490/10059/21
нп 2-з/490/230/2021
24 грудня 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чулуп О.С. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та витребування майна, -
Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1-1249 від 13.09.2003 року квартира АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; витребувати у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Одночасно з поданням позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які щодо квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Проте, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.
Таким чином, припущення заявника що не накладення арешту на майно може значно ускладнити виконання рішення суду, не доведене.
Тому виходячи з вищевикладеного, заяву про забезпечення позову суд визнає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.151-153,210 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, передбачені ст.273 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 352-354 ЦПК України.
Суддя