Провадження № 2-др/641/45/21 Справа № 641/7147/19
14 грудня 2021 року
Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:
Головуючого судді - Чайка І.В.,
за участю секретаря - Дрокіної С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/7147/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», ДП «Укрметртестстандарт» про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати, в якій зазначив, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.11.2021 року його позовні вимоги було задоволено. У позовній заяві на виконання вимог ч.1,3 ст. 134 ЦПК України ним було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та зазначено, що орієнтовно сума судових витрат , які він очікує понести, становить 30000,00 грн. При цьому у позовній заяві було зазначено, що відповідно до ч.3 ст. 134 ЦПК України попередній орієнтовний розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат. Його позовні вимоги було задоволено, однак у рішенні суду не вирішено питання про судові витрати. Ним понесені витрати на проведення комплексної судової інженерно-технічної трасологічної експертизи лічильника газу у розмірі 12844,20 грн. Крім того, з метою отримання правової допомоги для ведення даної справи ним було укладено Договір про надання правової допомоги від 31.08.2019 року № 62/19 з Адвокатським об'єднанням «Адвокатське бюро «Юргазенерго». Так, умовами договору передбачено, що між ним та Адвокатським бюро з урахуванням співмірності та розміру позовних вимог, погоджений за взаємною згодою сторін та визначений у фіксованому розмірі гонорар 50000,00 грн. Також договором визначено, що у разі зменшення нарахувань за виявлені порушення або зовсім скасування оспорюваного акту та/або скасування нарахованих сум (санкцій) при наданні правової допомоги Адвокатським об'єднанням/адвокатом щодо спірних питань у досудовому/судовому порядку, у тому числі укладення мирової угоди, клієнтом виплачується гонорар успіху у розмірі 10000,00 грн. 02.12.201 року між АО «АБ «Юргазенерго» та ним було складено та підписано Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги № 61/19 та в якому детально зазначено яку роботу було проведено та яка кількість годин на це знадобилась. Також просив суд врахувати, що до даної справи виник значний публічний інтерес. Він все життя був співробітником правоохоронних органів, боровся зі злочинністю, його сини також стали працівниками правоохоронних органів, а АТ «ОГС «Харківміськгаз» намагалось звинуватити його родину у крадіжці газу. З ним та його родиною зв'язувався ОСОБА_2 , на той час депутат Харківської обласної ради та голова правління ГО «Харківський антикорупційний центр» та ними було проведено спільну прес-конференцію на тему «Масові зловживання з лічильниками на газ зі сторони компаній у Харківській області». Таким чином, вважає є витрати на правову допомогу у розмірі 60000,00 грн. співмірними зі справою, яка розглядалась, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню на його користь. Крім того, посилався на позиції викладені Верховним Судом, витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити.
Представником відповідача АТ «ОГС «Харківміськгаз» подані заперечення щодо розміру стягнення судових витрат в яких зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження перерахування коштів Адвокатському об'єднанню, що є суттєвою умовою для відшкодування витрат, і свідчить про порушення норм права позивачем. У даній справі позивачем не надано належного обґрунтованого розрахунку щодо заявлених витрат до стягнення, сума є необґрунтованою, занадто завищеною, неспіврозмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Крім того, спір є немайновим, мова йде про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум у розмірі 45881,06 грн. Отже, заявлена сума до відшкодування у розмірі 50000,00 грн., яка, натомість, не підтверджена платіжним документом щодо її перерахування Адвокатському об'єднанню, є необґрунтованою. Позивач у своїй заяві зазначає про компенсацію витрат на промову в судових дебатах, викладену в письмовому вигляді та складання адвокатських запитів, однак подання таких документів ЦПК не передбачено, що свідчить про штучне збільшення обсягу робіт адвоката за рахунок подачі таких документів. Заява позивача про долучення у якості доказів квитанцій про сплату за проведену експертизу подана позивачем з порушенням встановленого ст. 141 ЦПК України терміну та повинна бути залишена без розгляду. В порушення п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України ОСОБА_1 не наданий до позовної заяви попередній (орєнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і якій очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Зазначення позивачем, що він планує понести витрати у розмірі 30000,00 грн. не є попереднім розрахунком суми судових витрат. Просила відмовити в стягненні судових витрат.
Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Представник відповідача АТ «ОГС «Харківгаз» в судовому засіданні просила відмовити в ухваленні додаткового рішення з підстав викладених у запереченнях.
Представник відповідача ДП «Укрметртестстандарт» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Судом встановлено, що при ухваленні рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Так, позивач ОСОБА_1 на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» був звільнений від сплати судового збору за подання позову до суду. Оскільки рішенням суду від 29.11.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», та ДП «Укрметртестстандарт» на користь держави у рівних частках підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1536,80 грн., тобто по 798,40 з кожного.
Крім того, позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати на проведення комплексної судової інженерно-технічної трасологічної експертизи лічильника газу № 28948/28949 у розмірі 12844,20 грн., яка була проведена ХНДІ судових експертиз ім. Бокаріуса.
Зазначені витрати також підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» та ДП «Укрметртестстандарт» на користь позивача ОСОБА_1 в розмірі 12 844,20 грн., тобто по 6422,10 грн. з кожного.
Суд відхиляє заперечення представника відповідача Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», що позивачем було пропущено строк для подання доказів про сплату вартості експертизи, оскільки відповідачу було достовірно відомо про вартість експертизи та про той факт, що цю вартість сплатив позивач ще під час розгляду справи по суті.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги надано до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».
У даній справі, на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 62/19 від 31.08.2019 р., додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 62/19 від 31.08.2019 р., додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги № 62/19 від 17.10.2019 р., розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № 62/19 від 31.08.2019 р., додаткову угоду № 3 до Договору про надання правової допомоги № 62/19 від 03.11.2021 р., акт прийому-передачі наданих юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги від 02.12.2021 р., рахунок на оплату № 01/21 від 02.12.2021 р.
Проте позивач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Інформація, яка міститься в акті приймання-передачі наданих послуг, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50000,00 грн., немає.
Щодо стягнення гонорару успіху суд дійшов наступних висновків.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №904/4507/18 зауважено, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», суд ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат.
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
П. 4.2 Договору про надання правничої допомоги № 62/19 від 31.08.2019 р. передбачено, що сплата гонорару, гонорару успіху, проводиться Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Адвокатського об'єднання або безпосередньо внесення грошових коштів у касу Адвокатського об'єднання у розмірі, погодженому у п. 3.2 даного Договору та Додаткових угодах.
Так, п. 4.5 Додаткової угоди № 1 від 31.08.2019 р., у разі зменшення нарахувань за виявлені порушення або зовсім скасування оспорюваного акту та/або скасування нарахованих сум (санкцій) при наданні правової допомоги Адвокатським об'єднанням/Адвокатом щодо спірних питань у досудовому/судовому порядку, у тому числі укладення мирової угоди з АТ «Оператор газорозподільних систем «Харківміськгаз» Клієнтом виплачується Адвокатському об'єднанню/Адвокату 10000 грн. (гонорар успіху).
П 4.6. Договору, сплата гонорару, гонорару успіху проводиться Клієнтом шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Адвокатського об'єднання або безпосередньо внесення грошових коштів у касу Адвокатського об'єднання у розмірі, погодженому у п. 3.2 даного Договору та Додаткових Угодах протягом 5 днів з дня набрання рішенням Комісії АТ «ОГС «Харківміськгаз» про розгляд актів про порушення, рішенням суду та/або додатковим рішенням суду законної сили.
З системного аналізу Договору та Додаткової угоди до нього, суд дійшов висновку, що відповідна сума у розмірі 10000,00 грн. (гонорар успіху), обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, є співмірною з складністю та об'ємом виконаної роботи, підтверджена належними та допустимими доказами, складністю справи та її значенням для позивача, не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. За таких обставин з відповідачів Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», та ДП «Укрметртестстандарт» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню гонорар успіху Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги за договором № 62/19 від 31.08.2019 року з урахуванням задоволення позовних вимог у розмірі по 5000 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з відповідачів Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», та ДП «Укрметртестстандарт» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на проведення комплексної судової інженерно-технічної трасологічної експертизи № 28948/28949 в розмірі 12 844,20 грн. по 6422,10 грн. з кожного.
Стягнути з відповідачів Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», та ДП «Укрметртестстандарт» на користь позивача ОСОБА_1 гонорар успіху Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги за договором № 62/19 від 31.08.2019 року з урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у розмірі по 5000 грн. з кожного.
В іншій частині заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Стягнути з відповідачів Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», та ДП «Укрметртестстандарт» на користь держави судовий збір в розмірі 1536,80 грн.- по 768,40 з кожного.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі :
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 , паспорт - НОМЕР_1 .
Відповідач - АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» , адреса : вул. Москалівська 57/59 , ЄДРПОУ - 03359552.
Відповідач - ДП «Укрметртестстандарт» , адреса : м. Київ , вул. Метрологічна 4 , ЄДРПОУ - 025668182.
Повний текст рішення складено 24 грудня 2021 року.
Суддя: І. В. Чайка