Справа № 583/5012/21
3/583/2051/21
Іменем України
24 грудня 2021 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, працюючого водієм ТОВ «Маршал Транс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 4 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 684996 від 03.12.2021 р., згідно якого ОСОБА_1 03.12.2021 р. о 14.25 год. на посту с. Климентове Охтирського району на автомобілі Scania днз НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Маршал Транс» перевозив бензин А-95-Євро-ЕО 6212 кг, А-92 Євро ЕО 7570 кг, паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО 8449 кг без акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляд справи повідомлений належним чином.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Котляревський С.О. в судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення № 583/5012/21 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (у зв'язку з встановленням відсутності складу адміністративного правопорушення); вилучений для тимчасового зберігання бензин А-95 Євро ЕО 6212 кг, бензин А-92 Євро-ЕО 7570 кг, паливо дизельне ДП-Євро 5-ВО 8449 кг повернути власнику. Клопотання мотивує тим, що суб'єктом даного правопорушення є суб'єкт господарювання, а в даному випадку протокол складено відносно ОСОБА_1 , який є водієм ТОВ «Маршал Транс» (компанія перевізник, не власник пального). Також зазначає про те, що до протоколу не долучено доказів про огляд причепу з кількістю літрів пального, не долучено будь-яких експертних досліджень щодо вилученої речовини, щоб підтвердили, що виявлена та вилучена рідина є паливом.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, не зазначеними у митних деклараціях при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними.
Таким чином, відповідальність за ч.4 ст.164 КУпАП передбачена для суб'єктів господарювання за переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами з порушенням певних нормативно-правових актів.
Відповідно до п.п.14.1.224-1 п.14.1ст.14 ПК України не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.
Абзац перший п.п.230.1.5.п.230.1 ст.230 ПК України, крім іншого, містить таку вимогу - транспортні засоби, які використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий.
В абз. 2 пп.230.1.5 п.230.1ст.230 ПК України зазначено, що включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, які не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані органу ДПС, заборонено (абз. 3 пп.230.1.5п.230.1ст.230 ПК України).
У разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, які не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають таке пальне та транспортні засоби з вільного обігу й подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію) (абз.2 п.228.3ст.228 ПК України).
Такі заявки подають суб'єкти господарювання, що не є розпорядниками акцизного складу, до переміщення митною територією України в транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Тобто такі суб'єкти господарювання є суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що у даному випадку відсутній суб'єкт правопорушення, передбачений ч.4 ст.164 КУпАП, так як ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пального не здійснював, він є водієм компанії перевізника ТОВ «Маршал Транс».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна,систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.164 КУпАП, є не тільки перевезення пального транспортним засобом, а й систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 684996 від 03.12.2021 не містить відомостей того, у чому саме полягає правопорушення, до нього не додані докази того, що ОСОБА_1 здійснює діяльність з перевезення пального транспортним засобом, на постійній основі та систематично.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Котляревського С.О. щодо відсутності події і складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах т а правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доводити свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 164 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 164КУпАП.
Повернути ОСОБА_1 вилучене під час огляду майно, а саме: бензин А-95 Євро ЕО вагою 6212 кг, бензин А-92 Євро-ЕО вагою 7570 кг, паливо дизельне ДП-Євро 5-ВО вагою 8449 кг.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова