Справа № 738/1466/21
№ провадження 1-в/738/196/2021
20 грудня 2021 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про звільнення особи від відбування покарання за хворобою,
за участю: секретарів судового засіданняОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
учасників судового розгляду: прокурораОСОБА_6 ,
захисникаОСОБА_2 ,
засудженогоОСОБА_3 ,
В С Т А H О В И В:
1.Суть питання, що вирішується ухвалою.
25 листопада 2021 року ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про звільнення особи від відбування покарання за хворобою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2021 року.
До притягнення до кримінальної відповідальності, ухвалення судом обвинувального вироку, ОСОБА_3 захворів на тяжку хворобу - «переферичний рак верхньої долі правої легені (рТ2NxMx)». Під час лікування у Львівській багатопрофільній лікарні № 19 ОСОБА_3 встановлений діагноз «рецидив навколо культі верхньочасткового бронха з вторинним МТS ураженням паренхіми нижньої частки, вторинна середньостінна та бронхопульмональна лімфаденопатія, емфізематозні та пневмофіброзні зміни паренхіми обох легень, додаткові дольки селезінки, дегенеративні зміни грудного та поперекового відділів хребта, що є новоутворенням ІV стадії».
Діагноз ОСОБА_3 входить до Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
Захисники ОСОБА_3 зверталися до філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України в Одеській області», ДУ «Одеський слідчий ізолятор» щодо проведення медичних обстежень, забезпечення надання належної медичної допомоги ОСОБА_3 , але відповіді не надані.
Належна медична допомога ОСОБА_3 не надається, не проводяться комісія та обстеження для подання його документів на звільнення.
Захисник, посилаючись на статтю 84 КК України, статтю 152 КВК України, статті 9, 206, 537 КПК України просить:
-довести до відома Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації Міністерства юстиції, а також керівника прокуратури Менського району Чернігівської області, з метою належного реагування, призначення та проведення медичного обстеження засудженому ОСОБА_3 ; призначення та проведення медичного огляду засудженому ОСОБА_3 лікарсько-консультативною комісією закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної чи комунальної форм власності з метою встановлення або спростування факту наявності захворювання, яке підпадає під Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затверджений Наказом Міністерства Юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572;
-зобов'язати начальника філії Центра охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Чернігівській області ОСОБА_7 забезпечити додержання прав засудженого ОСОБА_3 , шляхом проведення медичного огляду лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я ДКВС на предмет надання висновку для підтвердження та встановлення діагнозу, який є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання;
-звільнити ОСОБА_3 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2021 року, від відбування покарання за хворобою (том 1 арк. с. 1-6, 45-49).
2.Виклад позиції учасників судового провадження.
Під час розгляду клопотання, 17 грудня 2021 року від захисника засудженого ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення медичного обстеження і огляду лікувально-консультативною комісією, у якому зазначено, що 08 грудня 2021 року КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології» надало консультативний висновок, відповідно до якого ОСОБА_3 встановлений діагноз «рТ2 N0 M0 рак верхньої частки правої легені І В стадія», з яким ОСОБА_3 не погоджується. Захисник 16 грудня 2021 року звернулась до директора ДУ ЦОЗ ДКВС України у Чернігівській області з проханням направити для обстеження засудженого ОСОБА_3 до КНП «Київський клінічний онкологічний центр», на що надана відповідь про те, що надання медичної допомоги засудженому за територіальністю, вирішується за погодженням з Департаментом з питань виконання кримінальних покарань або за ухвалою суду. Захисник, посилаючись на положення пункту 14 частини першої статті 537 КПК України, просить зобов'язати уповноважених службових осіб філії ЦОЗ ДКВС України у Чернігівській області організувати направлення та забезпечити проведення обстеження засудженого ОСОБА_3 у КНП «Київський клінічний онкологічний центр» (том 1 арк. с. 181-188).
Засуджений, захисник підтримали просили задовольнити усі клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотань.
Представник установи виконання покарання в судове засідання не з'явився.
3.Встановлені судом обставини.
Суд встановив, що вироком Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2020 року ОСОБА_3 засуджено за частиною третьою статті 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з позбавленням права обіймати посаду судді та будь-які посади в правоохоронних органах на строк три роки, з конфіскацією всього належного йому майна (том 1 арк. с. 223-254).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2021 року вирок суду першої інстанції змінено, пом'якшено ОСОБА_3 призначене за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України основне покарання до 5 років позбавлення волі, в решті вирок залишено без змін (том 2 арк. с. 1-37).
Згідно з постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року, вирок Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2020 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2021 року щодо ОСОБА_3 змінені, виключено із мотивувальних частин вказаних судових рішень посилання як на докази на протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 18 березня 2019 року та 29 березня 2019 року, в іншій частині вирок та ухвала залишені без зміни (том 2 арк. с. 38-49).
Засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 22 березня 2021 року, у Державній установі «Менська виправна колонія (№ 91) » відбуває покарання з 01 грудня 2021 року (том 1 арк. с. 79-80).
Згідно із копією виписки № 510 із медичної карти стаціонарного хворого від 04 листопада 2021 року, яка надана захисником, вбачається, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 15 вересня 2021 року до 04 листопада 2021 року в Львівській багатопрофільній лікарні № 19 філії ЦОЗ ДКВС України у Львівській області, засудженому ОСОБА_3 встановлений діагноз «центральний рак верхньої частки правої легені, правобічна верхньочасткова лобуктомія 13 листопада 2021 року, продовження захворювання, Т2N2M1, метастазування в лімфовузли середостіння і нижню частку правої легені, ІУ стадія, ІУ клінічна група, ДН ІІ ступеню» (том 1 арк. с. 99-100).
В матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_3 щодо його стану здоров'я наявні:
-медичний висновок лікаря Одеської міської медичної частини № 21 філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області від 19 квітня 2021 року, № 452/МИ/21, у якому, зокрема зазначено діагноз «немілкоклітинний рак правої легені, Т2NОMОІВ» (том 1 арк. с. 82);
-вимога на госпіталізацію від 19 квітня 2021 року, № 452/МИ/21 стосовно планової госпіталізації засудженого ОСОБА_3 до Львівської багатопрофільної лікарні № 19 філії ЦОЗ ДКВС України у Львівській області з приводу клінічного діагнозу «немілкоклітинний рак правої легені, Т2NОMОІВ» (том 1 арк. с. 81);
-наряд на направлення засудженого на госпіталізацію до лікарняного закладу від 21 квітня 2021 року № 3/1-7994/Ір, яким направлено засудженого ОСОБА_3 для проходження планового лікування до Львівської багатопрофільної лікарні № 19 філії ЦОЗ ДКВС України у Львівській області з приводу клінічного діагнозу «немілкоклітинний рак правої легені, Т2NОMОІВ» (том 1 арк. с. 83-84).
У відповідь на запити, які здійснив Менський районний суд Чернігівської області під час розгляду клопотань захисника ОСОБА_2 , від начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Чернігівській області та надійшли повідомлення від 06 грудня 2021 року № 1438/ЧГ-21, у яких зазначено, що лікарсько-консультативні комісії лікувальних закладів ДКВС України в структуру філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Чернігівській області не входять, в медичних частинах філії не створюються, при вивченні медичної документації засудженого ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_3 не розглядався лікарсько-консультативною комісією, перебуваючи в Львівській багатопрофільній лікарні № 19 філії ЦОЗ ДКВС України у Львівській області, медичний огляд лікарсько-консультативною комісією в закладах охорони здоров'я ДКВС - не проводився (том 1 арк. с. 87, 88, 93, 95, 111).
До клопотання захисника не додано та в матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_3 відсутні: відомості про здійснення медичного огляду лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України; висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб.
4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується щодо клопотань захисника: про доведення до відома Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації Міністерства юстиції, керівника прокуратури Менського району Чернігівської області з метою належного реагування, призначення та проведення медичного обстеження засудженому ОСОБА_3 ; про зобов'язання начальника Філії Центра охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Чернігівській області забезпечити додержання прав засудженого ОСОБА_3 шляхом проведення медичного огляду лікарською-консультативною комісією закладу охорони здоров'я ДКВС; про зобов'язання уповноважених службових осіб філії ЦОЗ ДКВС України у Чернігівській області організувати направлення та забезпечити проведення обстеження засудженого ОСОБА_3 у КНП «Київський клінічний онкологічний центр».
Частиною першою статті 537 КПК України визначено вичерпний перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, в тому числі, згідно з пунктом 13-1 частини першої цієї статті, суд має право вирішувати питання про оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.
Згідно із частиною другою статті 537 КПК України, оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи попереднього ув'язнення здійснюється в порядку, встановленому для пункту 13-1 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини дев'ятої статті 539 КПК України, розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Окружним адміністративним судам, згідно вимог частини 2 статті 20 КАС України, підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту клопотань вбачається, що захисник ОСОБА_2 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 , фактично оскаржує дії начальника та службових осіб Філії Центра охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Чернігівській області, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації Міністерства юстиції щодо ненадання необхідної медичної допомоги засудженому ОСОБА_3 , просить зобов'язати начальника та службових осіб філії ЦОЗ ДКВС у Чернігівській області організувати обстеження та надання медичної допомоги ОСОБА_3 .
Отже, у Менського районного суду Чернігівської області, як суду загальної юрисдикції, відсутні правові підстави для розгляду клопотань захисника ОСОБА_2 згідно з положеннями статтей 537, 539 КПК України, оскільки фактично у клопотаннях висунуті вимоги, які необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 : про доведення до відома Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації Міністерства юстиції, керівника прокуратури Менського району Чернігівської області з метою належного реагування, призначення та проведення медичного обстеження засудженому ОСОБА_3 ; про зобов'язання начальника Філії Центра охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Чернігівській області забезпечити додержання прав засудженого ОСОБА_3 шляхом проведення медичного огляду лікарською-консультативною комісією закладу охорони здоров'я ДКВС; про зобов'язання уповноважених службових осіб філії ЦОЗ ДКВС України у Чернігівській області організувати направлення та забезпечити проведення обстеження засудженого ОСОБА_3 у КНП «Київський клінічний онкологічний центр».
Також суд вважає необхідним роз'яснити захиснику ОСОБА_2 , що вона не позбавлена можливості оскаржити в порядку адміністративного судочинства рішення, дії чи бездіяльність уповноважених осіб Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації Міністерства юстиції, Філії Центра охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Чернігівській області, як такі, що порушують права засудженого ОСОБА_3 .
Кримінальний процесуальний закон не врегульовує випадки постановлення ухвали про залишення без розгляду клопотань, які подані в порядку статтей 537, 539 КПК України, але ухвалення судового рішення у такій формі не суперечить положенням статтей 2 та 7 КПК України, відповідає вимогам розумності й справедливості та не перешкоджає заявнику звернутися з вимогами, які викладені у клопотаннях, до суду в порядку адміністративного судочинства.
5.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується щодо клопотання про звільнення особи від відбування покарання за хворобою.
Відповідно до пункту шостого частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
Звільнення засудженого за хворобою є однією з підстав звільнення, серед тих, що визначені у статті 152 КВК України.
Виходячи з прийнятих класифікацій, звільнення за хворобою відноситься до дострокових підстав звільнення, яка безпосередньо пов'язана зі станом здоров'я засудженого. У контексті кримінально-виконавчого права цей вид звільнення полягає у здійснені кримінально-виконавчою установою або органом певної діяльності, спрямованої на збір та подання до суду документів, які свідчать про наявність у засудженого хвороби, що перешкоджає відбуванню покарання і про поведінку і становище засудженого під час відбування покарання.
Відповідно до частини 2 статті 84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
З аналізу наведеної норми вбачається, що звільнення засудженого від покарання у зв'язку із тяжкою хворобою є правом, а не обов'язком суду. При цьому наявність тяжкого захворювання не є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування покарання. Суд повинен враховувати тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини.
Згідно з роз'ясненнями у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8, факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання. Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків.
Порядок підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою визначений у розділі VI Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України 15 серпня 2014 року № 1348/5/572 (далі - Порядок)
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VI Порядку, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку. Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), а у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров'я ДКВС, медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності після обов'язкового лікування і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров'я ДКВС або закладів охорони здоров'я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку, за наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров'я ДКВС. Завідувач закладу охорони здоров'я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії. З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку (далі - висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб).
Отже, обов'язковою умовою для вирішення питання стосовно звільнення особи від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі є наявність висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб.
Приписи частини 2 статті 84 КК України, передбачають, що підставою для звільнення засудженого від покарання є не лише наявність тяжкого захворювання, а й те, що таке захворювання перешкоджає відбуванню покарання, тому сторона провадження, яка звернулась до суду з клопотанням про звільнення особи від відбування покарання за хворобою, відповідно до положень статті 22 КПК України, повинна довести цю обставину.
Суд встановив, що до клопотання про звільнення особи від відбування покарання за хворобою не доданий висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_9 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, за формою, наведеною в додатку 14 до Порядку.
У матеріалах особової справи відсутні відомості про те, що стосовно ОСОБА_9 був проведений медичний огляд лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України, також на запити суду надійшли відповіді, що стосовно ОСОБА_9 огляд лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України не здійснювався.
З огляду на викладене, суд вважає, що на час розгляду клопотання захисника, передбачені чинним законодавством України, підстави для звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання за хворобою відсутні.
Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання захисника про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання за хворобою, оскільки заявник клопотання не надав висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, складеного у формі та за процедурою, визначеними в Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.
Керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про доведення до відома Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації Міністерства юстиції, керівника прокуратури Менського району Чернігівської області з метою належного реагування, призначення та проведення медичного обстеження засудженому ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про зобов'язання начальника Філії Центра охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України в Чернігівській області забезпечити додержання прав засудженого ОСОБА_3 шляхом проведення медичного огляду лікарською-консультативною комісією закладу охорони здоров'я ДКВС - залишити без розгляду.
Клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про зобов'язання уповноважених службових осіб філії ЦОЗ ДКВС України у Чернігівській області організувати направлення та забезпечити проведення обстеження засудженого ОСОБА_3 у КНП «Київський клінічний онкологічний центр» - залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про звільнення особи від відбування покарання за хворобою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 24 грудня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1