ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/30059/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заяву відповідача щодо розгляду в порядку загального провадження справи
за позовом:ОСОБА_1
до: Ради адвокатів міста Києва
про:визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Ради адвокатів міста Києва (код ЄДР: 38517528), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невнесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України;
2) зобов'язати відповідача внести зміни до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України відповідно до заяви позивача від 22.04.2021.
Ухвалою судді від 25.10.2021 матеріали залишені без руху. В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.
Ухвалою судді від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги положення п. 10 ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.
22.12.2021 канцелярією суду зареєстрована заява відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження.
Відповідач заперечує проти розгляду справи у спрощеному провадженні одноособово суддею без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.
У клопотанні заявник наводить обставини взаємовідносин сторін та внутрішніх справ органів адвокатури. Вважає, що з 08.10.2016 склад ради під головуванням Рафальської І.В. у зв'язку з відсутністю повноважень не мав права прийняти рішення про видачу особі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, приймати присягу у адвокатів, видавати жодних документів, а також не мала повноважень технічного доступу вносити відомості до ЄРАУ.
Додає, що РАмК рішення від 08.02.2018 № 7 про видачу позивачу свідоцтва не приймала і свідоцтво не видавала. Відтак, вважає, що позивач не є особою, яка має право здійснювати адвокатську діяльність, не є адвокатом.
В контексті наведеного заявник також наводить положення профільного законодавства та вважає, що вимоги позивача не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам взаємовідносин.
Тобто, по суті, у заяві наводяться аргументи та доводи, що стосуються суті спору, а не формату розгляду справи.
Між тим, заявник зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для РАмК.
Додає, що існує серйозна та обґрунтована зацікавленість суспільства до справи.
Також заявник дає настанови, що пріоритетним у справі є безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи викладене, заявник заявляє, що дана справа не може бути віднесена до справ незначної складності і не може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання і РАмК заперечує щодо розгляду справи одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з цим, суд повторно звертає увагу на те, що формат провадження визначений відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України ("інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження"), чим і керувався суд у даній справі.
Суд роз'яснює, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Між тим, дана категорій справ не належить до категорій справ у спорах, які визначені у ч. 4 ст. 257 КАС України та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також, дані справи не визначені у ч. 4 ст. 12 КАСУ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.
У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України (щодо вирішення судом питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження), вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
У даному випадку відповідач не навів вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.
Доводи заявника носять загальний характер, аргументи в обґрунтування поданої заяви є доволі гіпотетичними.
У той же час, дослідивши клопотання відповідача та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача.
Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідача у виконанні обов'язку, визначеного ч 2. ст. 77 ККС України.
Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановленню обставин у справі.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).
Сприйняття відповідачем справи як складної, само по собі не свідчить про складність справи для суду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне.
Окремо суд звертає увагу заявника, що відповідно п. 6.2. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», бланки документів повинні мати такі поля у міліметрах: 30 - ліве; 10 - праве; 20 - верхнє та нижнє, що у даному випадку не дотримано, у зв'язку з чим суд пропонує у подальшому дотримуватись вказаних вимог для цілей прийняття цих документів до розгляду та для належного формування справи.
Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Ради адвокатів міста Києва від 17.12.2021 про розгляд справи за правилами загального провадження.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кармазін