24.12.2021 Справа №607/14358/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О.Я.,
за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
представника позивача, адвоката Шевчука В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 липня 2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн, що підтверджується постановою серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року. За оскаржуваною постановою, 06 липня 2021 року 04:05:01 в м. Тернопіль Руська Хмельницького водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2. поворот праворуч, здійснив поворот ліворуч в зоні дії знаку, чим порушив п 8.4. ПДР - Порушення вимог наказових знаків. Позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки даного порушення ПДР він не вчиняв. Оскаржувана постанова не містить вказівки на конкретне місце правопорушення, яке мало місце. Протокол про адміністративне правопорушення не складався, свідки правопорушення відсутні. Перед прийняттям рішення про притягнення позивач до адміністративної відповідальності, суб'єкт владних повноважень повинен, використовуючи повноваження, зібрати докази, які підтверджують наявність складу правопорушення, спростувати свідчення позивача. Натомість, таких доказів постанова не містить. В порушення вказаних вимог при накладенні стягнення на позивача не було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином.
З підстав вищенаведених, ОСОБА_1 просить постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою судді від 13 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
30 вересня 2021 року судом зареєстровано відзив від представника УПП в Тернопільській області ДПП, у якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на те, що з відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського, що долучаються до матеріалів справи, вбачається що інспекторами позивачу було роз'яснено причину зупинки, а саме порушення вимог дорожнього знаку 4.2 «Поворот праворуч». Відеозаписом з автомобільного відеореєстратора поліцейського зафіксований факт порушення, а саме як транспортний засіб позивача, виїжджаючи з вул. Хмельницького, повертає ліворуч на вул. Руську в зоні дії дорожнього знаку 4.2 «Поворот праворуч». Крім того, позивачем цей факт не заперечувався, що зафіксовано матеріалами справи. Поліцейськими позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, положення статей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписами. Жодних зауважень чи заперечень щодо вчиненого правопорушення позивач не висловлював.
Окрім цього, представник відповідача зазначив, що твердження позивача, що оскаржувана постанова йому місці розгляду адміністративної справи не вручалась, та що останній отримав її 02 серпня 2021 року, повністю спростовується відеозаписом нагрудної камери поліцейського, на якому чітко зафіксовано, як позивач отримує копію оскаржуваної постанови та ставить підпис про це у відповідних графах. Відтак, відповідач не вбачає жодних правових підстав для поновлення позивачу строку на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Представник позивача, адвокат Шевчук В. О. в судовому засіданні просив задоволити позовні вимоги з огляду на доводи, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП Климчук О. І. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 рокуОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 08 липня 2021 року о 04 год. 47 хв. в м. Тернопіль, Руська Хмельницького, керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, р.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2. «Поворот праворуч», здійснив поворот ліворуч в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 г) ПДР України.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі - закрити.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 8.4 г) Правил дорожнього руху зазначено, що наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
У Додатку 1 до Правил дорожнього руху наведено перелік дорожніх знаків, а саме у § 33.4. «Наказові знаки» встановлено стандарт дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч».
Дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» дозволяє рух лише праворуч. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений.
Тобто, у виниклому між сторонами спорі відповідач повинен належними та допустимими доказами довести, що ОСОБА_1 самовільно, всупереч вимог ПДР України не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2. «Поворот праворуч», здійснив поворот ліворуч в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4 г) ПДР України за обставин, які викладені в оскаржуваній постанові.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За змістом висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право зупинити транспортний засіб? якщо водій порушив ПДР.
Для попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні (п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»).
Порядок використання спеціальних засобів фіксації регульовано Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18 грудня 2018 року № 1026, пунктом 4, 5 якої передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, що свідчить про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Такі висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 15 листопада 2018 у справі №524/5536/17, від 17 липня 2019 у справі №295/3099/17, від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
Щодо наданих представником відповідача відеоматеріалів, то суд звертає увагу на те, що в папці РЕЄСТАТОР міститься, відео на якому відсутня дата та час здійснюваного запису.
Інші відеоматеріали, наявні на оптичному диску у папці КАМЕРА_000129, наданому представником відповідача, містять відеозапис спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції та процедуру складення оскаржуваної постанови.
Відтак, у суду відсутня можливість оцінити запис відео із реєстратора поліцейського автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, як належний та допустимий доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отож, у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного у спірній постанові правопорушення, не надав.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
Оскільки представником УПП в Тернопільській області ДПП не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, достатніх для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури, суд дійшов висновку, що відповідачем вказаний обов'язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до УПП в Тернопільській області ДПП, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року є підставним та підлягає до задоволення, шляхом скасування оскаржуваної постанови.
Посилання представника позивача на недотримання процедури накладення адміністративного стягнення в частині нескладення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення суд не вважає обґрунтованими з огляду на наступне.
Нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
З аналізу норм статті 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення вбачається відсутність обов'язку поліцейського складати протокол у випадку вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначене підтверджується приписами пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справи України № 1395 від 07 листопада 2015 року.
Тому, враховуючи норми ст. 285 КУпАП та п. 4 Інструкції № 1395, а також вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, дії відповідача щодо винесення виключно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без складення відповідного протоколу є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Щодо поновлення строків звернення до адміністративного суду, то суд виходить з наступного.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Відповідно до частини другої вказаної статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до указаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною другою статті 291 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналіз норм статті 289 КУпАП і частини другої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з'ясувати дату отримання цієї постанови.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання ОСОБА_1 постанови серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року у день її складання, доказів на обґрунтування того, що постанова була вручена позивачу 08 липня 2021 року або ж надсилалася йому поштовим відправленням та була вручена або не вручена матеріали справи також не містять.
Відтак, зваживши на ці обставини, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду та поновлює такий строк.
На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4456273 від 08 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) грн - скасувати, а провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108720, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська