справи слідує, що при укладенні договору купівлі-продажу від 28.09.2020 його сторонами було досягнуто згоди по істотним умовах та дотримано процедури нотаріального посвідчення.
Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону у редакції, що була чинною на час державної реєстрації зміни).
Повноваження державного реєстратора та порядок їх реалізації визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» (тут і далі в редакції чинній на час проведення реєстраційних дій) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено, що формування заяв у сфері державної реєстрації прав та/або їх реєстрація проводиться у базі даних заяв. При прийнятті заяв у паперовій формі обов'язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав.
У базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.
Перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 вказаного Закону у тій же редакції).
Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункти 1-2 частини третьої статті 10 того ж Закону у відповідній редакції).
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18), рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19): п. 46.1 Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).
У п. 46.2 вищезазначеної Постанови наголошується на тому, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).
За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Це проявляється в тому, що учасники цивільних правовідносин, як правило, самостійно ініціюють застосування норм про недійсність договору та її правових наслідків. Недійсність договору відображається (чи може відобразитися) на правах та інтересах інших учасників цивільних правовідносин, а тому повинні існувати певні правові підстави і наслідки недійсності, у тому числі для «дотичних» до неї учасників цивільних правовідносин.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 29 січня 2020 року звернув увагу на те, що відповідно до висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 7 листопада 2011 року у справі № 6-44цс11 і від 7 вересня 2016 року у справі № 6-727цс16, наявність підстав для визнання того чи іншого правочину недійсним суд встановлює на момент вчинення цього правочину.
У даному випадку, на момент укладення між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , набутого продавцем як приватна власність за попереднім договором купівлі-продажу, за даними Реєстрів і перевіркою документів не було встановлено будь-яких перепон чи заборон для вчинення правочину, об'єкт рахувався як житлова нерухомість ще до внесення змін нотаріусом- державним реєстратором, та, у свою чергу, відповідачка не мала сумнівів у законності попередніх реєстраційних дій та правомірно реалізувала свої майнові права на придбання об'єкту нерухомості, виступивши добросовісним набувачем.
Підсумовуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.
Щодо наявності підстав у прокурора звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу Конвенції визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1 Протоколу. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а також законні сподівання щодо прибутку, що може вважатися правом власності відповідно до положення статті 1 Протоколу (п.53 рішення від 23.02.1995р. у справі «Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів», п.24 рішення від 01.06.2006р. у справі «Федоренко проти України»).
У п.28 рішення Європейського суду з прав людини від 01.06.2006р. у справі «Федоренко проти України» зазначено, що до встановленого прецедентного права Суду втручання має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більш того, в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики національні органи користуються певною свободою самостійного оцінювання під час імплементації законів, що регулюють власність та договірні відносини ( mutatis mutandis, AGOSI v. The United Kingdom, рішення від 24.10.1986).
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Суд зазначає, що в цьому випадку прокурором при зверненні до суду не дотримано принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах, що відображено у висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі №915/478/18.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (абзац четвертий статті 56 ЦПК України).
Системне тлумачення абзацу четвертого статті 56 ЦПК України, абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №910/7813/18.
Про наявність підстав у відповідності до ч.7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» позивач не вказує.
Суд не може прийняти до уваги посилання прокурора на те, що протиправне рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення як на житлове, призвело до порушення прав Курилівської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, як правонаступника Глушківської сільської ради Куп'янського району Харківської області, та власника земель комунальної власності, що, як наслідок, має протиправне вибуття з комунальної власності комунальних земель площею 0,25 га та втрату відповідних орендних платежів і податків на землю. Цим, у свою чергу, грубо порушуються інтереси Курилівської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, оскільки економічна ситуація, що склалась на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі у сфері земельних відносин, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави, зокрема, природного ресурсу землі, а невжиття Курилівської сільською радою Куп'янського району Харківської області заходів, направлених на судовий захист інтересів держави, розцінюється ними як бездіяльність уповноваженого органу, що стало підставою для пред'явлення прокурором позову в інтересах держави як позивачем, який володіє спеціальною процесуальною правоздатністю, з огляду на таке.
Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Згідно зі статтею 187 Земельного кодексу України контроль використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Крім того, згідно ст 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Статтею 181 зазначеного вище Закону передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 20 цього Закону державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Отже, Курилівська сільська рада Куп'янського району Харківської області є органом з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення самостійного захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, тобто органом, уповноваженим на виконання функцій держави у правовідносинах, з яких виник спір.
Таким чином, за результатами розгляду справи не встановлено підстав для визнання незаконним і скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора та визнання недійсним правочину з підстав, що зазначені у позові, як і не виявлено порушення у зв'язку із укладенням правочину прав та охоронюваних законом інтересів позивача (прокурора в інтересах держави), тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 56, 76-83, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 203, 215, 328,626-628,655 ЦК України, ст. 187, 188 ЗК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Миргородського Едуарда Олексійовича в інтересах держави в особі позивача Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов Станіслав Давидович про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та визнання правочину недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області Миргородський Е.О., адреса: 63701 Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Харківська, 7, в інтересах держави в особі позивача Курилівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, адреса: 63730 Харківська область, Куп'янський район, с. Курилівка, вул. Лозова, буд. 1, код ЄДРПОУ 44080059.
Відповідачі: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , адреса : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , представник відповідачки - адвокат Богомолов О.О., адреса: 61003, м. Харків, пров. Кузнечний,1.
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Клопотов С.Д., адреса: 61003, м. Харків, пров. Короленка, буд. 19.
Повний текст рішення суду виготовлений 23.12.2021.
Суддя: В. В. Барабанова