Справа № 654/3571/21
Провадження №3/654/2204/2021
23 грудня 2021 р.
Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Третьякова І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складені відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
03.12.2021 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 247779 вбачається, що 28.11.2021 року о 09:12 год. в м. Гола Пристань, по вул. 1 Травня, ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ 110307» д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під відеозапис на бодікамеру. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом евакуації. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 28.11.2021р. був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, оскільки керуючи автомобілем зупинився в зоні дії знаку, який забороняє зупинку. В ході спілкування з працівниками поліції, останні почали вимагати від нього, щоб він вийшов з автомобіля, оскільки вони мали намір забрати його транспортний засіб на штраф-майданчик. Він відмовився. Після цього, працівники поліції під приводом необхідності проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, оскільки в нього начебто виявлені відповідні ознаки, далі наполягали на його залишенні транспортного засобу та слідуванні разом з ними до Голопристанської ЦРЛ. Розуміючи намір поліцейських евакуювати його автомобіль та не бажаючи давати їм таку можливість, ОСОБА_1 відмовився залишати своє авто, при цьому повідомивши поліцейських, що він продує Драгер та прослідує до лікарні разом з поліцейським лише на своєму транспортному засобі навіть в якості пасажира. Однак, не зважаючи на його пояснення та фактично відсутність з його боку відмови в проходженні огляду, працівники поліції склали відносно нього протокол, а потім силоміць витягли його з транспортного засобу, зламавши при цьому йому праву руку.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого його правопорушення, оскільки довідкою КНП «Голопристанська районні лікарня» від 28.11.2021р. підтверджено відсутність у ОСОБА_1 алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Бушми Ю.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 р. (Інструкція), регламентовано аналогічний порядок.
Згідно п. 1.2. Інструкції, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно форми Направлення в ньому зокрема повинні бути вказані ознаки сп'яніння, які виявлені у результаті огляду, проведеного поліцейським.
В долученому до справи Направленні, поліцейським у відповідній графі замість вказівки на ознаки сп'яніння, вказав «стан наркотичного сп'яніння, канабіс, амфетамін», що не відповідає вичерпному переліку ознак, які містяться в п. 4 Інструкції та не узгоджується з тими ознаками, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року N 580-VIII (далі - Закон N 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В якості доказів вчинення адміністративного правопорушення працівником поліції надано протокол про адміністративне правопорушення та лазерний DVD-R диск з двома відеозаписами, які були переглянуті в судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника.
Перший відеозапис розпочинається тим, що працівники поліції підходять до автомобіля «ЗАЗ 110307», який намагається від'їхати, зупиняють його та починають спілкування з водієм. Відеозапис закінчується.
На другому відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 знаходиться на водійському сидінні в своєму транспортному засобі та спілкується з поліцейськими, які пропонують йому вийти з автомобілю та прослідувати до Голопристанської ЦРЛ для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. У відповідь ОСОБА_1 зазначає, що відмовляється залишати свій транспортний засіб при цьому проходити огляд не відмовляється та просить принести йому спеціальні технічні засоби для проходження на місці. Поліцейський вказує, що проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці є неможливим та попереджає, що його поведінка фактично свідчить про відмову від проходження і що відносно нього буде складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР України. На цьому відео закінчується.
Переглядаючи відеозапис в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що після попередження його про складання протоколу, він запропонував працівникам поліції проїхати до медичного закладу на своєму автомобілі. Працівник поліції вказав, що підозра на наявність сп'яніння є підставою для відсторонення його від керування, а тому він не може здійснювати функції водія. В свою чергу ОСОБА_1 наголосив на тому, що не відмовляється від проходження огляду, оскільки жодних алкогольних напоїв чи наркотичних речовин він не вживав, а тому може передати керування своїм транспортним засобом працівнику поліції, а сам пересісти на місце пасажира. Проте, дане спілкування, як продовження діалогу з поліцейськими чомусь не зафіксоване, що на думку ОСОБА_1 та його захисника свідчить про монтування відеозапису шляхом його зменшення лише до необхідної частини, яка підтверджує факт відмови, та без наявності зафіксованих подальших фактичних обставин, які б доводили відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з момента початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Як об'єктивно вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів на диску, знятих з бодікамери поліцейського, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення з моменту початку виконання службових обов'язків поліцейськими велася небезперервно, до її завершення переривалася, тобто здійснювалась епізодично. Про вказані обставини свідчить те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення інших матеріалів справи на відеозапис не зафіксовано, а тому зазначені події дають підстави припускати, що відеозйомка подальшого спілкування працівників поліції з ОСОБА_3 , на наявності якої наголошує останній, була свідомо не долучена до матеріалів справи.
Крім цього, суд бере до уваги також те, що на представлених відеозаписах, ОСОБА_3 веде себе схвильовано, однак його мова чітка та зрозуміла, координація рухів не є порушеною, а те що його зіниці очей не реагують на світло взагалі не відомо, як було встановлено поліцейським, оскільки будь-яких перевірок щодо реагування на світло не проводилось. Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність зазначених в протоколі виявлених у ОСОБА_4 ознак наркотичного сп'яніння, представленими доказами не підтверджується.
Також суд враховує те, що після спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу де в нього було здійснено забір біоматеріалу та встановлено, що останній не знаходиться ні в стані алкогольного ні в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується довідкою Голопристанької ЦРЛ № 5018 та результатом токсикологічного дослідження №1445. Відтак вказані документи підтверджують відсутність у ОСОБА_1 необхідності відмовлятися від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки останній достеменно був впевнений, що не перебуває в такому стані.
Статтею 62 Конституції України, зокрема передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведена поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд приходить до висновку, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що в ОСОБА_1 були виявлені дійсні ознаки наркотичного сп'яніння, наявність яких давала поліцейському підстави для його направлення до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп'яніння і що ОСОБА_1 категорично відмовився від такого огляду, належними та достовірними доказами, як виявилося в ході розгляду справи, підтверджено не було.
За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 247, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд, що виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. В. Третьякова