Справа № 740/4128/21
Провадження № 2/740/1180/21
24 грудня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
установив:
У провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області перебуває вказана справа. Судові засідання у справі неодноразово знімалися з розгляду та відкладалися з різних причин, востаннє - на 24 грудня 2021 року, 11-00 год.
Судове засідання відкладено на 19 січня 2022 року, 15-00 год. для повторного виклику в судове засідання позивача для надання особистих пояснень відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
У справі міститься заява позивача про застосування заходів процесуального примусу до відповідача з тих підстав, що 02 вересня 2021 року він отримав поштове відправлення з описом вкладення від ОСОБА_2 , згідно з яким вкладення мають наступні найменування: відзив на позовну заяву, копія паспорту та РНОКПП, компакт-диск, заява про виклик свідків, роздруківки. Фактично поштове відправлення складається з шістьох копій відзиву на позовну заяву від 31.08.2021 у справі № 420/438/19 та музичний компакт-диск, що не стосується цієї справи. При цьому не вказано, в якій саме справі надсилаються документи, будь-яких інших відправлень від відповідача позивач не отримував. Позивач зазначив, що у разі невідповідності змісту відзиву на позовну заяву та додатків до нього, наданих відповідачем до суду змісту копії відзиву на позовну заяву, направленого позивачу поштовим відправленням, дії відповідача з невиконання процесуальних обов'язків позбавляють позивача передбаченого законом права та можливості надати відповідь на відзив та є підставою для застосування до відповідача заходів процесуального примусу.
Разом з цим у справі міститься заява відповідача, в якій він заперечив проти задоволення заяви позивача про застосування до нього заходів процесуального примусу, вважаючи заяву необґрунтованою, та просив відмовити в її задоволенні. Надав докази повторного направлення позивачу відзиву з додатками.
Перевіривши зміст заяв сторін, матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Цивільне процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.
Права та обов'язки учасників справи регламентовані ст. 43 ЦПК України.
За положеннями ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
З аналізу наведених норм убачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи. Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи, як зловживання правами.
Перевіривши матеріали справи, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу, а тому в задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись ст. 143, 148 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до відповідача ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Шевченко