Справа № 588/1743/21
Провадження № 3/588/684/21
24 грудня 2021 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боромля Тростянецького району Сумської області, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною 1статті 44-3 КУпАП,
ОСОБА_1 15.10.2021 о 11 год. 00 хв. у м. Тростянець по вул. Зарічна, в громадському місці перебував без документів, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020.
У судові засідання призначені на 11.11.2021, 25.11.2021, 10.12.2021 та 24.12.2021 ОСОБА_2 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання.
Про те, що розгляд справи буде здійснюватися Тростянецьким районним судом Сумської області ОСОБА_2 було повідомлено при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 683615 від 15.10.2021, що підтверджується підписом останнього. Примірник вказаного протоколу ОСОБА_2 отримав.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, з урахуванням викладеного вважаю, що оскільки ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, з часу перебування справи в суді не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є доведеною зважаючи на таке.
Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України було установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22 вересня 2021 №981 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України".
Відповідно до підпункт 2 пункту 22 постанови Кабінету міністрів 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 17 червня 2021 року на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за обставин установлених судом, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 683615 від 15.10.2021 (а.с.3).
За таких обставин, доходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
Вирішуючи питання про те чи підлягає ОСОБА_1 відповідальності та чи є підстави для накладення адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини 1 статті 44-3 КУпАП, враховую наступне.
Адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).
Згідно із статтею 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, яких при розгляді справи не встановлено.
У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини від 16.10.2008 у справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 18) Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар.
Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Під малозначністю вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти такі дії, які в результаті їх вчинення, не спричинили значної шкоди охоронюваним законом інтересам.
Ураховуючи обставини вчиненого ОСОБА_1 діяння, відсутність доказів про заподіяння шкоди від правопорушення та суттєвих негативних наслідків для суспільства та окремих громадян, вважаю вчинене ОСОБА_1 порушення малозначним, а тому застосування передбаченого санкцією частини 1 статті 44-3 КУпАП стягнення не відповідатиме тяжкості вчиненого і становитиме для останнього особистий надмірний тягар.
З огляду на викладене вважаю, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити та звільнити останнього від відповідальності із застосуванням відповідно до статті 22 КУпАП такого заходу як усне зауваження, що буде достатнім для досягнення визначеної мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Керуючись вимогами статей 22, 44-3, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП, оголосивши усне зауваження.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Огієнко