Справа №338/1525/21
23 грудня 2021 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,
з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 01 жовтня 2008 року у Цуманській селищній раді Ківерцівського району Волинської області, актовий запис №33. У шлюбі народилося троє дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є неповнолітніми. Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, у них часто виникали непорозуміння та суперечки через різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, тому вони припинили спільне проживання. Вважає, що шлюб носить формальний характер, що дає підстави для його розірвання. Тому просила шлюб між ними розірвати.
Крім того, зазначила, що неповнолітні діти проживають з нею та перебувають на її утриманні, відповідач добровільно кошти на їх утримання не надає, самостійно вона не має змоги забезпечити дітей всім необхідним. Вважає, що ОСОБА_2 як батько теж має обов'язок по утриманню дітей та може сплачувати аліменти. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки від заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала з викладених підстав, просила позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні вимоги позову про розірвання шлюбу визнав, не заперечив проти розірвання шлюбу. Вимогу про стягнення аліментів визнав частково, зазначив, що є інвалідом 1 групи і не має можливості сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивачка, просив стягувати аліменти у розмірі меншому за половину його пенсії.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 01 жовтня 2008 року у Цуманській селищній раді Ківерцівського району Волинської області, актовий запис №33. У шлюбі народилося троє дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є неповнолітніми і проживають з матір'ю. В добровільному порядку питання щодо утримання неповнолітніх дітей позивачка та відповідач не вирішили
Відповідно до ст. ст. 104, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Стосунки, які існують між подружжям виключають можливість збереження сім'ї, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України регламентують, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.
Стаття 182 СК України передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України).
Суд, визначаючи розмір аліментів, враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивачки, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Виходячи з наведених позивачкою доводів, висловлених відповідачем заперечень, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка згідно квитанції №0.0.2359466938.1 від 29.11.2021 року оплатила 908 грн. за позовні вимоги про розірвання шлюбу, а за подання позову про стягнення аліментів відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена.
Відповідач є інвалідом першої групи та згідно з пп.9 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
За таких обставин витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного та ст.ст. 104 - 112 СК України, керуючись ст.ст.280-285 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 01 жовтня 2008 року в Цуманській селищній раді Ківерцівського району Волинської області, актовий запис №33.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/2 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 30 листопада 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий О. А. Шишко