Справа № 348/2743/21
22 грудня 2021 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні нікого не має, з вищою освітою, директора ТОВ «Нафтохімторг», раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП,-
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1654 від 07.12.2021, складеного старшим державним інспектором Надвірнянського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС в Івано-Франківській області Іваночко О.С. вбачається, що директор ТОВ «Нафтохімторг» ОСОБА_1 порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік (термін подання 22.02.2021, фактично подано 10.11.2021), чим порушила пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VІ (змінами та доповненнями).
ОСОБА_1 роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, зазначила, що дії неправомірно кваліфіковано на ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, оскільки на неї протягом року не накладалось адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Просила провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, вчиненні особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Повторність вчинення адміністративного правопорушення визначається ст. 35 КУпАП, згідно якої обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Також згідно ст. 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Види адміністративних стягнень визначаються ст. 24 КУпАП, згідно якої за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Судом встановлено, що постановою суді Надвірнянського районного суду від 25.11.2021 ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП за малозначимістю вчиненого правпорушення, обмежившись усним зауваженням.
При цьому слід зазначити, що особа, яку звільнено від адміністративної відповідальності за малозначимістю вчиненого правопорушення, не може вважатись особою, яку було піддано адміністративному стягненню, оскільки звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП не є видом адміністративного стягнення, які визначені в ст. 24 КУпАП.
Таким чином до протоколу не додано належним чином завіреної копії постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на протязі року, що передував дню вчинення даного правопорушення, що виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.
Фабула правопорушення, викладена в протоколі, також не містить посилання на повторність вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому суд позбавлений процесуального права самостійно змінювати фабулу складеного протоколу про адміністративного правопорушення та перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Аналіз норм КУпАП дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд лише перевіряє, чи є в діях або бездіяльності особи склад інкримінованого правопорушення, чи ні.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кобець проти України» (п.43) (з відсиланням на первісне визначення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п.282) зазначено, що при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У відповідності до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того Верховний суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а висловив правову позицію, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За змістом вище зазначених вимог закону висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Таким чином суд вважає, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 9, 221, 247, 251, 252, 256, 266, 268, 277-2, 280, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП - закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.