Справа № 583/5182/21
2-о/583/122/21
24 грудня 2021 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ільченко В.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Охтирський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту розірвання шлюбу,
23.12.2021 представник ОСОБА_1 - адвокат Діброва К.Ю. звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з зазначеною заявою, в якій просив встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Іванівського сільського виконавчого комітету Великописарівського району Сумської області 14.09.1991, актовий запис № 10.
Дослідивши матеріали заяви, приходжу до такого висновку.
Частиною ст. 315 ЦПК України визначений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути розглянуті судом.
Положеннями ст. 317 ЦПК України визначені особливості провадження у справах окремого провадження та перелік юридичних фактів, що мали місце на тимчасово окупованій території України, які можуть бути встановлені рішенням суду
Із системного аналізу приписів ст. 317 ЦПК України вбачається, що заява про встановлення факту розірвання шлюбу не відноситься до переліку фактів, які розглядаються у порядку ст. 317 ЦПК України, оскільки ст. 317 ЦПК України врегульовано особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території.
Окрім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зроблено правовий висновок про те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. При цьому слід мати на увазі, серед іншого, що: відповідно до ст.6 Кодексу про шлюб та сім'ю України вчинені до утворення або відновлення органів реєстрації актів громадянського стану релігійні обряди і одержані на їх посвідчення документи про народження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу і смерть прирівнюються до актових записів, вчинених у державних органах реєстрації актів громадянського стану.
Таким чином, предметом встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення у суді є: існування факту реєстрації; якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній); якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку; запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Враховуючи викладене, судом не встановлюються факти укладення шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.
Обґрунтовуючи вимоги за заявою представник заявника, як на підставу звернення до суду із заявою про встановлення факту розірвання шлюбу, посилається на правові положення п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Разом з тим, згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено встановлення у судовому порядку факту розірвання шлюбу за умови доведеності того, що розірвання шлюбу було зареєстровано, але втрачені відповідні документи, які неможливо поновити.
Відмова зазначеного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2018 по справі № 2-о-48/10, провадження № 61-1217св18.
Відповідно до п. 11 Розділу 3 Глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52, якщо відділу державної реєстрації актів цивільного стану відомо про наявність актового запису про розірвання шлюбу подружжя, то заява, що надійшла, копія рішення суду (витяг з рішення суду) (крім випадку, зазначеного в абзаці третьому пункту 6 цієї глави) і квитанція про сплату державного мита не пізніше наступного робочого дня надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису.
У разі зберігання актового запису про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про розірвання шлюбу на підставі рішення суду.
Згідно п. 4 Розділу 3 Глави ІІІ Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є: рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яке набрало законної сили; спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей; заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним.
В актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу» зазначається одна з підстав: назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи; дата подання заяви про розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей; назва суду, дата постановлення судового рішення про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, номер справи.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Феодосієвського міського суду АРК від 17.02.2005 по справі № 2-1434/2005 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконкомом Іванівського сільвиконкому В-Писарівського району Сумської області 14.09.1991 (актовий запис № 10).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 25.03.2005 відділом реєстрації актів громадянського стану Феодосієвського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим України шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвання шлюбу зроблено відповідний актовий запис № 100 від 25.03.2005.
Представник заявника у заяві вказує, що в ході зверненні до Охтирського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було отримано відмову у підтвердженні розірвання шлюбу, яке відбулося на тимчасово окупованій території України.
Згідно вимог ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території
Відповідно до ч. 2 ст. 9, ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
З огляду на викладене вбачається, що встановлення в судовому порядку, в тому числі й в порядку окремого провадження, факту розірвання шлюбу, здійснюється за умови розірвання шлюбу в передбаченому законом порядку, існування факту реєстрації розірвання шлюбу та втраті запису про таку реєстрацію, або якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому порядку, або якщо запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.
Однак, представник заявника просить встановити факт розірвання шлюбу на підставі рішення Феодосієвського міського суду АРК від 17.02.2005, яке було винесено іменем України, набрало законної сили, а тому є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вбачається спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
З огляду на встановлення обставин, які беззаперечно свідчать про наявність спору про право в даній цивільній справі, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись, керуючись ст.ст. 186, 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Охтирський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про встановлення факту розірвання шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області В.М. Ільченко