ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 826/2449/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області про зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Прокуратури Київської області (далі - відповідач) та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської області №26-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.11.2012 року в частині оголошення догани заступнику прокурора м. Біла Церква Київської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 ;
- стягнути з Прокуратури Київської області суми премій та надбавки, не нараховані та невиплачені ОСОБА_1 у зв'язку з наказом прокурора Київської області №26-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.11.2015 року;
- зобов'язати Прокуратуру Київської області здійснити перерахунок суми виплати за невикористану відпустку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2016 року відкрито провадження у справі №826/2449/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2016 року призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі №826/2449/16 до одержання Окружним адміністративним судом міста Києва результатів експертизи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2019 року поновлено провадження в адміністративній справі №826/2449/16.
В судовому засіданні 24.10.2019 року судом ухвалено про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Київської області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Київської області №26-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.11.2012 року в частині оголошення догани заступнику прокурора м. Біла Церква Київської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 та стягнення з Прокуратури Київської області суми премій та надбавки, не нараховані та невиплачені ОСОБА_1 у зв'язку з наказом прокурора Київської області №26-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.11.2015 року залишено без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає про те, що відповідачем порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення, жодних пояснень щодо обставин зазначених наказі прокурора Київської області №26-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.11.2015 року ним не надавались, а відповідачем не відбирались.
Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву (т. 3, а.с. 1-65) у яких він, серед іншого зазначає, що позовні вимоги в частині здійснення перерахунку суми виплати за невикористану відпустку не пов'язані із наслідками оскаржуваного наказу. Також представник відповідача стверджує про порушення позивачем строків звернення до суду, у зв'язку із чим клопотав суд залишити позовну заяву без розгляду.
Позивачем подано до суду додаткові пояснення від 06.11.2019 року, у яких він вказує, що відповідачу було відомо про порушення, які нібито ним допущено ще 09.10.2012 року, а оскаржуваний наказ було видано більше ніж через місяць після виявлення порушення. Разом з цим позивач наполягає на відсутності обставин неналежного виконання ним обов'язків.
З урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, вирішенню по суті підлягають позовні вимоги про зобов'язання Прокуратуру Київської області здійснити перерахунок суми виплати за невикористану відпустку.
Справи вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Прокуратури Київської області від 12.11.2012 року №26к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано за неналежне виконання службових обов'язків, істотні недоліки та прорахунки в організації з питань представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді заступнику прокурора міста Біла Церква Київської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 оголосити догану.
Наказом Прокуратури Київської області від 03.08.2015 року №12к наказано за порушення Присяги працівник прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури заступника прокурора м. Біла Церква Київської області радника юстиції ОСОБА_1 звільнити із займаної посади.
На переконання позивача відповідачем не вірно здійснено перерахунок сум виплати за невикористану відпустку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи встановлені Законом України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР).
Згідно з частиною 3 статті 2 Закону № 504/96-ВР право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Відповідно до частин 1, 4 статті 24 Закону № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Положення частин 1, 4 статті 24 Закону № 504/96-ВР кореспондуються із положеннями частин 1 ,4 статті 83 Кодексу законів про працю України.
Статтею 3 Закону № 504/96-ВР передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
При цьому, виплата роботодавцем працівнику грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку при звільненні з роботи є однією із основних державних соціальних гарантій працівників, закріпленою на законодавчому рівні нормами Закону № 504/96-ВР та Кодексу законів про працю України.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем не наведено жодних обставини та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження виплати йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки в меншому розмірі, як і не надано відомостей про розмір виплаченої компенсації.
Варто відмітити, що в даному випадку виплата компенсації за невикористанні дні відпустки здійснювалась відповідачем з урахуванням наявності наказу Прокуратури Київської області від 03.08.2015 року №12к про звільнення позивача із займаної посади.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з цим, зважаючи на те, що матеріали справи не містять в собі жодних належних та достатніх доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні) до Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, б. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) про зобов'язання Прокуратуру Київської області здійснити перерахунок суми виплати за невикористану відпустку відмовити повністю.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда