21 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11863/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Щербака А.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - ТЕРРА СВ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 р. (суддя: Голобутовський Р.З) в адміністративній справі №160/11863/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - ТЕРРА СВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО - ТЕРРА СВ» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладно/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1834678/37555363 від 13 серпня 2020 р.; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 15 липня 2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її отримання - 31 липня 2020 р.
В обґрунтування позову зазначено, що прийняте рішення є неправомірним, оскільки за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації податкової накладної. Також спірне рішення не містять чіткого переліку документів, які були складені з порушенням вимог законодавства, та/або були недостатніми для реєстрації податкової накладної.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви ТОВ «АГРО - ТЕРРА СВ» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлено обставини справи та зроблено помилковий висновок про правомірність винесеного відповідачем рішення №1834678/37555363 від 13 серпня 2020 р., оскільки за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації податкової накладної.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно
до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТЕРРА СВ» (код ЄДРПОУ 37555363) зареєстровано 13.12.2011 року, номер запису 12061020000000693, у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровсько-Новомосковське управління, Магдалинівська ДПІ (Магдалинівський р-н). Видами економічної діяльності ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11 основний); допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61); післяурожайна діяльність (код КВЕД 01.63); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20). між ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ» (Постачальник) та ТОВ «ТПК «МЕРИДІАН» (Покупець) укладено договір поставки №020720-1 від 02.07.2020 року, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію, а саме: пшениця урожай 2020 року, надалі іменується «Продукція», а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості та за цінами, викладеними у даному договорі. У відповідності до п.2.1 договору поставки №020720-1 від 02.07.2020 року доставка продукції здійснюється покупцем. Всі витрати пов'язані з транспортуванням та доставкою продукції, здійснюється за рахунок сторони, яка здійснює транспортування. Положеннями п.3.2 договору поставки №020720-1 від 02.07.2020 року визначено, що розрахунки за продукцію здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті гривнях, шляхом перерахуванням перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника або у готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Усі витрати, пов'язані з перекладом коштів несе покупець. Умовами п.3.3 договору поставки №020720-1 від 02.07.2020 року встановлено, що датою оплати продукції вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем за поставлену партію продукції, на розрахунковий рахунок постачальника. ТОВ «АГРО - ТЕРРА СВ» складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладу №2 від 15 липня 2020 р., реєстрацію якої зупинено та запропоновано надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про її реєстрацію, про що свідчить квитанція. Причиною зупинення реєстрації вказано, що платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачем надані пояснення з копіями первинних документів, однак рішенням №1834678/37555363 від 13 серпня 2020 р. у реєстрації відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся до суду з вимогою визнати його протиправним та скасувати та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15 липня 2020 р., датою її отримання.
За результатами розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган мав правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, оскільки платником податків надано не всі документи, необхідні для її реєстрації.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану
вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 р. № 520 (далі -Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
У пункті 5 Порядку № 520 визначений орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).
Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2019 р. у справі №2040/5445/18 зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.
Спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної містить відмітку про ненадання позивачем первинних документів. Однак, в рішенні не наведено обґрунтування неможливості прийняття наданих позивачем документів та пояснень - договору поставки №020720-1 від 02.07.2020 року зі специфікацією №1 до нього, рахунку на оплату № 6/07 від 06.07.2020 року, платіжного доручення №120 від 06.07.2020 року, платіжного доручення №136 від 16.07.2020 року, платіжного доручення №3 від 17.07.2020 року, видаткової накладної №15/07 від 15.07.2020 року, товарно-транспортної накладної №15/07 від 15.07.2020 року, податкової накладної №1 від 06.07.2020 року, податкової накладної №2 від 15.07.2020 року.
Верховний Суд у постановах від 16 квітня 2019 р. у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі №640/983/19 вказав на те, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд першої інстанції дослідив первинні документи, які складені на виконання умов договору та які надавались контролюючому органу, і встановив, що у відповідності до товарно-транспортної накладної №15/07 від 15.07.2020 року автомобільний перевізник ТОВ «АГРОЗЕРНОТРАНС» (код ЄДРПОУ 41269717) здійснив перевезення пшениці у кількості 41,46 тон від вантажовідправника ТОВ «ТПК «МЕРИДІАН» (код ЄДРПОУ 40615411) з пункту навантаження: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, с. Личкове, на адресу вантажоодержувача ТОВ «ДНІПРОМЛИН» (код ЄДРПОУ 25522107) до пункту розвантаження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 10/14. За результатом аналізу товарно-транспортної накладної, судом встановлено що вантажовідправником є ТОВ «ТПК «МЕРИДІАН», а не позивач, а вантажоодержувачем ТОВ «ДНІПРОМЛИН». При цьому, яке відношення до ланцюга постачання має ТОВ «ДНІПРОМЛИН» встановити з матеріалів справи не видається за можливе. На товарно-транспортній накладній №15/07 від 15.07.2020 року відбитку печатки та/або підпису посадової особи позивача (ТОВ «АГРО-ТЕРРА СВ») чи інших даних, які вказують на причетність до перевезення позивача не міститься. За висновком суду першої інстанції, з наданої до суду товарно-транспортної накладної не видається за можливе встановити факт постачання пшениці від позивача до його контрагента-покупця ТОВ «ТПК «МЕРИДІАН».
Позивач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що умови поставки (EXW) узгоджені сторонами договору, пункт навантаження - Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Личкове, пункт поставки/місце призначення - Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 10/14, перевізник - ТОВ "АГРОЗЕРНОТРАНС".
Колегія суддів, у свою чергу, звертає увагу, що застосовані сторонами умови поставки передбачали обов'язок продавця лише відвантажити товар. Перевезення товару здійснюється покупцем, який і є замовником цієї послуги. ТОВ «АГРО - ТЕРРА СВ» не є учасником правовідносин з перевезення товару; виконанням ним договору є обставина відвантаження товару на вимогу покупця. У зв'язку із цим, претензії щодо змісту товарно-транспортної накладної, враховуючи умови поставки (EXW), жодним чином не можуть пред'являтись до позивача, як продавця.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржене рішення без врахування всіх обставин у справі, допустив порушення норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції в розмірі 2270,00 грн. та судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3405,00 грн., всього на суму 5675,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу. Згідно пункту "в" частини 4 статті 322 цього ж Кодексу передбачено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи містять договір 02/06-21 від 15 червня 2021 р., додаток № 1 до договору, детальний опис робіт, наданих адвокатом (а.с.95-97,99). Платіжне доручення № 1407 від 18.06.2021 судом до уваги не приймається, оскільки оплата за ним здійснена в межах іншого договору - № 03/06-21 (а.с.98).
Колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на оплату роботи по складанню позовної заяви. Оскільки подання позовної заяви до суду не є юридичною послугою, її відшкодування за рахунок відповідача не здійснюється. Інші види робіт, як-то, консультація, аналіз та збір доказів є підготовкою до написання позовної заяви, тому окремо відшкодуванню не підлягають. Враховуючи те, що договір не визначає вартість затрачених адвокатом годин на підготовку позовної заяви, а у детальному опису робіт вартість визначена у розмірі 5000 грн. за складання позовної заяви та подання її до суду, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягає відшкодування 2000 грн., оскільки справа віднесена судом до категорії нескладних. Також, мають бути відшкодовані витрати на оплату послуг зі складання апеляційної скарги, яка фактично відтворює доводи позовної заяви. Загальна вартість витрат на оплату послуг адвоката визначена колегією суддів у розмірі 3000 грн.
Колегія суддів вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, рішення якого визнано протиправним. Державна податкова служба України в межах предмету позову протиправних дій щодо відповідача не вчиняла, протиправних рішень не приймала. Її участь в якості другого відповідача у справі обґрунтована наявністю повноважень по реєстрації податкових накладних, якими Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не наділено.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - ТЕРРА СВ» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 р. в адміністративній справі №160/11863/21 - скасувати та ухвалити у справі нове рішення.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - ТЕРРА СВ» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1834678/37555363 від 13 серпня 2020 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 15 липня 2020 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 15 липня 2020 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО - ТЕРРА СВ» (код ЄДРПОУ 37555363, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личкове, вулиця Новоселівська, 23) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17 - а) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 5 675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 грудня 2021 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.А. Щербак