24 грудня 2021 р.Справа № 480/39/21
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 по справі № 480/39/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
24.11.2021 на рішення суду Головним управлінням ДФС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не мав можливості подати апеляційну скаргу.
Зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вказану ухвалу суду не отримував, про її наявність дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень.
На підтвердження відсутності коштів на рахунку надав повідомлення Головного управління Державної казначейської служби про безспірне списання коштів та лист про зупинення безспірного списання.
Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся у найкоротший строк з моменту коли дізнався про повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши доводи заявника, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято 08.06.2021, повний текст рішення складено 22.06.2021, копію якого отримано скаржником 08.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 133),
Вказане рішення суду від 08.06.2021 оскаржувалося в апеляційному порядку як позивачем, так і відповідачем.
Апеляційна скарга ГУ ДФС у Сумській області подана вперше 22.07.2021.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року апеляційна скарга ГУ ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 по справі № 480/39/21 залишена без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Копію даної ухвали скаржником отримано 04.10.2021 (а.с. 226).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області повернуто скаржнику.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 по справі № 480/39/21 залишено без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Як на поважність обставин пропуску строку апелянт посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, а також необізнаність про повернення апеляційної скарги ухвалою суду.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Також надані відповідачем листи та повідомлення про безспірне списання коштів, не є належними доказами в підтвердження відсутності на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини “... підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Устименко проти України” від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд вказує, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 по справі № 826/4431/16.
Посилання апелянта, що при повторному поданні апеляційної скарги ним сплачено судовий збір, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки факт сплати не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, суд враховує, що оплата судового збору здійснена відповідачем 20.10.2021, отже поза межами наданого судом строку на усунення недоліків, проте апеляційна скарга повторно подана лише 24.11.2021, що вбачається з платіжного доручення .
Апелянтом не надано доказів неможливості звернення з апеляційною скаргою відразу після сплати судового збору.
Також, суд враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 в якій зазначено, зокрема, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Посилання апелянта про необізнаність щодо повернення апеляційної скарги ухвалою суду від 20.10.2021, суд вважає безпідставними, оскільки доказів не можливості дізнатися про наслідки розгляду поданої апеляційної скарги відповідачем не надано.
З матеріалів справи вбачається, подана вперше відповідачем апеляційна скарга була залишена апеляційним судом без руху 15.09.2021, повернута судом 20.10.21 та 28.10.2021 прийнято постанову апеляційного суду, за наслідками поданої апеляційної скарги позивача.
Отже, у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору, можливості дізнатися про наслідки поданої податковим органом апеляційної скарги, ознайомитися з матеріалами справи та отримати процесуальні документи.
Невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження та не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику надається строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав пропуску строку звернення з апеляційною скаргою з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, п. 5 ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 298, ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати наведені у клопотанні Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 по справі № 480/39/21 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 по справі № 480/39/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДФС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова