Справа № 344/8818/20
Провадження № 2/344/979/21
07 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої - судді: Домбровської Г.В.
при секретарі c/з Лукинів І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (надалі - також «Позивач») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - також «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 7 303,50 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з виплатою на користь потерпілого у ДТП, яка сталася з вини Відповідача, страхового відшкодування в розмірі 7 303,50 грн., Позивач набув права вимоги до Відповідача щодо виплати здійсненого страхового відшкодування.
Представником Позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач - ОСОБА_1 , - в судове засідання повторно не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином. Відзиву на позов від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Оскільки Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») ухвалив про заочний розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши доводи Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається з постанови Івано-Франківського міського суду міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2017 року у справі №344/8999/17, яка набрала законної сили 21.08.2017 року, 10 липня 2017 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 в м. Івано-Франківську по вул. Целевича, 10 керуючи велосипедом «EXTE» не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відтак, постановою Івано-Франківського міського суду міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2017 року у справі №344/8999/17, яка набрала законної сили 21.08.2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника наземного транспортного засобу «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на підставі Договору №3111/207/001899 добровільного страхування наземного транспорту від 25 травня 2017 року, за яким ПрАТ «СК «Універсальна» взяло на себе обов'язок в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування.
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ч. 3 п. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно страхового акту № 32205/1 від 13.07.2017 року (а.с.21) пошкодження транспортного засобу потерпілого визнано страховим випадком та призначено до виплати у якості страхового відшкодування 7 303,50 грн.
Позивач у справі здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 7 303,50 грн. власнику транспортного засобу ««Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення № 126588 від 14.07.2017 року (а.с.22).
Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Спірні між сторонами правовідносини є суброгацією.
Зокрема, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79834874):
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.
Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією.
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на те, що вина Відповідача за заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, доведена постановою суду від 21.07.2017 року, Суд дійшов висновку, що з Відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 7303,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не надано відзиву на позов.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 15, 979, 988, 993, 1191, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд,-
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», код ЄДРПОУ 20113829, суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 7 303,50 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», код ЄДРПОУ 20113829 витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2021 року.
Суддя Домбровська Г.В.