Справа № 953/14773/21
н/п 2/953/3460/21
21 грудня 2021 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу,
Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» (далі- позивач, АТ «УОСК») звернулось до Київського районного суду м.Харкова суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач, ОСОБА_1 ), у якому прохає стягнути з відповідача на його користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 4450 грн.90 коп., з яких: 3575,14 грн- основний борг; 297 грн. -3% річних; 578.76 грн. - інфляційне збільшення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 12 липня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_1 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3435205, (надалі-Поліс), відповідно до якого, в період з 13.07.2014 по 12.07.2015 під страховим захистом знаходився автомобіль «ВАЗ 21120», державний номер НОМЕР_1 . 08.12.2014 о 08 год.30 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21120», р.н. НОМЕР_1 , по вул. Лермонтовській №15/17 в м. Харкові, при початку руху заднім ходом не впевнився в безпеці, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Причиною дорожньо-транспортної пригоди виявились необачні дії водія ОСОБА_1 , який порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме: «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.» Крім того, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зник з місця пригоди, що є порушенням вимог п. 2.10. Правил дорожнього руху України. Відповідно до п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на дату дорожньо-транспортної пригоди, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо- транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. ОСОБА_1 не дотримувався норм вищезазначеної статті Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не повідомив АТ «УОСК» письмово про дорожньо-транспортну пригоду.
Позивач зазначає, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.02.2015 року було визнано вину відповідача. В результаті протиправних дій відповідача автомобіль DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , отримав пошкодження, чим було заподіяно шкоду ОСОБА_2 . Сума збитку підтверджується Звітом №0991 автотоварознавчого дослідження з визначення суми матеріального збитку DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , в наслідок його пошкодження. На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, звіту №0991 автотоварознавчого дослідження з визначення суми матеріального збитку, а також страхового акту №17905 від 25.09.2015 року АТ «УОСК» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 3575,14 грн.
Позивач зазначає, що оскільки відповідач самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, після виплати страхового відшкодування до АТ «УОСК» перейшло право регресної вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки. Також, з огляду на те, що право вимоги до відповідача перейшло позивачу 23.10.2018 р. (з моменту виплати страхового відшкодування), відповідач має сплатити штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання, що передбачено п. 2 ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 05.08.2021 притято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі.
Представник позивача в судове засідання не явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
З огляду на неявку в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно частині 2 статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх системному взаємозв'язку, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
12.07.2014 між Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» (надалі-АТ «УОСК») та ОСОБА_1 (надалі-відповідач) укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3435205, (надалі-Поліс), відповідно до якого, в період з 13.07.2014 по 12.07.2015 під страховим захистом знаходився автомобіль «ВАЗ 21120», державний номер НОМЕР_1 .
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 19.02.2015 по справі № 640/23278/14-п ОСОБА_1 визнано винним в порушенні пунктів 10.9,2.10 Правил дорожнього руху України, що стало причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП), яка сталася 08.12.2014 о 08 год. 30 хв. по вул. Лермонтовській №15/17 в м. Харкові, за участю транспортного засобу «ВАЗ 21120», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . ОСОБА_1 з місця дорожньо-транспортної пригоди зник. В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.
Постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до звіту №0991 автотоварознавчого дослідження та визначення суми матеріальної шкоди від 25.02.2015, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , становить 5142 грн.17 коп.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, звіту №0991 автотоварознавчого дослідження з визначення суми матеріального збитку, а також страхового акту №17905 від 25.09.2015 АТ «УОСК» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 3575,14 грн.
Зазначений факт підтверджується платіжними дорученнями №939 від 13.09.2018 та№994045 від 22.10.2018.
Судом встановлено, що на підставі Договору про співпрацю №010 від 28.12.2012 укладеного між Маторним (транспортним) страховим бюро України (далі-МТСБУ) та ПАТ « Українська охоронно-страхова компанія» у сфері обов'язкового страхування цивільного-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами та Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у ДТП, яке затверджене Протоколом Координаційної Ради МТСБУ від 06.12.2012 №31\2012, МТСБУ повернуло частину гарантійного внеску АТ «УОСК» шляхом здійснення виплат за окремими страховими випадками, а саме: 22.10.2018 у сумі 2107,61- ОСОБА_2 № поліса АІ3435205; 26.10.2018 у сумі 3519.74 грн.- ОСОБА_3 №АС/9708907.
Зазначений факт підтверджується відповіддю МТСБУ вх. №42 від 08.02.2021 на запит АТ «УОСК» вих.№33 від 27.01.2021.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини 3ї статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Згідно підпункту в пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент ДТП), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.
Як вище зазначалося, постановою Київського районного суду м.Харкова від 19.02.2015 по справі № 640/23278/14-п ОСОБА_1 визнано винним в порушенні пунктів 10.9, 2.1 Правил дорожнього руху України, що стало причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП), яка сталася 08.12.2014 о 08 год. 30 хв. по вул. Лермонтовській №15/17 в м. Харкові, за участю транспортного засобу автомобілем марки «ВАЗ 21120», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням та транспортного засобу DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . ОСОБА_1 самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що після виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу DAEWOO LANOS, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 у розмірі 3575,14 грн. до АТ «УОСК» перейшло право регресної вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки.
В межах розгляду даної справи встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, позивач неодноразово направляв відповідачу вимогу про сплату регресної вимоги щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 3575,14 грн, разом з цим відповідач в добровільному порядку її не сплачує.
Положеннями частини 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В межах розгляду даної справи встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, позивач неодноразово направляв відповідачу вимогу про сплату регресної вимоги щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 3575,14 грн, разом з цим відповідач в добровільному порядку її не сплачує.
Враховуючи зазначене, те, що відповідачем не спростовано обставини встановлені в межах розгляду даної справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 3575 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 297 грн. 00 коп. та інфляційні витрати у розмірі 578 грн. 76 коп.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 270 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 274, 275, 430 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу- задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» 4450 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 90 коп., з яких: страхове відшкодування - 3575 (три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 14 коп.; 3% річних- 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 00 коп.; інфляційні витрати- 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» судовий збір у розмірі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство « Українська охоронно-страхова компанія». Код ЄДРПОУ:23734213, адреса: 03053, м.Київ, вул. Борщагівська,145.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серія НОМЕР_3 , виданий 10.10.2012 Київським РВ у м.Харкові ГУДМС України в Харківській області.
Суддя С.М. Лисиченко