(заочне)
23.12.2021 Справа №607/20171/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення сином навчання, але не довше, ніж до досягнення 23-річного віку. Позов мотивовано тим, що сину виповнилося 18 років, однак він продовжує навчання, а тому потребує матеріальної допомоги. Звертає увагу суду, що вона несе витрати на лікування сина, отримує мінімальну заробітну плату. Відповідача матеріальної допомоги не надає.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов. Пояснила, що із колишнім чоловіком в неї двоє дітей. Вона отримує мінімальну заробітну плату. Старший син досяг повноліття, однак потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням в вищому навчальному закладі. Молодша донька навчається в школі, відповідач не платить аліменти на її утримання, які були присуджені судом. Їй відомо, що колишній чоловік на цей час звільнився з роботи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав, а тому, за відсутності заперечень представника позивача суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 серпня 2001 року, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 липня 2018 року.
В цьому шлюбі народилось двоє дітей - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2018 року у справі №607/3287/18 суд ухвалив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27 лютого 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно Розрахунку заборгованості по аліментах проведеного головним державним виконавцем відділу ДВС у місті Тернополі, станом на 01.11.2021 року заборгованість становить 12000 грн.
Як видно із довідки Національної академії Служби безпеки України від 09.09.2019 року ОСОБА_6 у 2019 році вступив до навчального закладу на перший курс, дата закінчення навчання - 31 липня 2023 року. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 71600 грн.
29 липня 2021 року ОСОБА_6 проведено артроскопічну резекцію меніксу 1 категорії складності, за що оплачено ТзОВ «Ортоклініка» 17700 грн.
Також, згідно інформації КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» від 04.06.2021 року №1601/5 ОСОБА_3 12.05.2021 року був звільнений з робот за власним бажанням.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Вимогами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з вимогами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Згідно з вимогами частини першої статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статі 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3, від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 досяг повноліття, продовжує навчання на денній формі, у зв'язку з чим не може працювати та утримувати себе, а тому потребує матеріальної допомоги.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище позивачки, яка працює, матеріальну становище відповідача, його працездатний вік, стан здоров'я сина, а також наявність на утриманні молодшої доньки.
Тому, суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, розмір аліментів, які підлягають стягненню слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 2700 грн щомісяця починаючи з моменту подачі позовної заяви і до закінчення навчання, але не довше як до досягнення двадцятитрьохрічного віку.
Такий розмір аліментів приблизно відповідає мінімальному рекомендованому розміру аліментів встановленому статтею 182 Сімейного кодексу України - прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
ОСОБА_7 розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання сина та забезпечення його рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Позивачка не довела, що відповідач має можливість платити аліменти в більшому розмірі.
Тому позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180, 183, 198-201 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 2700 гривень щомісяця, починаючи стягувати з 05.11.2021 року і до закінчення навчання, але не довше як до досягнення двадцятитрьохрічного віку.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2021 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк