Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
24 грудня 2021 року Справа № 608/1195/21
Номер провадження1-кс/608/1078/2021
Слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду Чортківського районного суду Тернопільської області клопотання представника заявника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021211110000183 від 08 червня 2021 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
Представник заявника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021211110000183 від 08 червня 2021 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду від 14 червня 2021 року ОСОБА_6 було накладено арешт на 15 системних блоків марки «НР», системний блок марки «DELL», та шнури - продовжувачі від даних системних блоків.
Вирішено: « З метою проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження за № 12021211110000183 від 08 червня 2021, збереження доказів, дослідження усіх обставин, проведення необхідних слідчих дій та проведення необхідних експертиз, дозволити зберігати вище вказані речі при матеріалах кримінального провадження на термін, який необхідний для їх проведення.» Однак, на час звернення із заявою відпала потреба у такому арешті, оскільки кримінальне провадження закрито, про що винесена відповідна постанова та на даний час немає необхідності в подальшому утриманні вище наведених системних блоків та за таких обставин виникає необхідність у скасуванні арешту на накладене майно, що належить на праві користування ОСОБА_4 . Розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснити у порядку, передбаченому статтями 147,158, 174 КПК України.
В судове засідання заявник та представник заявника не з'явився, подав письмову заяву про розгляд клопотання без їх участі. Клопотання підтримує, просить задоволити, посилаючись на обставини та факти, що в ньому викладені.
Враховуючи подане клопотання, позицію прокурора ОСОБА_3 яка не заперечує проти задоволення клопотання та подала суду копію постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких мотивів.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю результатами інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 316 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Слідчим суддею встановлено, що 28 вересня 2021 року старшим слідим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 винесено постанову про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 203 - 2 КК України у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також Європейський суд з прав людини у численних своїх рішеннях вказував на неприпустимість непропорційного втручання держави у мирне володіння майном громадян та наголошував на неухильному дотриманні справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справи «Спорронг та Льонрот проти Швеції», «Звольський та Звольська проти Республіки Чехія», «Василеску проти Румунії» та інші).
Таким чином, з огляду на вимоги доцільності і співмірності втручання держави в право власності заявника, суд приходить до висновку про те, що подальше обмеження права заявника на мирне володіння та користування майном буде непропорційним втручанням у його право власності, тобто у його право на мирне володіння майном, яке захищено у тому числі і нормами Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і тому повинно бути припинено.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У своїй практиці європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що рівень доступу, наданий національним законодавством має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Згідно ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Згідно вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя вважає, що заявником та її представником доведено, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки кримінальне провадження у справі закрито.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 2, 7, 21, 174 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання представника заявника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021211110000183 від 08 червня 2021 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - задоволити.
Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021211110000183 від 08 червня 2021 року, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2021 року ОСОБА_6 на 15 системних блоків марки «НР», системний блок марки «DELL», та шнури - продовжувачі від даних системних блоків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:/підпис/
Копія вірна
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12021211110000183 від 08.06.2021 року.
Ухвала набрала законної сили 24 грудня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали видано " " _______________ року.
Секретар: