24 грудня 2021 р. Справа № 520/19432/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року по справі № 520/19432/2020 за позовом Приватного підприємства "Хлібороб-Л" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року задоволено позов Приватного підприємства "Хлібороб-Л" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
07.04.2021 року на зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021 року повернуто апелянту, у зв'язку з тим, що не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
24.09.2021 року Головне управління Державної податкової служби у Харківській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 р. через Харківський окружний адміністративний суд, до якої додано платіжне доручення № 5020 від 16.09.2021 року про сплату судового збору по справі № 520/19432/2020.
09.12.2021 року ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду: відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження та визнано неповажними зазначені у клопотанні причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку звернення з апеляційною оскаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року по справі № 520/19432/2020; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою з 18.06.2021 року до 24.09.2021 року та доказів на підтвердження цих причин.
Згідно довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Без руху" доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 09.12.2021 року.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Так, останній день на усунення недоліків поданої апеляційної скарги 20.12.2021 року.
16.12.2021 року на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано вчасно, проте у зв'язку з тим, що не було сплачено судовий збір, апеляційну скаргу повернуто (ухвалу про повернення апеляційної скарги отримано 03.08.2021 року). Відповідачем вживалися заходи щодо отримання коштів на сплату судового збору, а саме: складено доповідну записку від 09.04.2021 року № 2498/20-40-20-03-12 щодо сплати судового збору усправі; на адресу Державної податкової служби України направлено листи від 01.03.2021 року № 1524/8/20-40-10-03, від 07.05.2021 року № 3570/8/20-40-20-07-06, від 13.08.2021 року № 6399/8/20-40-20-07-07 щодо збільшення ГУ ДПС бюджетних призначень, направлених на сплату судового збору, що свідчить про намір апелянта сплатити судовий збір (додаються до клопотання).
Також до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 5020 від 16.09.2021 року про сплату судового збору по справі № 520/16320/2020.
Дослідивши доводи клопотання апелянта та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Суд зазначає, що вказані в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 року в справі № 2а-10491/11/1270, від 28.10.2020 року у справі № 160/7015/19, від 21.04.2021 року в справі № 160/8450/19.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що недоліки в організації роботи апелянта, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки, вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 року не виконані, недоліки апеляційної скарги не усунено, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року по справі № 520/19432/2020 за позовом Приватного підприємства "Хлібороб-Л" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін