справа № 489/3426/19
провадження №4-с/489/52/21
24 грудня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Єлишевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенка Антона Олександровича щодо стягнення виконавчого збору
встановив:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою в якій просить визнати противоправними дії заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенка А.О. (далі - заступник начальника відділу Інгульського ВДВС) щодо стягнення з неї виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн. та скасувати постанову ВП № 66750524 від 09.09.2021 у вказаній частині.
Одночасно просила поновити право на оскарження постанови, про яку дізналася 28.09.2021.
В обґрунтування скарги вказує, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.10.2019 її виселено із кімнат № АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. 09.09.2021 заступником начальника відділу Інгульського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66750524. Наведену постанову вона не отримувала та про неї дізналася 28.09.2021, коли їй відправили на Вайбер. Згідно постанови, з неї стягнуто виконавчий збір у розмірі 12000,00 грн. при тому, що 29.09.2021 вона була виселена з кімнат гуртожитку, не чинячи жодних перешкод. Так як вона не працює, знаходиться в пошуку офіційної роботи і хворіє, вважає стягнутий розмір виконавчого збору не співмірним та не справедливим.
Представником Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції міністерства юстиції (м.Одеса) надано відзив на скаргу в якому просить закрити провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору, яка в силу частини другої статті 20 КАС України підсудна окружному адміністративному суду.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду скарги. Направлена судова кореспонденція заявнику ОСОБА_1 на адресу, вказану у скарзі, повернута поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням учасника справи про про судове засідання.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин п'ятої, дев'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.
Із матеріалів скарги встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 25.05.2021, виселлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кімнат 720 - 721 у гуртожитку по АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
09.09.2021 заступником начальника відділу Інгульського ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 489/3426/19 виданого Ленінським районним судом міста Миколаєва 10.06.2021 в частині виселення боржника ОСОБА_1 з кімнат 720-721 у гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.
Одночасно у вказаній постанові постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 12000,00 грн.
В подальшому 29.09.2021 рішення було виконано та державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із чим виконавчий лист повернуто до суду.
30.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 12000,00 грн., за якою 01.10.2021 відкрито виконавче провадження № 66994559.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 5 частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, накладення штрафу, про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За таких обставин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
До таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28.11.2018 у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13.03.2019 у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10.04.2019 у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц (провадження №14-134цс19).
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
ОСОБА_4 оскаржує дії заступника начальника відділу Інгульського ВДВС щодо відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 12000,00 грн.
Таким чином, спір у даній справі полягає у зверненні стягнення виконавчого збору з ОСОБА_4 , накладеного постановою державного виконавця у виконавчому провадженні.
У такому випадку рішення, дії посадових осіб органів державної виконавчої служби підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За змістом частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За таких обставин суд погоджується з доводами представника відділу державної виконавчої служби про непідсудність скарги цивільному судочинству, а тому провадження у справі підлягає закриттю, що відповідає висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 31.03.2020 у справі № 733/889/17 (провадження № 61-43493св18).
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, статтею 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії заступника начальника відділу Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) Терещенка Антона Олександровича щодо стягнення виконавчого збору, закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд ссправи віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 24.12.2021.
Суддя І.В.Коваленко