Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1110/21
Провадження № 2/945/755/21
20 грудня 2021 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановив:
01 липня 2021 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” (далі - позивач) про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
17 серпня 2021 року представник позивача подав на адресу суду заяву про зміну предмета позову у цивільній справі № 945/1110/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” про стягнення заборгованості по заробітній платі.
20 серпня 2021 року представник відповідача подав на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі.
27 серпня 2021 року представник позивача подав на адресу суду заяву, у якій, посилаючись на положення п. 2) ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, просив суд закрити провадження у справі; заяву про зміну предмета позову просив залишити.
18 жовтня 2021 року представник позивача на адресу суду подав клопотання, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову (правничу допомогу).
У судове засідання позивач ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 не з'явилися.
Представник відповідача Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Із заяви представника позивача про закриття провадження у справі, яка надійшла до суду 27 серпня 2021 року, слідує, що підставою для звернення представника позивача до суду з даною заявою - є відсутність предмета спору на момент розгляду справи, так як після пред'явлення позову позивач заборгованість по заробітній платі перед відповідачем погасив у повному обсязі.
З наявної в матеріалах справи довідки про отриманий прибуток від 04 серпня 2021 року № 43 вбачається, що станом на 04 серпня 2021 року у відповідача відсутня заборгованість із заробітної плати перед позивачем (а. с. 42).
Таким чином, оскільки заява представника позивача грунтується на вільному волевиявленні, а закриття провадження не порушить прав та законних інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, на підставі п. 2) ч. 1 ст. 285 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо клопотання, у якому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову (правничу допомогу), суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача до клопотання від 18 жовтня 2021 року про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу допомогу), додано: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 21 квітня 2021 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 8 від 08 жовтня 2021 року; Акт прийняття - передачі наданих послуг від 27 серпня 2021 року (а. с. 54 - 57). При цьому, підтвердження надсилання (надання) вказаного вище клопотання та доданих до нього доказів відповідачу, представник позивача суду не представив.
Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надсилання (надання) представником позивача відповідачу копій доказів, що додані до клопотання від 18 жовтня 2021 року про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу допомогу): Договору про надання правової (правничої) допомоги; квитанції до прибуткового касового ордера; Акта прийняття - передачі наданих послуг, суд, на підставі ч. 9 ст. 83 ЦПК України, не бере вказані докази до уваги.
За таких обставин, клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу допомогу) задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 9 ст. 83, ст. ст. 133, 134, ч. ч. 1 - 6 ст. 137, ч. 8 ст. 141, п. 2) ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 945/1110/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства “Племрепродуктор “Степове” про стягнення заборгованості по заробітній платі, - закрити.
Суд роз'яснює позивачу ОСОБА_2 , що відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Клопотання ОСОБА_3 - представника позивача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу допомогу), - залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Н. О. Шаронова
20.12.2021