ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/16172/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ОККО - Бізнес контракт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (далі - позивач та/або ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ») з позовом до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України (далі - відповідач та/або Офіс ВПП, контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України від 27.05.2019 року №0004964808 та стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що акцизний податок на пальне сплачений ним у строки, встановлені Податковим кодексом України, а тому твердження контролюючого органу про порушення ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України є хибним.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник Офісу ВПП вказує, що ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» порушено положення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де він зазначає, що останній день граничного терміну сплати податкового зобов'язання припадав на вихідний день, а фактична сплата здійснена на наступний робочий день, що вказує про відсутність порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
Справа вирішується на підстав наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 76 Податкового кодексу України Офісом ВПП проведено камеральну перевірку дотримання ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платежу «Акцизний податок на пальне», за наслідком якої складено акт від 24.04.2019 року №324/28-10-48-08/33614922 (далі - акт перевірки).
У висновках акту перевірки вказано про порушення позивачем положень пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а саме про несвоєчасну сплату суми боргу у розмірі 233 199,76 грн. по платежу «Акцизний податок на пальне» за березень 2019 року.
Тут і надалі висновки акту перевірки.
На підставі висновків акту перевірку та статті 126 Податкового кодексу України Офісом ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №0004964808, яким до ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» застосовано штраф у розмірі 23 319,98 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Не погоджуючись із спірним рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням ДФС України від 08.08.2019 року №38124/6/99-99-11-06-01-25 останнє залишено без змін, а скаргу без задоволення.
ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд застосовує положення законодавства, яке діяло станом на час їх виникнення та звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В свою чергу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За правилами статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 ПК України регламентовано, що суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання за платежем «Акцизний податок на пальне» встановлено щодо податкового повідомлення-рішення від 28.02.2019 року №0001174807. Граничним строком сплати вказаного грошового зобов'язання є 10.03.2019 року, що не заперечується сторонами. Фактично грошові зобов'язання сплачені позивачем 11.03.2019 року.
Між тим, судом встановлено, що 10.03.2019 року є вихідним днем (неділя).
Відповідно до пункту 49.20 статті 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.
Водночас в Європейській конвенції про обчислення строків (ETS N 76) від 16 травня 1972 року, підписаній державами - членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 визначено, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.».
Як вже було вказано судом вище суму податкового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 233 199,76 грн. з граничним терміном сплати до 10.03.2019 року сплачено ПП «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» 11.03.2019 року, оскільки останній день строку припав на вихідний день (10.03.2019 року - неділя).
Отже, беручи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що позивачем не допущено порушення правил сплати (перерахування) податку, з огляду на що відсутні підстави для притягнення його до відповідної відповідальності у порядку статті 126 ПК України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про невідповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню на його користь із відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
1. Задовольнити позов Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, б. 15-17/18, код ЄДРПОУ 33614922) до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України від 27.05.2019 року №0004964808.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Приватного підприємства «ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, б. 15-17/18, код ЄДРПОУ 33614922) сплачений ним судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя В.І. Келеберда