ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/17236/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дії, скасування в частині наказу № 9 від 29.07.2019 року, визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві відносно ОСОБА_1 ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач та/або Дарницьке УП ГУ НП у м. Києві) та просить суд:
- визнати протиправними дії Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві №9 від 29.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників управління поліції» в частині ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 .
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, Кодексу законів про працю України та вказує, що під час проходження служби дотримувався вимог присяги, ніколи не нехтував інтересами служби, виконував покладені на нього, як на працівника внутрішніх справ обов'язки, що свідчить про безпідставність наказу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві №9 від 29.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників управління поліції» в частині ОСОБА_1 .
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник Дарницького УП ГУ НП у м. Києві вказує, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, який виразився в порушенні вимог пункту 2 та пункту 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930. Також представником відповідача надано належним чином завірену копію матеріалів службового розслідування відносно позивача.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є працівником Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
На підставі доповідної записки начальника відділу моніторингу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції від 12.06.2019 року С.С. Дуда наказом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.06.2019 року №33 «Про призначення та проведення службового розслідування» наказано призначити службове розслідування (далі - Наказ №33).
На підставі наказу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 24.06.2019 року №33 проведено службове розслідування, зокрема щодо ОСОБА_1 , за наслідком якого складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни та службових обов'язків окремими працівниками управління поліції, який затверджено начальником Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 22.07.2019 року (далі - оскаржуваний та/або спірний висновок).
У спірному висновку щодо позивача зафіксовано наступні обставини: «У доповідній записці начальника відділу моніторингу старшого лейтенанта поліції Дуди С. С. зазначено, що під час вивчення матеріалів єдиного обліку, по яким прийнято рішення списання до справи згідно Закону України «Про звернення громадян».
Під час вивчення встановлено, що оперуповноважений ВКП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , старший оперуповноважений СКП ВП № 1 капітан поліції ОСОБА_3 , старший оперуповноважений відділу поліції на станції «Дарниця» капітан поліції ОСОБА_4 , старший оперуповноважений СКП ВП № 2 майор поліції ОСОБА_5 , оперуповноважений СКП ВП № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , оперуповноважений СКП ВП № 2 капітан поліції ОСОБА_7 , порушили вимоги розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930.
18.02.2019 до журналу єдиного обліку Дарницького управління поліції №11254 надійшло звернення гр. ОСОБА_8 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , на протязі з 14.00 год. до 18.00 год. з автомобіля «МАН» д.н.з. НОМЕР_1 , викрали два акумулятори.
12.02.2019 до журналу єдиного обліку Дарницького управління полії №9528 надійшло звернення гр. ОСОБА_9 про те, що адресою: АДРЕСА_1 , двоє невідомих осіб викрали камери відеоспостереження з офісу.
03.02.2019 до журналу єдиного обліку Дарницького управління полії № 7362 надійшло звернення гр. ОСОБА_10 про те, що адресою: АДРЕСА_2 , невідомі особи на протязі ночі проникли до підсобного приміщення та викрали дві емальованих миски.
Оперуповноважений відділу кримінальної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у вище вказаних зверненнях перевірку провів формально, порушені питання вирішені не в повному обсязі.
Оперуповноважений відділу кримінальної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , (жетон № 0060024) 1985 р.н., освіта вища, в ОВЦ 2012 року, на займаній посаді з 2017 року, дисциплінарних стягнень - не має.) відмовився від надання будь-яких пояснень у бесіді повідомив про те, що відкомандирований до Головного управління Національної полії м. Києві на один місяць. Відповідно, було складено акт про відмову надання пояснення за № 14810/125/48/02-2019 від 15.07.2019 року в одному примірнику, який долучається до матеріалів службового розслідування.».
Тут і надалі висновки службового розслідування.
На підставі висновків службового розслідування наказом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.07.2019 року №9 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників управління поліції» наказано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пункту 2 та пункту 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (0060024) оголошено догану (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).
Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.
Позивач категорично не погоджується зі спірними рішеннями, вважає їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII).
Положеннями частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII регламентовано, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
В свою чергу, статтею 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Разом з тим, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Закон № 2337-VIII), який поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч. 2 ст. 1 Закону № 2337-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 2337-VIII за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12 Закону № 2337-VIII).
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 13 Закону № 2337-VIII дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
В той же час, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Закону № 2337-VIII).
Згідно із частинами 1-4, 6, 10 статті 14 Закону № 2337-VIII службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У відповідності до пунктів 2-3 розділу III Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Разом з цим положеннями статті 18 Закону № 2337-VIII встановлено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до наступних висновків.
По-перше, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, а підставою для його призначення є, серед іншого рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
По-друге, в ході проведення службового розслідування поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються, а також відмовитися від надання пояснень.
По-третє, факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування від надання пояснень фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування відносно позивача є доповідна записка начальника відділу моніторингу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції від 12.06.2019 року ОСОБА_11 . Службове розслідування призначено Наказом №33. В ході проведення службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень, що зафіксовано актом про відмову надати пояснення від 15.07.2019 року №14810/05/48/02-2019.
Проти наведеного позивач у позовній заяві не заперечував.
Отже, в ході розгляду справи не встановлено порушень відповідачем порядку службового розслідування щодо ОСОБА_1 та порушення його права щодо надання письмових пояснень по суті питань, які стали предметом службового розслідування.
Водночас, надаючи оцінку наявності/відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку суд зверне увагу на наступне.
Згідно із пунктами 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
Згідно із пунктом 5 розділу VI Порядку №893 у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника (п. 9 розділу VI Порядку №893).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.
У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 4 розділу VII Порядку №893).
Аналізуючи наведені положення Порядку №893 суд звертає увагу на те, що останній встановлює чіткі вимоги до висновку, складеного за результатами службового розслідування та зазначення у ньому всіх суттєвих обставин справи, які мають значення для прийняття рішення, за наслідком його провадження.
Досліджуючи оскаржуваний висновок, у взаємозв'язку із застосованим дисциплінарним стягненням до позивача суд зверне увагу на наступне.
Так, відповідач дійшов до висновку, що позивачем порушено вимоги пункту 2 та пункту 5 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930 (далі - Порядок №930).
Згідно із пунктами 2, 5 розділу IV Порядку №930 безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.
Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.
В оскаржуваному висновку зазначено, що оперуповноважений відділу кримінальної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у зверненнях від 03.02.2019 року, від 12.02.2019 року, від 18.02.2019 року перевірку провів формально, порушені питання вирішені не в повному обсязі.
Інших обставини оскаржуваним висновком в частині позивача не зафіксовано.
Необхідно звернути увагу на те, що оскаржуваний висновок фактично не відповідає положенням пунктів 1-5 розділу VI Порядку №893, адже пояснень в чому полягає суть дисциплінарного проступку, у тому числі, які порушенні питання у зверненнях від 03.02.2019 року, від 12.02.2019 року, від 18.02.2019 року не були вирішенні позивачем, які наслідки настали у зв'язку із вказаними обставинами.
Також у спірному висновку не відображено відомості про документи та матеріали, що підтверджують факт дисциплінарного проступку, наявність/відсутність обставин, що пом'якшують вид дисциплінарного стягнення тощо. Окрім цього, оскаржуваним висновком не встановлено ступінь вини поліцейського, ступінь важкості дисциплінарного проступку тощо.
Отже, суд приходить до висновку, що в оскаржуваному висновку не надано належної оцінки наявності/відсутності дисциплінарного проступку, наслідків такого дисциплінарного проступку, наявність/відсутність обставин, що пом'якшують вид дисциплінарного стягнення тощо, що вказує на не забезпечення відповідачем повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що наказ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві №9 від 29.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників управління поліції» в частині ОСОБА_1 не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює наявність підстав для скасування останнього та задоволення позовних вимог в цій частині.
Як наслідок суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправними дії Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі дії відповідачем здійснено без дотримання принципу обґрунтованості.
Разом з цим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку оскаржуваний висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є документом, який складений за наслідком проведення службового розслідування, що фіксує обставини, які встановлені в ході його проведення. На переконання суду, спірний висновок сам по собі не створює жодних правових наслідків для позивача, а лише відображає обставини перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (позивача).
Таким чином позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 768,40 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ) до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, б. 3-А, код ЄДРПОУ 08805536; адреса для листування: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, б. 15) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку, наказу задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві №9 від 29.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників управління поліції» в частині ОСОБА_1 ;
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, б. 3-А, код ЄДРПОУ 08805536; адреса для листування: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, б. 15) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.).
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда