Справа № 367/5766/21
Провадження № 2-з/367/805/2021
Іменем України
про забезпечення позову
23 грудня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищевказана заява.За змістом поданої заяви заявник просить суд заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:014:0249, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0200 га, житлового будинку загальною площею 113,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2193096632109. Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:014:0249, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0200 га та житловий будинок загальною площею 113,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2193096632109
Заява мотивована по тим підставам, що Ірпінським міським судом Київської області розглядається дана цивільна справа щодо визнання особистою власністю нерухомого майна - будинку та земельної ділянки, набутих під час шлюбу, в межах якої подана також зустрічна позовна заява відповідача про поділ майна, набутого під час шлюбу, предметом якого є поділ нерухомого майна та грошових коштів, отриманих первісним позивачем від продажу рухомого майна, здійсненого без згоди колишньої дружини. Зустрічна позовна заява подана до суду, проте через неявку сторони позивача питання про її прийняття не вирішено судом без з'ясування думки інших учасників справи.
Серед обставин, на які посилається ОСОБА_1 є відчуження автомобіля,
придбаного у шлюбі без її відома та згоди вже після припинення шлюбних відносин, що стало
підставою для подання вимоги про стягнення половини вартості такого автомобіля. При цьому, на
момент підготовки та подання зустрічного позову у позивача за зустрічним позовом були підозри, що автомобіль, який був завезений колишнім чоловіком та розмитнений на території України вперше і мав єдину реєстрацію в Україні був відчужений, оскільки як надано суду фото-докази, були змінені державні реєстраційні номерні знаки. Це свідчить, що ОСОБА_2 , після того, як ОСОБА_1 виїхала зі спільного помешкання у м. Ірпінь та сторони припинили проживати разом, вирішив не ділити спільний автомобіль, здійснивши його переоформлення (відчуження). Тому позивачем за зустрічним позовом було направлено запит та отримано відповідь, що вказаний автомобіль мав 2 власників. При реєстрації ТЗ на себе, було отримано інформацію, що відбулась перереєстрація транспортного засобу на нового власника по договору укладеному в Територіальному сервісному центрі, тобто колишній чоловік позивача за зустрічним позовом без її згоди вчинив правочин, за яким відбулось відчуження вказаного транспортного засобу, набутого у шлюбі. Адже до цього такий автомобіль був вперше зареєстрований в Україні та мав єдиного власника - ОСОБА_2 . Наявність відомостей в реєстрі про другого власника свідчить про перереєстрацію автомобіля на іншу особу.
Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_2 , намагаючись ухилитись від поділу майна подружжя, здійснив відчуження транспортного засобу, що є спільним майном, порушивши права позивача за зустрічним позовом, що і стало підставою для подання зустрічної позовної заяви по стягнення вартості проданого транспортного засобу.
Також вказає, що ОСОБА_2 не визнає і того факту, що і нерухоме майно було придбано та створено під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя та спільних зусиль.
Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати, що в подальшому з боку ОСОБА_2 можуть бути вчинені дії і з відчуження нерухомого майна, титульним власником якого він є, або вчинено інші дії, за яких буде утруднено чи унеможливлено захист прав ОСОБА_1 та виконання майбутнього рішення суду.
Так, наприклад, ОСОБА_2 може надати штучні угоди про отримання коштів у борг з передачею вказаного нерухомого майна у заставу. В подальшому, у випадку задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею частки у праві власності на спірне нерухоме майно вона буде вимушена оскаржувати такі угоди, захищаючі свої права та ініціюючи нові судові процеси. Це в свою чергу може потягти нові судові спори. Також, зазначає про те, що у випадку відчуження такого нерухомого майна, ОСОБА_1 буде змушена подавати нову заяву з новими вимогами про оскарження укладеного правочину без її відома та згоди. Все це в свою чергу призведе до залучення нового учасника справи, затягування строків судового розгляду та навантаження справи додатковими доказами та процесами. Зазначене не відповідає не тільки критеріям своєчасного розгляду справи, але й порушить вимоги процесуальної економії та навантаження на суд, суттєво ускладнить справу, предмет доказування та порядок з'ясування обставин. В той же час звертає увагу, що спільне рухоме майно частково вже відчужено ОСОБА_2 (автомобіль), а щодо придбаного рухомого майна у будинку та проведення у ньому ремонту, профінансованих саме ОСОБА_1 , взагалі замовчує, намагаючись привласнити собі те, що придбавалось у шлюбі. Все це вже свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_2 . А у сукупності всіх факторів дає підстави вважати, що отримавши зустрічну позовну заяву та докази у справі вчинить дії з відчуження нерухомого майна або накладення на нього обтяжень. Саме тому вважає за необхідне до розгляду справи по суті та набрання чинності рішенням суду вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та оголошення заборони на вчинення реєстраційних дій. Такий захід забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам, адже покликаний зберегти стан речей, який існує на момент виникнення спору без необхідності вчинення додаткових дій. І оскільки щодо спірного нерухомого майна є спір між сторонами, ініційований позивачем, такий захід забезпечення позову не вплине на позивача та не завдасть йому шкоди. Позивач користується спірним майном самостійно, арешт та заборона на проведення реєстраційних дій щодо такого майна не створить перешкоди у такому користуванні, заборонивши виключно повноваження розпоряджатись таким майном.
Також зазначає, що титульним власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_2 , що надає йому формальну можливість укладати угоди, за якими відбувається відчуження або накладаються обтяження. Разом з тим, звертає також увагу, що реєстрація будинку права власності відбулась на ОСОБА_2 як на новостворене майно, яке фінансувалось подружжям, без укладення правочину, за яким отримується згода іншого подружжя. А тому відсутність таких відомостей у нотаріуса чи реєстратора може мати наслідком формальне упущення цього факту, особливо рахуючи, що сторони скоро отримають рішення про розірвання шлюбу, і здійснення відчуження чи проведення реєстраційних дій без відома та згоди ОСОБА_1 , яка є учасником спору щодо такого нерухомого майна, буде значно легшим для первісного позивача та титульного власника.
З урахуванням наведеного, заявник стверджує, що у разі відчуження у будь-який спосіб відповідачем за зустрічним позовом спірного нерухомого майна на користь інших осіб, це може істотно ускладнити виконання рішення суду в даній справі та поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, у разі задоволення позовних вимог.
Такий спосіб забезпечення позову матиме тимчасовий характер та буде існувати на час розгляду справи у суді, і після набрання законної сили рішенням суду припинить свою дію, забезпечивши захист інтересу особи, на чию користь буде ухвалене судове рішення. Звертає увагу, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. І оскільки ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на частину у спірному нерухомому майні, то такий захід має зберегти можливість виконання рішення суду у випадку його задоволення. Крім того, вважає, що станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, відсутні підстави, за наявності яких законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення Крім того, вартість майна є значною для обох сторін, що випливає з самих позовних вимог ОСОБА_2 , який оцінив будинок і ділянку у більше ніж 100 000 доларів США, хоча насправді вартість складає більше, оскільки відповідачка не погоджується з такою оцінкою. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 проживає разом зі своєю неповнолітньою дитиною у своєї матері, бабусі дитини, не маючи власного помешкання, залишивши користуватись спільним майном колишньому чоловіку з метою уникнення конфліктів при дитині, такий порядок та стан речей може значно відобразитись на правах не тільки самої ОСОБА_1 , але й дитини. Тривалий період компенсації вартості її частки не дозволить отримати належну заміну для забезпечення власних житлових потреб.
Акцентує увагу на тому, що забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача за зустрічним позовом, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Таким чином, виходячи з ціни позову, а також враховуючи предмет позовних вимог, аргументи позивача на обґрунтування зустрічної позовної заяви, вважає, що невжиття запропонованого позивачем заходу забезпечення позову дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача за зустрічним позовом, за захистом яких вона звернулася до суду після оскарження та невизнання її прав на спірне майно колишнім чоловіком.
В судове засідання сторони не викликалися.
Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява підлягає до задоволення у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, одними із видів забезпечення позову є накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Судом встанволено, що в провадженні суду перебуває цивільна спарва за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю. Предметом спору є визнання особистою власністю нерухомого майна - будинку та земельної ділянки, набутих під час шлюбу, в межах якої подана також зустрічна позовна заява відповідача про поділ майна, набутого під час шлюбу, предметом якого є поділ нерухомого майна та грошових коштів, отриманих первісним позивачем від продажу рухомого майна, здійсненого без згоди колишньої дружини.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка кадастровий номер 3210900000:01:014:0249, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, враховуючи наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на майно, яке виступає предметом спору за даним позовом.
Підстав, які б визначали необхідність обов'язково застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суддя
Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та будь яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:014:0249, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0200 га, житлового будинку загальною площею 113,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2193096632109.
Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:014:0249, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0200 га та житловий будинок загальною площею 113,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2193096632109.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий