ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/21883/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач 1), Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладенні у листах №2600-0307-8/52222 від 29.04.2020, №17491-17531/К-02/8-2600/20 від 07.08.2020 щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького Апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-55;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату з 18.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку суддівської винагороди, визначеного у довідці Донецького Апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-55 з урахуванням раніше виплаченої суми;
В обгрунтування позовних вимог вказано, що 02.11.2006 постановою Верховної Ради України №310-v, ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з виходом у відставку. З 2007 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
Зазначено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-55 про розмір суддівської винагороди, визначеної станом на 18.02.2020 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте позивачем було отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листами №2600-0307-8/52222 від 29.04.2020, №17491-17531/К-02/8-2600/20 від 07.08.2020, якими останньому відмовлено в перерахунку щомісячного довічного утримання та вказано, що розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, після 18.02.2020 не змінювався, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку.
Позивач вважає відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку щомісячного довічного утримання безпідставними, незаконними та такими, що порушують її права.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів надати відзив на позовну заяву.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 26.10.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у спірних правовідносинах є правомірними та відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах своєї компетенції.
Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач 2 не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
За посиланням позивача та що не заперечено відповідачем, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявами про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-55 про розмір суддівської винагороди, визначеної станом на 18.02.2020 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З наявної в матеріалах справи довідки вбачається, що вона видана ОСОБА_1 відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, та на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Листами від 29.04.2020 №2600-0307-8/52222 та від 07.08.2020 №17491-17531/К-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що «рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 пункт 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). До 18.02.2020 року - дати ухвалення зазначеного Рішення Конституційного Суду України - положення пункту 25 розділу XII Закону № 1402, згідно з якими розмір суддівської винагороди судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання або не був призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом № 1402, визначається відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453), були чинними. Згідно з частиною третьою статті 133 Закону № 2453 та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом. З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402- у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За перерахунком Ви звернулись 28.02.2020 р. та 05.03.2020 р. До заяв надали довідки від 25.02.2020 р. № 06-47-34 та від 27.02.2020 р. № 06-47-55, видані Донецьким Апеляційним господарським судом, про розмір суддівської винагороди, визначений станом на 18.02.2020. Оскільки, відповідно до норм статті 142 Закону №1402 розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 не змінювався, відсутні підстави для проведення перерахунку.»
Позивач вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку щомісячного довічного утримання безпідставною, незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції України).
Згідно статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією законами України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).
Конституційний Суд України в Рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому пункт 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, який передбачав, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), виключений з 01.01.2020 на підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування".
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Однак Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.
У зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Згідно з частиною першою статті 91 Закону України 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 обумовлено, що положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набула право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.
Суд наголошує, що зміна з 01.01.2020 розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених прав у зв'язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.
Отже, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19.02.2020, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020.
Аналогічний правовий висновок викладений в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №620/1116/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листами від 29.04.2020 №2600-0307-8/52222 та від 07.08.2020 №17491-17531/К-02/8-2600/20 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є протиправним.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлених листом від 29.04.2020 №2600-0307-8/52222 та від 07.08.2020 №17491-17531/К-02/8-2600/20 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького Апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-55, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі..
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформленими листами від 29.04.2020 №2600-0307-8/52222 та від 07.08.2020 №17491-17531/К-02/8-2600/20 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ. вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького Апеляційного господарського суду від 27.02.2020 №06-47-55, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.