Єдиний унікальний номер 341/1045/21
Номер провадження 3/341/626/21
21 грудня 2021 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю секретаря судового засідання Фрик Т. В.,
захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - Шевчук-Філімон Н. М,,
розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 06 червня 2021 року серії ДПР 18 № 232170 ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за наступних обставин, викладених у протоколі.
06 червня 2021 року о 02 годині 25 хвилин по вул. Центральна, 5, в с. Лани, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Astra», н. з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: м. Галич, вул. Н. Вівчаренко, 36.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2. 9 «А» ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
27 жовтня 2021 року захисниця Шечук-Філімон Н. М. подала клопотання про виклик свідків у судове засідання.
Розглядаючи заявлене клопотання по суті і надаючи йому правову оцінку, констатую, що вказане клопотання задоволенню, не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У матеріалах справи міститься відеозапис огляду на стан сп'яніння, який проводився не на місці зупинки транспортного засобу, а у медичному закладі. Отже, відсутні причини виклику свідків у судове засідання, оскільки вказані свідки не були присутні під час зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Так само вказані у заяві свідки були відсутні під час огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні представниця ОСОБА_1 - захисниця Шевчук-Філімон Н. М. вину в описаному правопорушенні не визнала та пояснила, що вважає заявлені до ОСОБА_1 поліцейськими притензії є безпідставними, оскільки він нічого не порушував і його не мав права зупиняти. При цьому пояснила, що ОСОБА_1 06.06.2021 транспортним засобом не керував, на відео не зафіксовано факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . ОСОБА_1 дійсно знаходився у цьому транспортному засобі з двома іншими особами, однак він перебував як пасажир у вказаному автомобілі. Водночас працівники поліції не пропонували особі пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Огляд проводився у медичному закладі. Також зазначила, що ОСОБА_1 не проживє за адресою, яку зазначили поліцейські у протоколі, зокрема по вул. Височана, 5, в м. Галичі. Водночас протокол про адміністративне правопорушення особі не вручений, а також особі не було роз'яснено її прав відповідно до ст. 268 КУпАП. Просила провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення та недопустимістю доказів.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, поясненням представниці особи, суддя виходить з такого.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і достовірності.
Чинний КУпАП не визначає поняття допустимості доказів, проте відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Водночас КУпАП не визначає поняття належності доказів, однак належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).
Таким чином, отримані з порушенням установленого порядку докази не можуть бути покладені в основу судового рішення за результатами розгляду справи. Особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог пункту 2. 9 «А» ПДР України водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні був оглянутий диск з відеофайлами працівників патрульної поліції. Перший файл відображений 06.06.2021 о 02 годин 26 хвилин, з якого видно, що рухається автомобіль і за ним їде автомобіль поліцейських з проблисковими маячками. Вказаний автомобіль не зупиняється. На другому відео о 02 годині 30 хвилин відображено, як поліцейські переслідують вказаний автомобіль, після чого автомобіль зупинився, проте водія не видно. На третьому відео відображено приміщення медичного закладу, відео проводиться без звуку. На цьому відео відображений ОСОБА_1 . Водночас на другому диску відображено як ОСОБА_1 каже в телефонній розмові, що потрібно забрати автомобіль, який знаходиться між с. Ланами та с. Маріямпіль у полях. При цьому підписав протокол про адміністративне правопорушення щодо нього.
Таким чином, на відеозаписах відсутні докази про те, що особі було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у місці зупинки транспортного засобу і що особа взагалі керувала транспортним засобом.
Оцінивши усі наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представниці особи, доходжу висновку про те, що наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не доведено належними та допустимими доказами з огляду на таке.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, (далі - інструкція № 1395), а саме розділу «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП», огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Крім того, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), визначено таке.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 3 Розділу ІІ Інструкції).
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п. 5 Розділу ІІ Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків (п. 6 Розділу ІІ Інструкції).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 Розділу ІІ Інструкції).
Крім того, пунктом 22 Розділу III Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, з огляду на викладені приписи Інструкції, якщо результати установлення стану алкогольного сп'яніння особи отримано в порушення вимог Інструкції, то такі вважаються недійсними.
Згідно з частинами другою, третьою статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, огляд в закладах охорони здоров'я проводиться виключно за наявності однієї з двох підстав: у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами.
Своєю чергою огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки є гарантованим правом водія і він не може бути примушений проходити такий огляд виключно у закладі охорони здоров'я, якщо бажає пройти його на місці зупинки.
У частині п'ятій статті 266 КУпАП імперативно вказано, що огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що особі у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у місці зупинки транспортного засобу, представниця ОСОБА_1 отримання такої пропозиції від працівників поліції заперечує, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, то суддя дійшов висновку про порушення працівниками поліції визначеного у статті 266 КУпАП та Інструкціях порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
При цьому, суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
Досліджуючи всі наявні докази, суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Також, беру до уваги те, що огляд проводився у м. Галичі в приміщенні лікарні, а не на місці зупинки транспортного засобу.
Оцінка вказаних доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення, складаючи протокол про адміністративне правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суддя позбавлений можливості самостійно витребувати у органу поліції додаткові докази винуватості особи.
Водночас аналізуючи всі дані в сукупності і взаємозв'язку, у тому числі враховуючи відсутність доказів керування особою транспортним засобом саме вночі 06.06.2021 о 02:25, відсутність доказів надання особі пропозиції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, порушення порядку проведення огляду, доходжу висновку про відсутність належних і допустимих доказів того, що у цій справі в установленому законодавством порядку доведено поза всяким розумним сумнівом керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння 06.06.2021.
Так, відповідно до Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).
Окремо звертаю увагу на те, що саме працівники поліції не виконали обов'язок, покладений на них частиною 2 статті 251 КУпАП щодо збирання та надання суду доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 УпАП.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 130, 247, 266, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ