Справа № 127/26540/21
Провадження № 33/801/1019/2021
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.
Доповідач: Стадник І. М.
Іменем України
24 грудня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною 1 статті 130 КпАП України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що факти, згідно яких настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України, в матеріалах справи відсутні та не доведені.
Стверджує, що відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не зафіксована на камеру, крім того, суд не призначив заявлену ним авто-трасологічну-механічну експертизу для встановлення факту виходу автомобіля з ладу, внаслідок чого і трапилася дорожньо-транспортна подія.
Апелянт вказує, що поліцейські прибули на місце події, коли він вже перебував у кареті швидкої допомоги, а тому вони не могли бачити ознак алкогольного сп'яніння, зокрема, хиткої ходи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Шибінський О.В. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити.
Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521992 від 29.09.2021 водій ОСОБА_1 о 16 год 20 хв цього ж дня - 29.09.2021, по вул. Я. Гальчевського, в м. Вінниця керував автомобілем Subaru Legacy, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КпАП України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 521993 від 29.09.2021 водій ОСОБА_1 о 16 год 20 хв цього ж дня - 29.09.2021, по вул. Я. Гальчевського, в м. Вінниця керував автомобілем Subaru Legacy, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою ситуацією, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору, після чого на придорожній стовпчик та паркан будинку №15. В результаті ДТП електроопора, стовпчик, паркан та автомобіль зазнали пошкоджень. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б) та 12.1 ПДР України.
Зазначені дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 124 КпАП України.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021 передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.
Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані сп'яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.
Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.
Статтею 130 КпАП України передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Пунктом 2.5 ПДР передбачено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписам з нагрудної камери патрульного поліцейського, на якому чітко видно неодноразову відмову від проходження такого огляду.
Посилання апелянта на те, що поліцейські не могли визначити у нього ознак сп'яніння, так як він перебував у авто швидкої допомоги, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують сам факт відмови правопорушника від проходження огляду на стан сп'яніння, за що ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності.
Не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції і посилання апелянта на відмову суду у призначенні авто-трасологічної-механічної експертизи, оскільки в справі наявні інші належні та допустимі докази, які в сукупності підтверджують факт вчинення ДТП, зокрема, таким доказом є наданий ОСОБА_1 відеозапис з реєстратора, на якому видно момент виїзду автомобіля під його керуванням на зустрічну смугу руху для обгону транспортного засобу, що рухався попереду, втрату контролю над своїм транспортним засобом, і зіткнення з металевим стовпчиком, електроопорою, тощо.
Посилання апелянта на те, що автомобіль став некерованим з технічних причин, суперечать зазначеному відеозаписові, так як будь-які ознаки поломки лівого колеса до, а не внаслідок ДТП, на ньому не зафіксовані.
По даній справі дослідженням наявних у ній доказів судом першої інстанції достовірно встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад оскаржуваного ним адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновки суду, викладені в постанові і були б підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М .Стадник