Постанова від 23.12.2021 по справі 953/19495/21

Справа№ 953/19495/21

н/п 3/953/4570/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2021 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління Патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1

за ст.173, ст. 185 КУпАП,-

встановив:

05.10.2021року о 03.00 год. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків вул. Сумська б. 10 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих та працівників поліції, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

ОСОБА_1 до суду з'явився, вину заперечував, представником ОСОБА_1 подано клопотання про закриття справи за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраним по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 05.10.2021 серія АПР18 №491889, протоколом про адміністративне правопорушення від 05.10.2021року серія АПР18 №491681, протоколом про адміністративне затримання від 05.10.2021року, рапортами, відеозаписом доданим до протоколів з якого вбачається, як ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці протягом тривалого часу висловлюється нецензурною лайкою на адресу громадян та працівників поліції.

Зазначені докази у їх сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України, тобто дрібне хуліганство .

При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, конкретні обставини за яким вчинено правопорушення, зухвалу поведінку ОСОБА_1 , його особу, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, і вважає за необхідне з метою виховання ОСОБА_1 призначити йому адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, для запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 так і іншими особами.

Крім того, згідно протоколу 05.10.2021року о 04.00 год. за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , знаходячись в алкогольному сп'янінні почав вчиняти хуліганські дії, а саме заліз на службовий транспортний засіб та почав пригати по ньому. На законну вимогу інспектора УПП в Х/о Чуніхіна Є.О. про припинити правопорушення, а саме не залазити на службовий ТЗ та не пригати по ньому ОСОБА_1 не реагував,при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою.

Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.

Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відтак, відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 7 ПП ВСУ « Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» - згідно зі ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В якості доказів вчинення правопорушення до протоколу додано відеозапис, при огляді якого не вбачається, що ОСОБА_1 заліз на службовий транспортний засіб та почав пригати по ньому, на законну вимогу інспектора про припинення правопорушення не реагував.

Сам лише протокол та рапорт поліцейського не є беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 в частині вчинення правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 п. 2 ст. 24, ст. ст. 283, 284 п.1, 173 КУпАП, суд, -

постановив:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП, у вигляді громадських робіт на строк 40 годин .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Н.М. Бородіна

Попередній документ
102211631
Наступний документ
102211633
Інформація про рішення:
№ рішення: 102211632
№ справи: 953/19495/21
Дата рішення: 23.12.2021
Дата публікації: 28.12.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (27.03.2023)
Дата надходження: 29.07.2022
Предмет позову: Бріцин С.Ю. ст.173 КУпАП
Розклад засідань:
01.11.2021 11:30 Київський районний суд м.Харкова
19.11.2021 08:50 Київський районний суд м.Харкова
23.12.2021 11:40 Київський районний суд м.Харкова
10.04.2023 10:30 Полтавський апеляційний суд