Справа № 350/1048/21
Номер провадження 2-а/350/15/2021
24 грудня 2021 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М. В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Калуського РВП рядового поліції Скусяка Миколи Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії БАБ № 962000 від 12 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до вищезазначеної постанови, він, начебто, 12.06.2021 року в м. Долина по вул. Богдана Хмельницького керував автомобілем у якого на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування, а саме затоновано задні габаритні вогні. Вважає, що постанова винесена незаконно, оскільки такі фари офіційно встановлюються на Шкода Октавія А5, даний автомобіль придбаний в Німеччині та пройшов сертифікацію на території України. Дані фари є незатонованими, а просто темного кольору з встановленими світло діодами.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо не вважає себе винним. Постанова серія БАБ № 962000 від 12 червня 2021 року є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, відсутністю події адміністративного правопорушення.
У судове засідання позивач не прибув, направив суду заяву, в якій заявлений адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглянути у його відсутності.
Відповідачі в судове засідання також не з'явилися, про необхідність прибути до суду повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити повністю у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю. 12.06.2021 в ході патрулювання та виконання службових обов'язків поліцейським СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Скусяк Микола Миколайович виявив автомобіль «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_1 , який рухався по вул. Б. Хмельницького в м. Долина із нанесенням на задніх розсіювачах світлових приладів тонування або покриття, що зменшує прозорість чи світлопропускання, а саме затоновані задні габаритні вогні, чим порушив п. 31.4.3 Ґ ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 статті 121 КУпАП, поліцейським було роз'яснено позивачу його права як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268, 289 КУпАП (від підпису про роз'яснення прав відмовився, про що зроблено відмітку п. 8 Постанови), заслухавши пояснення позивача та відповідно до вимог ст.ст.278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову серії БАБ № 962000 від 12.06.2021р. у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу, в отримання копії постанови позивач відмовився. Копія постанови надіслана рекомендованим листом № 9503 від 14.06.2021. З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, було скеровано запит №400 до УІАП ГУНП в Івано-Франківській області, з метою встановлення чи притягався ОСОБА_1 раніше за аналогічні адміністративні правопорушення. Наданою відповіддю УІАП ГУНП №1450 встановлено, що ОСОБА_1 30.07.2020 року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, керуючи тим самим автомобілем, що й тепер, а саме: «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , в якому на задніх габаритних вогнях було нанесено тонувальний матеріал, який наносити на світлові прилади заборонено. З огляду на вищезазначене, слід звернути увагу суду на те, що ОСОБА_1 , керуючи тим самим автомобілем, 30.07.2020 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Технічну не справність ТЗ - «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме тонування задніх габаритних вогнів до теперішнього часу (часу складання оскаржуваної постанови від 12.06.2021) не усунув, з огляду на вище зазначене, поліцейським правомірно було винесену постанову. Просив у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.ст.245, 246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до постанови серії БАБ № 962000 по справі про адміністративне правопорушення від 12 червня 2021 року, яка винесена поліцейським СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Скусяк Миколою Миколайовичем, ОСОБА_1 , по вул. Б. Хмельнимцького в м.Долина керував автомобілем «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , у якого на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує прозорість чи світлопропускання, а саме затоновані задні габаритні вогні, чим порушив п. 31.4.3 Ґ ПДР України, за що його визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та піддано штрафу у сумі 340 гривень (а.с.5).
Позивач стверджує, що він не наносив жодного тонування на світлові прилади, а поліцейський не здійснював відповідну перевірку даних приладів.
Згідно з п.1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих вплів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п.п. «ґ» 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно з ст. 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази, що додаються до неї, на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення (пункт 8).
Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
У матеріалах справи відсутні жодні належні докази на підтвердження того, що на задніх габаритних вогнях автомобіля, яким керував позивач, нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі . Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.
Як вбачається з позовної заяви інспектор поліції без допомоги експерта, відповідних технічних приладів, на свій розсуд визначив, що задні світлові прилади на транспортному засобі позивача мають тонування, що не спростовано це і відповідачем.
Відповідачем не надано доказів, що тонування та покриття габаритних вогнів не відповідає технічним вимогам транспортного засобу позивача та є порушенням п.п. 31.4.3 ПДР України.
А притягаючи позивача до адміністративної відповідальності поліцейський керувався лише власними спостереженнями.
Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушень, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи викладене та беручи до уваги вищенаведені норми, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову серії БАБ № 962000 від 12 червня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та піддано штрафу у сумі 340 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст.ст.73, 77, 121, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Калуського РВП рядового поліції Скусяка Миколи Миколайовича, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 962000 від 12 червня 2021року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано штрафу у сумі 340 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя