Справа № 618/759/21
Провадження № 2/618/206/21
16 грудня 2021 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., позивачки - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пухтаєвич О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Дворічна цивільну справу № 618/759/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги таким.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помела її мати - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, обов'язкову частку з якої позивачка як інвалід І групи має намір прийняти. Після звернення 06 жовтня 2021 року до Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області з питання видачі свідоцтва про право на обов'язкову частку у спадщині за законом, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку. Позивачка вважає, що вказаний пропущений строк для прийняття спадщини незначний і пропущений нею з поважних, об'єктивних, не залежних від неї причин, а саме через інвалідність І групи, постійну хворобу, яка змушує її кожний вівторок та п'ятницю їздити до м. Харкова на відповідні процедури, після проведення яких їй необхідний спокій та мінімальні фізичні навантаження. Зазначає, що саме після смерті матері її стан здоров'я погіршився, а тому позивачка не мала змоги вчасно звернутися до нотаріальної контори, отже просить суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
17 листопада 2021 року ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті померлої ОСОБА_5 за заповітом від 15 червня 2018 року, посвідченим секретарем Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Посилання позивачки на те, що не вона не змогла вчасно звернутися до нотаріуса через хворобу та проходження лікування по вівторках та п'ятницях вважає необґрунтованими, оскільки нотаріус працює не лише в ці дні, коли вона перебувала в лікарні. Вважає, що протягом 6 місяців позивачка не була позбавлена можливості подати заяву нотаріусу, в тому числі поштою. Крім того, ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами підстав для спадкування, її частки у спадщині. Будь-яких інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини в позові не зазначено.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, зазначивши при цьому, що не писала заяву про прийняття спадини тому, що вважала, що має свою частку у спадщині після смерті матері автоматично, а її стан здоров'я не дозволяв їй вчасно звернутися до нотаріальної контори, оскільки вона тяжко хворіє, їздить до м. Харкова кожний вівторок та п'ятницю, після проведених там процедур їй важко рухатися і необхідний спокій та мінімальні фізичні навантаження. Вказала, що в зв'язку з швидкими темпами поширення COVID-19 в Україні намагалася уникати будь-яких соціальних контактів, оскільки у випадку зараження її імунітет буде знижено, що у поєднанні з існуючою хворобою призведе до значного погіршення стану здоров'я. Крім того, зазначила, що пропущений нею строк для прийняття спадщини незначний.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Пухтаєвич О. О. у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, вказаних у відзиві.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення їй рекомендованого повідомлення, яке нею отримане.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надавши до суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
За результатами судового розгляду на підставі повідомлених сторонами справи обставин та наданих ними доказів, встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28 січня 1963 року, виданим виконавчим комітетом Міловської сільської ради депутатів трудящих Великобурлуцького району Харківської області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_5 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 22 серпня 1981 року, виданого Колодязненською сільської радою Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб 22 серпня 1981 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 07.
Згідно з довідкою МСЕК № 703798 від 24 листопада 2014 року, ОСОБА_1 має І групу інвалідності з загального захворювання безстроково.
Відповідно до довідки (амбулаторна карта № 43/53) від 24 березня 2020 року, виданої КНП Харківської обласної ради «Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім. В. І. Шаповала», ОСОБА_1 з серпня 2014 року має клінічний діагноз: ХХН Vст. Замісна терапія програмним гемодіалізом, зморщені нирки, симптоматична артеріальна гіпертензія. Вторинна анемія. Знаходиться на амбулаторному режимі замісної ниркової терапії гемодіалізом 2 рази на тиждень по 4 години (вівторок, п'ятниця).
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 від 13 квітня 2006 року, виданого Дворічанським УПФУ, ОСОБА_1 є пенсіонером за інвалідністю.
З копії спадкової справи № 124/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вбачається, що 15 червня 2018 року остання залишила заповіт, посвідчений секретарем Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області, відповідно до якого заповіла належні їй земельні ділянки згідно з Державними актами серії ХР № 119141 та серії ХР № 119140 ОСОБА_2
23 червня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до довідки № 16-20/263 від 07 жовтня 2021 року, наданої Дворічанською селищною радою Куп'янського району Харківської області, ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями за законом є: дочка померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; дочка померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Спадкоємцями за заповітом є: онук померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно з постановою № 924/02-31 від 06 жовтня 2021 року Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку у спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Досліджуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини суд встановив, що на користь позивачки не складено заповіт, однак вона може мати право на обов'язкову частку.
З матеріалів спадкової справи вбачається та встановлено в судовому засіданні, що після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини ( ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже строк закінчувався б 08 серпня 2021 року), нотаріус 13 серпня 2021 року за вих. № 770/02-14 надіслала позивачці ОСОБА_1 повідомлення, в якому повідомила, що заповіт складено не на її користь та просить повідомити чи була вона працездатна за станом здоров'я на час смерті її матері шляхом надання відповідної заяви, яка має бути засвідчена або в нотаріальній конторі, або будь-яким іншим нотаріусом або старостою села, до 26 серпня 2021 року.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказане повідомлення ОСОБА_1 було вручено 19 серпня 2021 року.
Отже, для подання вказаної заяви ОСОБА_1 залишалося 7 днів.
Позивачка є інвалідом І групи, кожного тижня по вівторках та п'ятницях перебуває в м. Харкові на планових процедурах, після проведення яких їй необхідний спокій та мінімальні фізичні навантаження. Дійсно, швидкі темпи розповсюдження COVID-19 в Україні та у всьому світі вже призвели до трагічних наслідків у вигляді загибелі мільйонів людей, а у випадку зараження позивачки гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у поєднанні з існуючою хворобою, її імунітет знизиться, що призведе до значного погіршення стану здоров'я.
Також суд зважає на те, що позивачка проживає в с. Колодязне Куп'янського району Харківської області, а нотаріальна контора знаходиться в смт Дворічна Куп'янського району Харківської області, тобто для звернення позивачці необхідно подолати певну відстань, що з її захворюванням становить значні труднощі.
Дійсно, посилання відповідача на те, що нотаріус приймає не лише по вівторках та п'ятницях, коли позивачка перебуває в лікарні, і заяву могла подати поштою, суд вважає обґрунтованим, однак урахуванням її стану здоров'я звернення навіть до поштового відділення є значною перешкодою, вже не говорячи про те, що вказана заява має бути засвідчена, що вимагає додаткових зусиль для її подачі.
Посилання відповідача у своєму відзиві на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті померлої ОСОБА_5 за заповітом від 15 червня 2018 року, посвідченим секретарем Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області, суд не вважає обґрунтованим, оскільки відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Посилання відповідача на те, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами підстав для спадкування, її частки у спадщині, суд вважає необґрунтованим, оскільки при вирішенні питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд має встановлювати поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, а не вирішувати питання про її право на спадщину.
Таким чином, суд враховує посилання позивачки на те, що вона не могла своєчасно в шестимісячний строк після смерті своєї матері ОСОБА_5 звернутися з заявою до Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області з об'єктивних причин, а саме через наявну інвалідність І групи та постійну хворобу, яка змушує її щотижнево їздити до м. Харкова на відповідні процедури, після проведення яких їй необхідний спокій та мінімальні фізичні навантаження, а також те, що вказаний строк є незначним.
В зв'язку з цим, суд визнає поважними причини пропуску позивачкою 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, оскільки вони пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і дії принцип верховенства права.
У ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони справи як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд вважає, що трьох місяців буде достатньо для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ч. 1 ст. 8, ст. 41, ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1272 ЦК України, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , три місяці від дня набрання чинності цим рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2021 року.
Суддя Ю. М. Гніздилов