Справа № 658/2953/21
(провадження № 2-а/658/38/21 )
20 грудня 2021 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі суду:
головуючого судді: Рахімової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сурікової А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора другої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції Дмитрієва Миколи Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП 18 № 819486 від 31.08.2021 року,
Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП 18 № 819486 від 31.08.2021 року.
Позовна заява мотивована тим, що 31.08.2021 року інспектором другої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Дмитрієвим М.Л. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДП 18 №819486 від 31.08.2021 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та вирішено накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Позивач посилається на ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої на відповідача покладається обов'язок щодо доведення порушення ПДР відповідачами. Окрім цього, позивач зазначає, що відсутні посилання на докази, які підтверджують факт порушення позивачем ПДР, в тому числі, у цій же постанові у графі (пункті 8), взагалі не зазначено про будь-які докази, додатки для підтвердження факту. Таким чином не зрозуміло, на підставі чого на момент винесення постанови інспектор зробив висновок про порушення позивачем ПДР та яким чином він мав намір довести позивачу факт порушення ним п 31.4.5. б( шини якого мають місцеві пошкодження), викладені у постанові. Окрім цього, відповідачем зроблено самостійно необґрунтовано та безпідставно висновок в описі обставин , що ТЗ позивача містить місцеві пошкодження шин, що оголюють корд, без зазначення, які сами шини вказаних у постанові ТЗ чи причепу до нього, що створює правову невизначеність. Також, в оскаржуваній постанові не зазначено будь-який технічний засіб, яким здійснювалась фото або відеозапис для фіксації правопорушення. Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП 18 № 819486 від 31.08.2021 року та стягнути судові витрати.
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28.09.2021 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
21.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив, відповідно до змісту якого, відповідач не визнає позовні вимоги, просить відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що під час патрулювання , 31.08.2021 року, поліцейський управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Дмитрієвим М.Л., разом з напарником, було виявлено порушення ПДР. А саме: водій автомобіля « VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в м. Миколаєві по пр-ту Героїв України, біля будинку 59-Б, мав невідповідаючий вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху, стан напівпричепа, а саме шина мала місцеві пошкодження, що оголювало корд колеса, чим порушив п. 31.4.5 (б) ПДР України. Встановивши факти вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 121 КупАП , було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. Поліцейський виніс постанову та наклав на позивача штраф у розмірі 340,00 грн. відповідно до п. 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації тощо. Так, відповідно до п. 31.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів, згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам: п. 31.4.5 (б) ПДР України « Колеса і шини»: шини мають місцеві пошкодження ( порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини. Факт скоєння позивачем правопорушення є наявним та підтверджується наданим відповідачем доказом у вигляді відеозаписів з нагрудної камери інспектора.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, не заперечує проти винесення рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог, на підставах, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступного.
31.08.2021 року інспектором другої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Дмитрієвим М.Л. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДП 18 №819486 від 31.08.2021 року, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та вирішено накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень ( а.с.19), де зазначено, що 31.08.2021 року в м. Миколаїві, по пр-ту Героїв України, біля будинку 59-Б, інспектором взводу управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Дмитрієвим М.Л. , встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем « VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в м. Миколаєві по пр-ту Героїв України, біля будинку 59-Б, мав шину, яка мала місцеві пошкодження, що оголювало корд колеса, чим порушив п. 31.4.5 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП ( а.с. 37).
На підтвердження обставин справи відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з місця події, на якому міститься відеозапис правопорушення та провадження у справі ( а.с.54).
Відповідно до наданих відповідачем відеоофайлів: 20210901074251000894; 20210901074310000896, зафіксовано транспортний засіб « VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , з пошкодженням шини.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 статті 122 КУпАП, передбачає накладення адміністративного стягнення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину .
Згідно з п. 1ст. 247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП України ,визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП України протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю(стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Суд зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.
Як встановлено судом шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.
Таким чином, наданий суду відеозапис з нагрудної камери поліцейського, не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України. До матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис, який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу. Окрім цього, в протоколі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в додатках до постанови не міститься відомостей щодо наявності відеозапису з нагрудних камер поліцейських.
При цьому, інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять. Сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні та постанова не містить даних, де саме була пошкоджена шина на причепі чи самому транспортному засобі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Окрім цтого, в постанові не визначено якому ТЗ шина мала місцеве пошкодження, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні. Враховуючи викладене, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.5,8,14,22,72-79,136,139,211,220,241-246,250,271,286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, інспектора другої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області, старшого лейтенанта поліції Дмитрієва Миколи Леонідовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП 18 № 819486 від 31.08.2021 року - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 819486 від 31.08.2021 року, якою ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Стягнути з Управляння патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )судові витрати у розмірі 454,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду.
Суддя: О. В. Рахімова