Справа № 638/18513/21
Провадження № 2-з/638/596/21
24 грудня 2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
за участю секретаря Подосокорської А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини,-
В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа.
21.12.2021 позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, у якій посилається на те, що в провадженні суду знаходиться спір про визначення місця проживання дитини. Батько дитини відіграє значну роль у житті дитини, займається вихованням сина, слідкує за його здоров'ям, безпосередньо бере участь у житті дитини. ОСОБА_2 перешкоджає батьку у здійснені батьківських обов'язків, близько місця він не бачить дитину. Така поведінка матері може призвести до руйнування нормальних психо - емоційних зв'язків між ним та малолітнім сином. Забезпечення позову є співмірним з заявленими вимогами. У зв'язку з чим ОСОБА_1 просить зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної суботи та неділі місця з 09-00 год. до 14-00 год.
Заяву про забезпечення позову подано з дотриманням порядку, встановленого п. 3 ч.1 ст.152 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
З доданих до заяви документів вбачається, що між сторонами виник спір щодо визначення проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спір між батьками ОСОБА_3 пов'язаний з визначенням місця проживання дитини.
Як зазначає позивач ОСОБА_1 та вбачається з наявних в матеріалах цивільної справи документів, на даний час малолітній ОСОБА_4 проживає зі своєю матір'ю.
За змістом поданого позову вбачається, що батько виявляє бажання спілкуватись з сином.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з вимогами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду, наведених у постанові від 29 вересня 2021 року у справі №490/1087/21), у якій вирішувався спір про визначення місця проживання дітини з матірю та була розглянута заява про забезпечення позову, Верховний Суд зазначив, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).
Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).
Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов'язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Отже, батько ОСОБА_1 , який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з сином, а матір дитини не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, подальшого погіршення між ними відносин на період розгляду справи до остаточного вирішення спору, вжиття заходу забезпечення позову допустимо і вкрай необхідно у даній справі, оскільки виконання рішення суду може бути ускладнено, або виявиться неможливим, якщо такий психоемоційний зв'язок між позивачем та сином буде втрачено саме через відсутність їх спілкування та одноосібний вплив з боку відповідача на дитину.
Отже, з урахуванням викладеного, зокрема правових позицій Верховного Суду, а також мети, з якою вживаються заходи забезпечення позову та, враховуючи інтереси малолітньої дитини та її батьків, що мають рівні обов'язки щодо участі у вихованні та рівні права щодо спілкування з дитиною, подана заява підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням віку дитини, який на час розгляду заяви про забезпечення позову становить трохи більше трьох років, суд приходить до висновку що побачення батька з сином повинні відбуватись один раз на тиждень, а саме кожної суботи місяця з 09-00 год. до 15-00 год. у присутності матері, оскільки дитина мешкає з нею, постійно знаходиться під її опікою та розлука з матір'ю, хоч і тимчасова, може зашкодити психологічному стану дитини за місцем проживанням дитини, або у іншому місці, погодженому між батьком та матір'ю дитини, з урахуванням режиму дня, погодних умов та стану здоров'я дитини.
Суд наголошує, що об'єктом правосуддя у справах про піклування про дитину є одвічні, гостро емоційні і постійно мінливі стосунки, отже остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі встановлювати і запроваджувати сталі чутливі людські стосунки та приписувати почуття прихильності.
Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у справі №490/1087/21 29.09.2021, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного провадення часу з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 один раз на тиждень, а саме кожної суботи місяця з 09-00 год. до 15-00 год. у присутності матері, за місцем проживанням дитини, або у іншому місці, погодженому між батьком та матір'ю дитини, з урахуванням режиму дня, погодних умов та стану здоров'я дитини.
В іншої частині, в задоволенні заяви відмовити.
Копію ухвали направити, для негайного виконання, заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову та відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення його відповідної ухвали.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Суддя: І.В. Семіряд