Справа № 589/4141/19
Провадження № 1-кп/589/176/21
06 грудня 2021 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шостка Сумської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, офіційно працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
26.08.2019 близько 02-50 години ОСОБА_5 , перебуваючи біля входу в приймальне відділення Шосткинської ЦРЛ, за адресою: вул. Щедріна 1, м. Шостка, під час сварки з ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, лівою рукою умисно наніс два удари в обличчя потерпілого. Внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, садна спинки носа, забій м'яких тканин обличчя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, так як для лікування потрібен строк більше 6 днів, але менше 21 дня.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку не визнав, показав, що того дня його батько був п'яний - поліз на дах будинку, впав і забився. Він викликав «швидку», яка забрала батька до ЦРЛ. Водієм «швидкої» був ОСОБА_4 . Він з матір'ю, двоюрідною сестрою та товаришем поїхали на авто товариша через кілька хвилин після від'їзду «швидкої» до ЦРЛ. Приїхавши до лікарні, вони з'ясували, що «швидка» ще не прибула. Коли «швидка» з батьком приїхала і батька забрали до прийомного покою, він підійшов до ОСОБА_4 , який сидів в «швидкій», на кріслі водія та заповнював папери. Він запитав, чому так довго везли батька в лікарню, на що потерпілий відповів, що він не зобов'язаний звітувати перед ним (обвинуваченим) і нецензурно висловився на його (обвинуваченого) адресу. Він (обвинувачений) теж вилаявся, потім розвернувся та правою рукою грюкнув дверцятами авто «швидкої», відчув, що дверцята не зачинились, розвернувся і побачив на переніссі потерпілого садно та кров. Видно, коли він грюкнув дверцятами, потерпілий збирався виходити і так, випадково, він дверцятами вдарив потерпілого. Потерпілого він не бив, не чіпав. Тієї ночі він був випивший.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що працює водієм «швидкої». 26.08.2019 близько 3-ї години ночі надійшов виклик. Він з фельдшерами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виїхали на виклик. Прибувши за адресою, він побачив обвинуваченого, який сидів на лавочці коло двору. Мати обвинуваченого вийшла на вулицю і обвинувачений їй сказав: «Мамо, мене посадять». Обвинувачений був п'яний. ОСОБА_8 батька обвинуваченого, фельдшер ОСОБА_7 потім сказав, що так побити свого ж батька - треба звіром бути. Вони забрали батька обвинуваченого до лікарні, він (потерпілий) вибирав шлях, щоб було менше на дорозі ямок, і їхали нешвидко, щоб хворому, який і так був весь побитий, не було ще важче. По дорозі довелось зупинятись, бо хворому ставили катетер. Коли приїхали до ЦРЛ, хворого забрали в лікарню, а він сидів заповнював документи в авто, дверцята були відчинені. Підійшов обвинувачений та запитав: «Ти воділа? Чого так довго їхав?» Він відповів обвинуваченому, щоб той запитав у фельдшера. Відразу після цього обвинувачений двічі вдарив його кулаком в обличчя. Мати обвинуваченого і товариш стояли неподалік, все це бачили, і мати обвинуваченого сказала: « ОСОБА_9 не треба, він на роботі». Після цього обвинувачений грюкнув дверцятами авто. Він (потерпілий) натиснув тривожну кнопку, яка є в авто «швидкої», та викликав поліцію. Коли приїхали працівники поліції, то обвинувачений ще й їм погрожував. Тієї ж ночі його (потерпілого) оглянув лікар. Внаслідок отриманих травм від ударів обвинуваченого він 10 днів лежав в лікарні. Ні обвинувачений, ні його родичі його станом не цікавились. Якби обвинувачений вибачився перед ним, то він (потерпілий) і не наполягав би на його притягненні до відповідальності.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показав, що працює водієм «швидкої», потерпілий його колега. В одну з ночей влітку 2019 він виїхав з гаражу до прийомного покою, чекав лікарів, щоб їхати за викликом. Поряд на відстані близько 15 м стояло авто «швидкої», на якому водієм працює потерпілий. В салоні авто горіло світло, а потерпілий сидів заповнював документи, поряд з потерпілим стояв якийсь чоловік, який голосно і обурено щось казав потерпілому. Цього чоловіка він (свідок) не розгледів. Потерпілий відповів цьому чоловікові спокійним тоном. Потім він побачив, що чоловік з силою ляснув дверцятами авто, потерпілий сидів кабіні, нікуди не виходив. Саме в цей час вийшли лікарі і він поїхав на виклик.
Свідок ОСОБА_11 , двоюрідна сестра обвинуваченого, в судовому засіданні показала, що працює медсестрою в відділені травматології ЦРЛ. Минуло року, восени, точного дня вона не пам'ятає їй зателефонувала мати обвинуваченого (її тітка) та повідомила, що дядькові погано, що він п'яний впав з драбини. Вона (свідок) мати обвинуваченого поїхали в лікарню. Там вона була з батьком обвинуваченого в прийомному покої, а потім вийшла на ганок ЦРЛ та почула сварку обвинуваченого з водієм «швидкої» - вона була від них десь метрів за 5. Обвинувачений запитував у водія чого той так довго їхав, а водій відповів обвинуваченому грубо і нецензурно і протягнув до обвинуваченого руку. Обвинувачений замахнувся, щоб вдарити водія, але мати обвинуваченого схопила його за руку та сказала: «Не треба». Після цього обвинувачений грюкнув дверцятами «швидкої» та відійшов до неї (свідка). А водій з нецензурною лайкою та погрозами, що посадить обвинуваченого, пішов до кімнати працівників «швидкої». Чи був водій «швидкої» в окулярах - не пам'ятає, також не знає, які травми були у її дядька.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка мати обвинуваченого - ОСОБА_12 показала, що її чоловік, батько обвинуваченого, зловживає спиртним і в стані алкогольного сп'яніння поводить себе неадекватно. Того вечора чоловіка і сина не було вдома, вона вже лягла спати, коли почула, що чоловік повернувся додому і поліз на дах будинку. Вона пішла з дому, а коли повернулась, побачила, що чоловік лежить під грушою, сказав їй, що хотів обрізати гілки і впав. Син був у дворі, коли він прийшов- вона не знає. Вони викликали «швидку», яка забрала чоловіка в лікарню. Вона зібрала речі для чоловіка, і товариш сина їх повіз в лікарню. Коли приїхали, то з'ясували, що «швидкої» ще не має. Згодом приїхала «швидка», чоловіка забрали в лікарню, а вони вийшли на вулицю. Син підійшов до водія «швидкої», який сидів в кабіні авто, вона підійшла слідом. Син запитав у водія чого той так довго їхав, а водій простягнув руку, ніби хотів відштовхнути її сина. Син замахнувся на водія, а вона перехопила його руку та сказала, щоб не чіпав, людина на роботі. Після цього син з силою грюкнув дверцятами та відійшов від авто. Також вказала, що дуже добре пам'ятає події того вечора. Скільки ж днів лежав в лікарні її чоловік та з яким діагнозом не пам'ятає. Також додала, що чоловік хоч і був того вечора дуже п'яний, але казав їй, що в «швидкій з ним ніяких маніпуляцій не проводили, катетерів не ставили.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , приятель обвинуваченого, показав, що років півтора тому він відпочивав з обвинуваченим вдома у останнього в Локотках, обвинувачений вживав спиртне, він (свідок) не пив. Потім повідомили, що його батькові зле, вони поїхали до батьків обвинуваченого, викликали «швидку». Лікарі забрали батька обвинуваченого до ЦРЛ, а вони (він, обвинувачений, його мати та сестра) поїхали слідом. Приїхавши до ЦРЛ, вони з'ясували, що батька обвинуваченого ще не привезли. Згодом приїхала «швидка», обвинувачений підійшов до водія «швидкої», який сидів в кабіні авто та щось писав, та запитав у того, де вони так довго їздили. На що останній відповів обвинуваченому, що не зобов'язаний перед ним звітувати. Обвинувачений грюкнув дверцятами авто, водія він не бив. Водій «швидкої» з авто не виходив. Він (свідок) стояв від них на відстані близько 10 м, а мати та сестра обвинуваченого на ганку лікарні. Невдовзі приїхала поліція та забрала обвинуваченого у відділок.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , фельдшер станції екстреної швидкої допомоги, показала, що минулого року восени вже о пізній порі доби надійшов виклик. Вона та ОСОБА_15 вийшли до авто «швидкої», і вона побачила на вулиці біля входу до прийомного покою якихось нетверезих молодих людей 2 чи 3-х, які хиталися та лаялись. Бійки вона не бачила. Вже під ранок, коли вона повернулась з виклику, до кімнати працівників швидкої допомоги зайшов потерпілий, на обличчі у нього біля носа та ока були криваві садна. ОСОБА_4 сказав, що це п'яна молодь його вдарила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що працює фельдшером швидкої допомоги, влітку пару років тому вночі надійшов виклик. Він вийшов, сів до авто «швидкої», на відстані кількох метрів (4-5) стояло інше авто «швидкої», в якому сидів водій ОСОБА_4 , в кабіні авто горіло світло, на приборній панелі лежали папері і потерпілий чи читав щось, чи писав, дверцята авто були зачинені. До авто підійшов кремезний молодий чоловік, відчинив дверцята, він (свідок) зрозумів, що між цим молодим чоловіком та потерпілим відбувається розмова на підвищених тонах, як ніби цей чоловік пред'являє претензії до водія, після чого цей молодик вдарив потерпілого в обличчя спочатку головою, а потім кулаком і грюкнув дверцятами кабіни. Що було далі - він не бачив, бо поїхав на виклик. Коли їхали на виклик, він подзвонив в 102 та викликав поліцію до ЦРЛ. Також додав, що коли виходив з лікарні, щоб їхати на виклик, то в дверях стикнувся з цим молодим чоловіком, він якого несло спиртним, і цей чоловік розпитував, де його батько, на що він (свідок) відповів, щоб той цікавився в приймальному відділенні. Обличчя цього чоловіка він не запам'ятав, бо по роду своєї діяльності бачить щодня дуже багато різних людей, ще й до того ж багато часу минуло з подій того вечора.
Також судом були досліджені наступні письмові докази:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, складений 26.08.2019 о 03год 15 хв., згідно якого від ОСОБА_4 прийнято заяву про те, що 26.08.2019 близько 02-50 невстановлена особа, перебуваючи біля приймального відділення Шосткинської ЦРЛ, спричинила йому тілесні ушкодження;
- протокол слідчого експерименту від 12.09.2019 з відеозаписом до нього, проведеного з потерпілим ОСОБА_4 , в ході якого потерпілий продемонстрував на статистові яким чином та куди обвинувачений наносив йому удари, а саме: спочатку обвинувачений зробив один удар головою в обличчя потерпілого, від якого потерпілий ухилився та удар пройшовся повз. Потім обвинувачений наніс один удар кулаком лівої руки в область правої щоки потерпілого, від чого у останнього впали окуляри, і один удар кулаком лівої руки в центральну частину носа потерпілого, від чого у потерпілого пішла кров. Після цього обвинувачений голосно грюкнув водійськими дверцятами та відійшов;
- висновок судово-медичної експертизи № 145 від 23.09.2019, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце закрита черепно-мозкова травма з струсом головного мозку, садна спинки носа, забій м'яких тканин обличчя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом для здоров'я, так як для лікування при даній травмі потрібен строк більше 6 днів, але менше 21 дня. Дана травма не є небезпечною для життя в момент заподіяння та могла утворитись в строк, вказаний в ухвалі (26.08.2019). Вищевказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер та спричинені від не менше двох ударів. Конструктивні особливості предмета, яким завдані тілесні ушкодження, в ушкодженнях не відобразились. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_4 , спричинені в один час. В момент спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, він міг знаходитись обличчям до нападаючого в вертикальному або близькому до нього положенні.;
- висновок судово-медичної експертизи № 150 від 23.09.2019, згідно якого механізм спричинення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_4 відповідає механізму продемонстрованому ним під час проведення слідчого експерименту з потерпілим;
- лист Шосткинської ЦРЛ від 09.09.2019 № 01-11/3/1437, згідно якого ОСОБА_4 звертався до приймального відділення 26.08.2019 з діагнозом: СГМ, садна спинки носа, забій м'яких тканин та був госпіталізований до неврологічного відділення, з якого виписаний 03.09.2019 з діагнозом: СГМ. Травму отримав на виробництві в результаті побиття.
Аналізуючи вказані досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 в умисному спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень підтверджується як показами потерпілого, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , так і висновками судово-медичних експертиз та протоколом слідчого експерименту.
Покази ж обвинуваченого, його матері, сестри та товариша, містять суттєві суперечності і не відповідають висновкам судово-медичних експертиз. Так, мати обвинуваченого та сестра стверджували, що мати перехопила руку обвинуваченого, коли він хотів вдарити потерпілого, разом з тим, обвинувачений в своїх показах стверджував, що він просто грюкнув дверцятами і не мав жодного наміру бити потерпілого, а свідок ОСОБА_13 вказував, що коли обвинувачений розмовляв з потерпілим, мати обвинуваченого стояла на ганку лікарні, тобто на відстані від останніх.
Твердження обвинуваченого, що потерпілий отримав травму від удару дверцятами, та твердження його матері, сестри і товариша, що ОСОБА_5 не бив потерпілого, спростовуються, крім інщого, і висновком судово-медичної експертизи № 145, згідно якого ушкодження у потерпілого спричинені не менш, ніж двома ударами.
Крім того ні обвинувачений, ні мати, ні сестра останнього, яка є медсестрою відділення травматології, не змогли згадати скільки ж днів і з яким діагнозом і травмами перебував в лікарні батько обвинуваченого, при цьому мати обвинуваченого стверджувала, що вона чітко пам'ятає події того вечора. Така вибіркова пам'ять, в сукупності з вищезазначеним, викликає обґрунтовані сумніви суду у достовірності цих показів.
Суд розцінює покази вказаних свідків, як намагання допомогти обвинуваченому, який є їх родичем та товаришем, уникнути відповідальності за вчинене ним.
Допитавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я .
Згідно з вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога психіатра не перебуває, є інвалідом ІІІ групи, зі слів має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За місцем реєстрації характеризується позитивно, з місця фактичного проживання характеристика не надана.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, не встановлено.
Зважаючи на вказане, врахувавши особу обвинуваченого, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є співмірним і адекватним характеру вчинених дій та їх небезпечності та даним про особу обвинуваченого, а також буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і суд не вбачає підстав для їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Таким чином, цивільний позов прокурора Шосткинської місцевої прокуратури про стягнення з обвинуваченого на користь фінансового управління Шосткинської міської ради коштів у сумі 2 037 грн 76 к. за лікування потерпілого, підлягає задоволенню.
Підтвердження наявності процесуальних витрат і речових доказів суду не надано.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради (р/р UA 178999980314020544000018536, отримувач Шосткинське УДК СУ, банк отримувача - казначейство України, МФО 899998, код 24060300, відшкодування за лікування потерпілого,код 01981514) кошти у сумі 2 037 грн 76 к. за лікування ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1