Справа № 638/3212/16-ц
Провадження № 2/638/2573/21
23.12.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Хайкіна В.М.
за участю секретаря Запорожець Д. Д.
з участю судового розпорядника Календіної А. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутністю чи відкладення судового розгляду не подавав.
Представник відповідача - ОСОБА_1 - адвокат Яковлєва Л. І. в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням залишити позов без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою сторони позивача в судове засідання.
Від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника департаменту та врахування при ухваленні рішення інтересів дітей.
Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
У відповідності до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України, участь особи, яка є стороною у цивільному процесі, в судових засіданнях особисто або через свого представника є процесуальним правом, а не обов'язком, цієї особи.
Разом з цим, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
За приписами частини 3 статті 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Пунктом 2 частини 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до пункту 2 частини 3 вказаної норми, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Частиною 5 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Виходячи зі змісту пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-705/128/2008 у розмірі 2938757,60 грн. шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором №РМL-705/128/2008, а саме: трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ціною не нижче 528078 грн. 50 коп. з наданням всіх повноважень продавця (у тому числі: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах Державної реєстраційної служби України, БТІ, ВРЖЕУ, нотаріату, тощо) за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження; передано предмет іпотеки: трьохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на період до його реалізації з метою збереження предмета іпотеки з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, зміни замків, а також укладення договорів на охорону із спеціалізованими підприємствами; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.10.2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про зміну способу виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року по справі №638/3212/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено: змінено спосіб виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року по справі №638/3212/16-ц в частині звернення стягнення на предмет іпотеки таким чином: звернути стягнення на предмет іпотеки за договором №РМL-705/128/2008 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №ML-705/128/2008 у розмірі 2938757, 60 грн., а саме: трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».
15.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року по справі №638/3212/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.03.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року по справі №638/3212/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.01.2018 року по справі №638/3212/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.05.2019 року залучено до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Службу у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (61145, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 17-А).
В судові засідання, призначені на 22.07.2021 року, 11.10.2021 року, 23.12.2021 року уповноважений представник у судове засідання не з'явився. Лише на судове засідання, що призначалось на 22.07.2021 року надіслав до суду заяву про відкладення судового розгляду у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні, натомість на дати - 11.10.2021 року та 23.12.2021 року жодних заяв про розгляд справи за відсутністю, відкладення судового засідання чи інших заяв/клопотань від сторони позивача до суду не надходило.
Суд наголошує, що згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у якнайскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Суд наголошує, що заявник повинен добросовісно використовувати свої процесуальні права, адже процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, заявник не позбавлена була обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває її заява, провадження по якій відкрито на підставі пред'явленої нею заяви, отже нехтування своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Таким чином, суд визнає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» повторно не з'явилося до суду без поважних причин, від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає залишенню без розгляду.
Крім цього, згідно частини 2 статті 257 ЦПК України сторонам роз'яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.10.2017 року заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Збицької Е. П. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, до вирішення спору по суті та набранням рішення у справі законної сили вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №638/3212/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (справа №638/3212/16-ц, провадження №2-з/638/1972/17).
Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За приписами частини 9 статті 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, та враховуючи положення норм цивільного процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що у застосуванні заходів забезпечення позову наразі відпала потреба, а тому наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову у зв'язку із залишенням позову без розгляду.
Керуючись ч. 1, 9 ст. 158, ч. 5 ст.223, п.3 ч.1, ч.2 ст.257 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.10.2017 року по справі №638/3212/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді заборони відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали надати учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Головуючий: