ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/15109/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач та/або ВКДКА) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2019 року №VI-003/2019.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем порядку прийняття спірного рішення, наявність правових підстав для закриття дисциплінарного провадження щодо нього та прийняття ВКДКА рішення з оцінкою фактів, які виходять за межі компетенції останньої.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом від 27.09.2016 року НОМЕР_1 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого за рішенням Київської міської КДКА від 25.09.2008 року №22-39-23. Робоче місце позивача як адвоката, зазначене в Єдиному реєстрі адвокатів України, знаходиться у місті Києві.
21.06.2018 року до КДКА м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням ним вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
За результатами розгляду перевірки обставин, викладених у згаданій скарзі з урахуванням наданих адвокатом ОСОБА_1 пояснень членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_3 складено довідку від 17.09.2018 року, у якій відображено висновок про наявність ознак вчинення названим адвокатом дисциплінарного проступку та про доцільність порушення щодо нього дисциплінарної справи.
З урахуванням викладеного рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17.09.2018 року №64, зокрема:
- порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 ;
- розгляд дисциплінарної справи призначено на 16.10.2018 року о 10:00 год. в приміщенні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва за адресою: м. Київ вул. Борисоглібська, 3, 2-1 поверх.
За результатами розгляду дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 року №77 дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 закрито.
У подальшому рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2019 року №VI-003/2019 частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 , скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , а дисциплінарну справу щодо названого адвоката направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення їх виникнення та враховує наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (ч. 3 ст. 2 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Частиною 1 статті 52 Закону № 5076-VI регламентовано, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.
Згідно із частиною 4 статті 52 Закону № 5076-VI вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
За правилами частини 5 статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (ч. 8 ст. 52 Закону № 5076-VI).
Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до висновку, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, за наслідком розгляду яких має право, серед іншого направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. Відповідне рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду адвокатом чи особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
Між тим, Рішенням Національної асоціації адвокатів України Рада адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Регламент), який визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.
У відповідності до пункту 1.3 Регламенту для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом, ВКДКА: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; сприяє організації та впровадженню заходів щодо вдосконалення юридичної освіти, розвитку юридичної професії та підвищення кваліфікації адвокатів; взаємодіє з національними та іноземними громадськими організаціями та міжнародними неурядовими організаціями; узагальнює практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів; виконує інші функції, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно із пунктом 3.1 розділу III Регламенту формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.
Положеннями пунктів 3.39-3.43 розділу III Регламенту ВКДКА встановлено, що протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов'язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.
ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об'єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.
Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.
За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право:
- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Відповідно ж до пункту 3.48-3.49 розділу III Регламенту у рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.
У разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Аналіз вказаних положень Регламенту, станом на час подання скарги адвокатом ОСОБА_4 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 дає суду підстави дійти до висновку, що у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
На переконання позивача провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 підлягало закриттю на підставі пункту 3.49 розділу III Регламенту, з огляду на оскарження ним відповідного рішення в межах адміністративної справи №826/17890/18.
Натомість представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що до пункту 3.49 розділу III Регламенту були внесені зміни, які надали право ВКДКА розглядати скаргу у випадку одночасного оскарження відповідного рішення до суду і до ВКДКА внаслідок визначення суб'єктом оскарження ВКДКА органом оскарження.
Оцінюючи доводи сторін в цій частині суд враховує наступне.
Так, дійсно Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №34 внесено зміни до пункту 3.49 розділу III Регламенту, зокрема доповнено його абзацом 2 наступного змісту: «У разі одночасного оскарження одного й того самого рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури різними сторонами (особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та адвокатом) до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб'єкт оскарження).
З аналізу наведеного слідує, що у разі одночасного оскарження одного й того самого рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури різними сторонами (особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та адвокатом) до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб'єкт оскарження).
Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2018 року у справі №826/17890/18 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін щодо оскарження рішень рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17.09.2018 №74 та від 30.10.2018 №77.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року у зв'язку з подачею позивачем заяви про зміну підстав позову призначено судове засідання на 07.02.2019 року.
Наведені обставини свідчать, що станом на час подання належним чином оформленої скарги адвокатом ОСОБА_4 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - 26.12.2018 року (далі - скарга) таке рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва було предметом оскарження в судовому порядку в межах адміністративної справи №826/17890/18.
Отже, суд вважає, що під час розгляду скарги ВКДКА мала керуватися положення пункту 3.49 розділу III Регламенту станом на час подання суб'єктом оскарження відповідної скарги в частині, що стосується наявності правових підстав для закриття провадження.
Більше того суд акцентує увагу на тому, що відповідач листом від 01.04.2019 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із листом №411 для отримання інформації про те, чи перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справа №826/17890/18.
Тобто, станом на 01.04.2019 року ВКДКА мало інформацію щодо можливого перебування у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справи №826/17890/18, яка була підтверджена судом листом від 11.04.2019 року №826/17890/18/5594/19 (надійшов до ВКДКА 15.04.2019 року).
Додатково суд також звертає увагу на те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 року у справі №826/17890/18 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.12.2018 року.
За таких обставини, на переконання суду відповідач не був позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи, у тому числі щодо перебування в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративної справи №826/178902/18 ще 10.12.2018 року, а достеменно їх перевірити 29.03.2019 року, коли такі обставини були йому повідомленні.
Отже, як станом на час подання скарги так і станом на час обізнаності ВКДКА про наявність провадження №826/17890/18 діяв пункту 3.49 розділу III Регламенту у редакції до 12.04.2019 року, який чітко передбачав, що у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач неправомірно застосував положення пункту 3.49 розділу III Регламент у редакції з 12.04.2019 року.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановленні частиною 2 статті 2 КАС України, а тому є протиправним.
Водночас, інші доводи позивача, як підстави для задоволення позовних вимог суд не оцінює по суті, оскільки наведені вище обставини є самостійними та достатніми підставами для висновку про протиправність оскаржуваного рішення.
Разом з тим при вирішенні спору по суті суд вважає вказати також про наступні суттєві обставини у цій справі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №826/17890/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2019 скасовано прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17.09.2018 року № 64.
Визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 року № 77.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №826/17890/18 залишена без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2021 року.
Разом з цим у наведеній постанові суд вказав про наступне: «прийняте дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва рішення 17.09.2018 № 64 про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи, не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів вважає, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 № 77 також підлягає скасуванню, оскільки вище було встановлено протиправність рішення про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи.».
Тобто, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №826/17890/18 визнано протиправним рішенням 17.09.2018 № 64 про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарної справи як такої, у зв'язку із чим і скасовано рішення від 30.10.2018 № 77 про закриття провадження.
Натомість спірним рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2019 року №VI-003/2019 частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 , скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 30.10.2018 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , а дисциплінарну справу щодо названого адвоката направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Приймаючи до уваги наведене у своїй сукупності суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення порушує права та охоронювані інтереси позивача, адже фактично зобов'язує Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва переглянути дисциплінарну справу щодо ОСОБА_1 , протиправність порушення якої, у свою чергу встановлено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №826/17890/18 .
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Одночасно, з приводу клопотання відповідача про витребування належним чином засвідченої копії матеріалів дисциплінарного провадження щодо позивача суд вказує про відсутність такої необхідності, адже відсутність вказаних матеріалів не перешкоджає прийняттю об'єктивного та законного рішення в даній адміністративній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул.. Борисоглібська, б. 3, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214) про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2019 року №VI-003/2019.
3. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда